Санкції ЄС через агресію Росії проти України - довідник

Моніторингова група BSNews i «Майдану закордонних справ» підготувала аналіз європейських санкцій проти Росії через окупацію та анексію Криму та її агресію проти України з початку анексії українського півострова.

У відповідь на агресію Росії проти України – анексію Криму і війну на східних теренах країни, Європейський Союз впродовж майже трьох років ухвалив ряд санкцій проти держави-агресора. Вони стосуються галузей транспорту, телекомунікації, оборони та енергетики, товарів подвійного значення, які можуть застосовуватися як в цивільній, так і військовій сферах.
 

Фото: Marian Kamensky. Cartoonmovement

Дія санкцій спрямована на припинення окупації Росією українського півострова, зупинення вогню в частинах Донецької та Луганської областей, відведення звідти озброєння та російських військових формувань, відновлення територіальної цілісності України. Документи, які містять детальні роз’яснення щодо заборон ведення на окупованому півострові будь-якого бізнесу для європейських компаній, прямої чи непрямої причетності держав-членів Європейського Союзу та їх громадян до будь-якої інвестиційної діяльності в Криму, туризму чи неузгоджених з офіційним Києвом візитів на тимчасово непідконтрольні Україною території, викладені у відкритий доступ у мережі Інтернет на сайті офіційних структур ЄС.

Усього до санкційного списку ЄС внесено 150 фізичних осіб і 37 організацій та підприємств, серед яких «націоналізовані» державні підприємства окупованого Криму та бандформувань окупованих Донецької та Луганської областей, так званих «ДНР» і «ЛНР», проекту «Новоросії», терористичних підрозділів «Восток», «Оплот», «Соболь», «Луганская гвардия», «Всевеликое Войско Донское», різноманітні «союзи», які висували кандидатів на незаконних виборах на окупованих Росією територіях України.

Перелік суб’єктів РФ, в тому числі, «націоналізованих» українських державних підприємств, які були злочинно захоплені Росією разом із анексією півострова, що потрапили під дію європейських санкцій:

• ДАТ «Чорноморнафтогаз»
• Феодосійський морський торговельний порт
• Державна судноплавна компанія «Керченська паромна переправа»
• ДП «Севастопольський морський торговельний порт»
• ДП «Керченський морський торговельний порт»
• ДП «Універсал-Авіа»
• Санаторій «Нижня Ореанда»
• Кримське республіканське підприємство «Азовський лікеро-горілчаний завод»
• Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра»
• ДП «Агрофірма«Магарач»
• ДП «Завод шампанських вин «Новий світ»
• АТ «Концерн «Алмаз-Антей»
• Авіакомпанія «Доброльот»
• Російський національний комерційний банк
• Сбербанк Росії
• Банк ВТБ
• АТ «Газпромбанк»
• АТ «Російський сільськогосподарський банк»

​
Українські бурові вишки ДП «Чорноморнафтогаз», захоплені Росією у березні 2014 року. Фото: Эксперт Оnline

Через агресію Росії та анексію Криму, їй відмовлено у двосторонніх та багатосторонніх перемовинах із країнами Європейського Союзу, формально виключено зі складу держав G8, в рамках якого здійснювалися узгодження підходів до актуальних міжнародних викликів, призупинено процес перемовин щодо пом’якшення візового режиму для громадян Росії. Оскільки, разом із територією і підприємствами, розташованими в окупованому Криму, Росія захопила і контроль над природними ресурсами України, частиною українського повітряного простору, і продовжує наповнювати півострів військовою інфраструктурою та особовим складом, перетворюючи його на мілітаризовану базу, європейські санкції стосуються, зокрема, заборони співпраці з Росією у військовій, енергетичній сферах і дотичних до них, передачі технологій і обладнання для вивчення нафтових і газових родовищ і видобутку цих енергоносіїв, будь-яких торгівельних відносин з окупованим півостровом без офіційної згоди України.

Попри те, що за рішеннями Європейського Союзу, доступ до ринку ЄС в енергетичній та оборонній сферах обмежений для низки російських державних підприємств, деякі компанії-резиденти ЄС продовжують торгівлю з Росією на території окупованого Криму (морські перевезення, експорт зерна з півострову, транспортування енергоносіїв та ін.), і вдаються до різноманітних маневрів, намагаючись обійти заборони.

Так, 28 жовтня 2016 року, Європейський Союз ухвалив рішення, що збільшило можливість «Газпрому» транспортувати російський газ через трубопровід «Opal» в обхід Україні з 50% до 80%. У грудні 2016 року польська державна нафтогазова компанія PGNiG подала до Європейського суду позов проти Єврокомісії. 27 грудня 2016 року Європейський суд призупинив рішення Єврокомісії щодо збільшення пропускної здатності «Газпрому» через трубопровід «Opal».

Трубопровід Opal. Фото: Euractiv

Санкцїі ЄС проти Росії за анексію українського півострова умовно поділяються на три етапи. Початок першого етапу застосування санкцій припав на 6 березня 2014 року, і був спрямований на обмеження співпраці з Росією. Призупинено переговорний процес щодо пом’якшення візового режиму для громадян Росії, розпочате виключення Росії з групи G8.

Менш, ніж за два тижні, 17 березня 2014 року, Європейським Союзом ухвалене рішення щодо введення другого етапу санкцій, які передбачають заборону на в’їзд до країн Шенгенської зони переліку фізичних осіб, причетних до порушення територіальної цілісності України, а також, заморожені їх активи в європейських банках. Наступного дня, Велика Британія заморозила банківські рахунки ще 18 українських чиновників, причетних до окупації Криму.

За період до 17 липня 2014 року, перелік фізичних осіб, які потрапили під дію європейських санкцій поповнювався; припинено фінансування й програми співпраці Європейського банку реконструкції і розвитку та Європейського інвестиційного банку з Росією. Серед фізичних осіб, внесених до переліку, російські чиновники, президент Чечні Рамзан Кадиров, а також, терористичні угруповання – так звані «ДНР» і «ЛНР», збройні об’єднання на окупованих територіях самопроголошених республік. Документом CD2014/507/CFSP, ухваленим 30 липня 2014 року, ЄС постановив таке:

• Заборонити продаж, надання або передачу обладнання чи технологій для створення, підтримки або розвитку інфраструктурних проектів з транспорту, енергетики та телекомунікації у регіоні Криму та Севастополя, а також, використання кораблів та літаків, які перебувають під юрисдикцією держав-членів ЄС;
• Заборонити надання технічної чи фінансової допомоги, фінансування, сприяння, навчання чи допомоги з розвитку бізнесу з вищевказаних інфраструктурних проектів;
• Заборонити надання чи сприяння у наданні технологій, обладнання для видобування природних ресурсів в Криму та Севастополі: нафти, газу, корисних копалин, використання кораблів і літаків, що перебувають під юрисдикцією країн-членів ЄС;
• Заборонити технічну допомогу, технології, обладнання, навчання та будь-який інший сервіс, фінансування чи фінансову допомогу бізнесу в Криму і Севастополі, що займається природніми ресурсами, умисну/ненавмисну участь;
• Заборонити надавання кредитів, грантів чи інших позик для створення, підтримання, розвитку вищезазначених проектів;
• Заборонити створення спільних підприємств.

Третім етапом санкцій передбачається обмеження співпраці з найбільшими фінансовими установами Росії, енергетичними та військово-промисловими підприємствами. Фактично, навіть країни, які утрималися від голосування за Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України, обмежили або припинили кредитні операції з російськими банками (Китай). Призупинені спільні програми у сфері нафто і газовидобування в Арктиці, глибоководні роботи з видобутку енергоносіїв, заборонено експорт та реекспорт до Росії високотехнологічного обладнання для розвідки і видобутку нафти, газу, сланцевого газу.

Під дію санкцій потрапили компанії російського економічного, військово-промислового комплексу та нафтогазового сектору:

• Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами («націоналізоване» окупаційною владою Криму українське підприємство)
• «Доброльот» (дочірня авіакомпанія «Аерофлоту»), яка здійснювала регулярні пасажирські перевезення до аеропорту Сімферополя);
• Російський національний комерційний банк
• Сбербанк Росії
• Банк ВТБ
• АТ «Газпромбанк»
• АТ «Російський сільськогосподарський банк» (Россельхозбанк)
• Об'єднана промислова корпорація «Оборонпром» Росії
• АТ «Концерн «Алмаз-Антей»
• ПАТ «Об’єднана авіабудівна корпорація»
• ТОВ Новатек (газова компанія)
• АТ «НВО «Базальт»
• НВО «Іжмаш»
• АТ «Концерн «Калашніков»
• ВАТ «НВК «Уралвагонзавод»
• АТ «КБ «Приборобудування»

​Нижче перелік документів ЄС щодо санкцій, спрямованих проти агресії Росії: