Окупований Крим в умовах санкцій і блокади в 2014-2016 роках: Цивільна авіація

Тетяна ГУЧАКОВА
Андрій КЛИМЕНКО
Ольга КОРБУТ
Юрій СМЕЛЯНСЬКИЙ
Богдан ЯРЕМЕНКО
BSNews, «Майдан закордонних справ»

Щорічна доповідь фонду «Майдан закордонних справ», за участю редакції інтернет-порталу «Чорноморські новини» та «Інституту чорноморських стратегічних досліджень», в якій представлені моніторинг та розслідування фактів порушень міжнародних санкцій в окупованому Криму.

Продовження, початок тут: Морський транспорт (частина 1, частина 2)

Цивільна авіація

У 2013 році, за даними Міністерства курортів і туризму АР Крим, 10% пасажирів (1,2 млн. чол.) прибувало в Крим авіаційним транспортом (66% – залізничним, 24% - автотранспортом). За даними Управління статистики АР Крим, частка повітряного транспорту у вантажних перевезеннях була незначна – 0,03%.

На момент окупації в Криму функціонувало два аеропорти, що виконували цивільні перевезення:

міжнародний аеропорт Сімферополь (зі злітною смугою 3706×60 м, призначеною для прийому повітряних суден всіх типів);

аеропорт Бельбек в Севастополі (зі злітною смугою 3007 × 48 м).

Пасажиропотік аеропорту Сімферополь в 2013 році складав 1,204 млн. чоловік, було виконано 7476 рейсів. Основна частина пасажиропотоку (72%) припадала на міжнародні напрямки.

Цивільне використання військового аеродрому Бельбек тривало з 2002 року з деякими перервами до моменту окупації Криму. У період з 2002 по 2007 роки було здійснено близько 4 тис. авіарейсів, у тому числі половина міжнародних, було перевезено близько 50 тис. пасажирів.

Аеронавігаційне обслуговування у повітряному просторі півострова забезпечував регіональний структурний підрозділ «Кримаерорух» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух).

Наприкінці першої доби окупації Криму – в ніч з 27 на 28 лютого 2014 року – Міжнародний аеропорт Сімферополь та аеродром Бельбек було захоплено російськими військовими.

21 березня 2014 року в рішенні президії «Госсовета Республики Крым» № 1773-6/14 було оголошене, що майно кримського структурного підрозділу Украероруху «є власністю Республіки Крим», та на його базі буде створено державне підприємство «Кримаеронавігація». 26 березня 2014 року це рішення було проведено постановою «ГС РК» № 1868-6/14.

03 квітня 2014 року відповідно до наказу Росавіації від 26.03.2004 № 157 була створена філія «Кримаеронавігація» Федерального державного унітарного підприємства «Державна корпорація з організації повітряного руху в Російській Федерації» (ФДУП «Держкорпорація з ОрПР»).

Наказом Росавіації від 22 квітня 2014 р. № 213 було внесено зміни до Положення про Південне міжрегіональне територіальне управління повітряного транспорту, якими до сфери діяльності установи було додано суб'єкти Кримського федерального округу: Республіку Крим та місто Севастополь.

9 квітня 2014 року аеропорт Сімферополь був включений до Державного реєстру аеропортів Російської Федерації (Сертифікат Росавіації № АД 0001 09.04.2014). Аеродром Бельбек був включений в перелік аеродромів спільного базування в червні 2014 року (розпорядження від 16.06.2014 №1057-р).

З 1 січня 2015 року державне підприємство «Кримаеронавігація» і філія «Кримаеронавігація» ФДУП «Держкорпорація з ОрПР об'єднані в одне підприємство – філію «Кримаеронавігація» ФДУП «Держкорпорація з ОрПР», яке забезпечує передпольотне інформаційне обслуговування екіпажів повітряних суден, організацію потоків руху повітряних суден в районі аеропорту «Сімферополь» і в районі аеродрому спільного базування «Бельбек».

20 квітня 2016 року уряд Росії включив аеропорт Сімферополь до переліку аеропортів федерального значення.

 

* * *

З перших днів окупації Криму авіаційні органи України здійснювали послідовні кроки у роботі із міжнародними авіаційними організаціями.

10 березня 2014 року, після захоплення Росією диспетчерського центру, аеродромної диспетчерської вишки та інших аеронавігаційних об’єктів Украероруху в Криму, керування повітряним рухом у Сімферопольському районі польотної інформації було передано до Дніпропетровського та Одеського центрів організації повітряного руху.

31 березня 2014 року Європейська організація з безпеки повітряного руху (Євроконтроль) заборонила польоти до Криму, зокрема до Сімферополя і Севастополя, через окупацію півострову Російською Федерацією.

За ним, Євроконтроль, строго дотримуючись Конвенції ICAO про міжнародну цивільну авіацію, не визнаватиме будь-яких односторонніх декларацій аеронавігаційного обслуговування над якоюсь частиною українського повітряного простору, виданих не українською владою. Євроконтроль також радить під час вибору маршрутів окрім закритих, погоджувати їх з українськими, румунськими, болгарськими та турецькими диспетчерськими центрами з метою уникнення порушень у повітряному русі.

На початку квітня 2014 року Украерорух повідомив, що Міжнародна організація цивільної авіації (ІСАО) підтверджує виключне право України здійснювати аеронавігаційне обслуговування над Чорним морем.

«Право здійснювати аеронавігаційне обслуговування в міжнародному повітряному просторі над Чорним морем у межах Сімферопольського району польотної інформації належить виключно Україні. Росія не має жодної законної підстави захоплювати цей повітряний простір і втручатись у діяльність органів обслуговування повітряного руху України».

Таку позицію Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) було підтверджено в ході перемовин між представниками України та Російської Федерації щодо стану безпеки польотів у повітряному просторі над Кримом і відкритим морем, який перебуває під юрисдикцією України. Перший раунд перемовин відбувся 8 квітня 2014 року в Європейському та Північноатлантичному бюро ІСАО в Парижі.

В квітні 2014 року Україна уклала з державами Чорноморського регіону оновлені Письмові угоди щодо взаємодії при обслуговуванні повітряного руху, у зв’язку з передачею керування повітряним рухом у Сімферопольському районі польотної інформації до Дніпропетровського та Одеського центрів організації повітряного руху.

«Серед держав Чорноморського регіону винятком залишається лише Російська Федерація, яка відверто й безпідставно саботує процес підписання з Україною Letters of Agreement. Російська сторона вперто не бачить підстав для оновлення угод, укладених двома державами раніше». (з повідомлення Украероруху)

У червні 2014 року Міжнародна організація з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) підтвердила, що жодна авіакомпанія країни-члена Євроконтролю не може виконувати польоти в міста або аеропорти України, якщо є заборона офіційної авіаційної влади України.

Але, насамперед, Євроконтроль надає технічну допомогу і рекомендації членам цієї організації, в яку входить і Україна, тому відносно російських авіакомпаній, які порушують міжнародні угоди, здійснюючи польоти в Крим, не може застосовувати ніяких санкцій, оскільки РФ не є членом Євроконтролю.

В той же час, російські ЗМІ з посиланням на Мінтранс РФ повідомляли, нібито ICAO визнала, що Росія повинна забезпечувати аеронавігаційне обслуговування над Кримом і територіальними водами (12-мильна зона). Згодом це повідомлення було спростовано. Департамент інформаційної політики МЗС України оприлюднив Коментар щодо недостовірної інформації в російських ЗМІ про позицію ICAO стосовно аеронавігаційного контролю над АР Крим.

В лютому 2015 року Україна досягла попередніх домовленостей із керівництвом ІСАО, ІАТА, FAA та Євроконтролю щодо відновлення використання повітряних трас над акваторією Чорного моря літаками цивільної авіації.

В лютому 2016 року Європейське агентство з авіаційної безпеки (EASA) рекомендувало до використання два повітряні маршрути над Чорним морем, запропоновані Україною в комплексі заходів з відновлення використання повітряних трас у цій зоні.

Згідно з розповсюдженим EASA офіційним Safety Information Bulletin, два маршрути – L851 та M856, – що проходять через повітряний простір над західною частиною Чорного моря, у зоні відповідальності України, є придатними для планування польотів усіма авіакомпаніями.

«У висновку EASA йдеться виключно про маршрути у повітряному просторі над Чорним морем, які не зачіпають територію Автономної республіки Крим. Повітряний простір над АРК та територіальними водами залишається закритим для польотів повітряних суден. Повідомлення деяких ЗМІ про те, що будуть відновлені польоти над Кримом, є помилковими» (з повідомлення Украероруху).

17 лютого 2016 року Європейська агенція з безпеки польотів видала інформаційний бюлетень з безпеки польотів з рекомендаціями авіакомпаніям щодо виконання польотів у частині міжнародного повітряного простору над Чорним морем.

У інформаційному бюлетені EASA рекомендує авіакомпаніям розглядати два маршрути обслуговування повітряного руху (ОПР) L851 й M856 під час планування польотів у західній частині міжнародному повітряному просторі над Чорним морем, де відповідальність за ОПР делегована Україні на підставі регіональних аеронавігаційних угод, затверджених Рішенням Ради ІСАО від 17 лютого 1997 року.

«У даному бюлетені EASA підтверджено легітимність саме України надавати обслуговування повітряного руху в межах Сімферопольського району польотної інформації (РПІ), та публікувати аеронавігаційну інформацію стосовно Сімферопольського РПІ.

Тоді ж, у бюлетені EASA зазначено, що Російська Федерація не є міжнародно визнаною державою, уповноваженою надавати обслуговування в межах Сімферополь РПІ, тому будь-які публікації Російською Федерацією аеронавігаційної інформації щодо Сімферополь РПІ не мають міжнародного визнання.

При цьому слід зазначити, що повітряний простір України над тимчасово окупованою територією АР Крим залишається забороненим для польотів всіх без винятку повітряних суден» (з повідомлення Украероруху).

* * *

З моменту окупації півострова перед Росією постало питання щодо забезпечення швидкого росту авіаперевезень до Криму.

У травні 2014 року було проголосовано, а 4 червня підписано президентом РФ федеральний закон № 151-ФЗ «Про внесення змін до глави 21 частини другої Податкового кодексу Російської Федерації», яким встановлюється ставка ПДВ в розмірі 0% для внутрішніх повітряних перевезень пасажирів і багажу для Криму і Севастополя. Дію нульової ставки ПДВ на внутрішні авіаперевезення в Крим продовжено і на 2016 рік.

Аеропорт Сімферополь, 2016 рік. Фото: Aviation EXplorer

29 квітня 2014 року була прийнята постанова російського уряду № 388 «Про надання з федерального бюджету субсидій організаціям повітряного транспорту з метою забезпечення доступності повітряних перевезень пасажирів в м. Сімферополь і в зворотному напрямку», якою затверджено правила субсидування авіаперевезень на період з 1 червня по 31 жовтня.

До переліку субсидованих маршрутів було включено 17 міст РФ. У вересні 2014 року цей перелік було розширено до 20 міст.

В 2014 році на реалізацію програми субсидування було спрямовано 680 млн. рублів. Розмір субсидій для авіакомпаній складав 50% від ціни білету – 2,2-6,8 тис. рублів в одному напрямку зі всіма зборами і податками.

Але, на думку російських ЗМІ, саме невеликий розмір субсидій став основною причиною того, що у 2014 держпрограма субсидування пільгових авіаперевезень з 13 російських міст до Криму фактично провалилася.

Авіакомпаніям доводилося компенсувати збитки, піднімаючи ціни на квитки без пільг. В результаті перевізники вибрали лише 123 млн руб. із загального обсягу субсидій в 680 млн руб. (544 млн руб. передані в Резервний фонд програми субсидування), а пільгові квитки отримали лише 34 тис. чол. при плані в 200 тис.

З 25 травня 2015 року у переліку субсидованих маршрутів стало вже 43 міста. Але з’явилися додаткові вимоги: авіаперевізники могли розраховувати на державну підтримку тільки при виділенні певної кількості місць економ-класу.

Документом також зазначалася квота для кожного напряму – не менше 30% місць від загального числа місць економ-класу, на які поширюється дія спеціального тарифу.

На реалізацію програми було виділено 611,8 млн рублів. В рамках держпрограми до Криму планувалося перевезти біля 170 тис. пасажирів.

За даними Росавіації, до початку літа 2015 року в субсидуванні авіамаршрутів брали участь вісім російських авіакомпаній.

Але, як писав російський «Коммерсантъ» з посиланням на свої джерела, нові умови програми також не досягають заявлених цілей – популяризації Криму і його розвитку як максимально доступного напрямку:

«У цьому році авіакомпанії запитували 1,5 млрд руб. для роботи за програмою. Але бюджет в результаті був скорочений на 64%, а загальну кількість міст і потенційних учасників збільшено. При цьому серед включених до переліку міст як мінімум 12 маршрутів не викликають ніякого інтересу у перевізників, оскільки ті є безперспективними з точки зору пасажиропотоку».

Топ-менеджер однієї з російських авіакомпаній зазначив, що держпрограма вигідна далеко не для всіх авіаперевізників:

«В минулому році субсидувалися маршрути, а в цьому - пасажирське місце в літаку. Ця держпрограма вигідна для великих авіаперевізників, у яких в авіапарку є літаки місткістю від трьохсот і більше місць. Компаніям, які не мають повітряних суден великої місткості, ця програма невигідна. Беручи участь в ній, вони будуть нести збитки».

У квітні 2016 року російські авіакомпанії звернулися до Мінтрансу РФ з проханням переглянути тарифи на субсидовані перельоти на Далекий Схід, в Калінінград і Крим, тому що вони залишалися незмінними кілька років, а витрати компаній і аеропортів постійно зростають.

27 квітня 2016 року було прийнято чергові зміни до правил субсидування авіаперевезень до Криму. Перелік субсидованих маршрутів склав вже 58 міст, але було встановлено чіткий перелік пасажирів, які можуть отримати квитки за спеціальними тарифами:

«Пасажир» – громадянин Російської Федерації у віці до 23 років, громадянин Російської Федерації – жінка у віці понад 55 років, громадянин Російської Федерації – чоловік у віці понад 60 років, громадянин Російської Федерації – інвалід I групи будь-якого віку і супроводжуюча його особа, а також особу, яка супроводжує дитину-інваліда, і інвалід з дитинства II та III групи».

У 2016 році перевезення за спеціальним тарифом в Сімферополь виконували 11 авіакомпаній.

В липні 2016 року, під час розподілу додаткових коштів для субсидування авіаперевезень (постанова від 11.07.2006 № 657), Аеропорт «Сімферополь» не був включений до переліку субсидованих напрямків. Додаткові кошти були спрямовані на розвиток внутрішнього туризму – додаткові кошти у розмірі 200 млн руб. було додатково виділені на дотування польотів до Санкт-Петербурга, Мінеральних Вод і Республіки Алтай.

Таким чином, фактично в 2016 програма субсидування авіаперевезень до Криму остаточно припинила бути інструментом «популяризації Криму і його розвитку як максимально доступного напрямку» та стала декоративною. Подовження програми навесні 2017 року відбулося на тих же умовах щодо переліку пасажирів.

Протягом трьох років в окупований Криму літали понад 40 російських авіакомпаній. За цей час кількість авіаперевізників змінювалося з 23-х восени 2014 до 19 в 2015 році та 16 наприкінці 2016 року. 8 російських авіакомпаній, які здійснювали рейси до Криму, збанкрутували, інші понесли значні збитки.

За даними Моніторингової групи «Майдану закордонних справ» та BSNews, до Криму також літали зафрахтовані повітряні судна двох іноземні авіакомпаній – Cambodia Angkor Air (Камбоджа) та Jetstar Pacific (В’єтнам).

Проте, не всі повітряні перевізники змогли утриматися на ринку. Символічно, що перший з них пішов з ринку саме внаслідок міжнародних санкцій:

4 серпня 2014 року російський лоукостер «Добролет» – 100% дочірня компанія «Аерофлоту» – зупинив продаж квитків і польоти. Причиною стали введені 30 липня 2014 санкції ЄС, через які з авіакомпанією відмовилися працювати європейські контрагенти. Вони анулювали укладені з авіакомпанією договори лізингу на літаки Boeing 737-800NG, техобслуговування, страхування повітряних суден та надання аеронавігаційної інформації.

Своє рішення ЄС пояснив тим, що після анексії Криму «Добролет» здійснював польоти виключно за маршрутом Москва-Сімферополь, «полегшуючи, таким чином, інтеграцію Криму в РФ».

«Добролет» почав продаж квитків в ніч на 27 травня 2014 року. Першим став рейс Москва-Сімферополь, хоча спочатку планувалося, що авіакомпанія почне літати в Сант-Петербург. В липні 2015 компанію було ліквідовано.

Прем'єр РФ Дмитро Медведєв проводжає перший рейс авіакомпанії "Добролет" за маршрутом Москва – Сімферополь. Фото: Сайт уряду РФ

Цей випадок наразі залишається єдиним. З урахуванням того, що це була нова компанія, що встигла залучити до свого флоту лише 2 літаки, можна вважати, що ці санкції мали демонстраційний ефект.

Ще 6 авіакомпаній зазнали банкрутства чи фінансових втрат, через які змушені були призупинити свою роботу: «Трансаеро», «Ак Барс Аеро», «Биліна», «Грозний Авіа», «Полёт», «Руслайн».

* * *

Зростання пасажиропотоку до аеропорту Сімферополь в перші два роки окупації мало вибуховий характер: в 2014 році в порівнянні із 2013 потік збільшився у 2,3 рази, у 2015 в порівнянні із 2014 – на 79,2%.

У 2016 році бурхливе зростання пасажиропотоку практично припинилося і склало 3,6% до 2015 року.

В 2014 році, за даними аеропорту Сімферополь, обслуговано 2,8 мільйонів пасажирів. Було виконано 11602 рейсів. За підсумками 2015 року аеропорт оголосив про обслуговування 5,018 мільйонів пасажирів, в 2016 році – 5,2 млн.

Кількість злітно-посадкових операцій в січні-грудні 2016 склало 38 594, зростання до 2015 року - 8,9%.

У 2016 році з аеропорту «Сімферополь» літали 21 авіакомпанія по 56 напрямам. При цьому 77% пасажирів перевезено авіакомпаніями «Аерофлот», «ВІМ-АВІА», «Глобус», «Росія», «Уральські авіалінії».

Найбільший попит зберігається за напрямками: Москва, Санкт-Петербург, Єкатеринбург, Новосибірськ, Ростов-на-Дону, Казань, Краснодар. Відкрилося 5 нових напрямків - Калуга, Орськ, Салехард, Чульман, Ярославль.

Разом з тим, відсутність реального субсидування авіаквитків, їх зростаюча вартість на тлі зниження життєвого рівня в РФ, а також відкриття туристичних маршрутів до Туреччини не дають підстави для прогнозів подальшого великого зростання.

Щомісячний моніторинг вказує на стійку тенденцію: з осені 2016 року загальна кількість авіарейсів до Криму майже дорівнює показникам відповідного періоду 2014 року.

Порівняльний графік польотів до окупованого криму за період з жовтня 2016-го до квітня 2017 року та аналогічний період 2015-2016 рр.

У жовтні-листопаді 2016 року у порівнянні з відповідними місяцями 2014 та 2015 років, кількість авіакомпаній, які літали до аеропорту Сімферополя, зменшилася з 23 перевізників восени 2014 року до 19 у 2015-му і до 15 станом на листопад 2016 року.

В грудні 2016 року до Сімферополя здійснювали польоти 11 російських авіакомпаній. Кількість авіарейсів до аеропорту Сімферополя і з нього зменшувалася відповідно з 2028 рейсів у грудні 2014-го (17 авіаперевізників) до 1800 у 2015 р. (13 авіаперевізників) і 1550 рейсів у 2016 р.

У січні 2017 року до Сімферополя здійснювали польоти 11 російських авіакомпаній. Кількість авіарейсів до аеропорту Сімферополя і з нього змінювалася відповідно з 1500 рейсів у грудні 2015-го до 1930 у 2016 р. і 1496 рейсів у 2017 р.

У лютому 2017 року до аеропорту Сімферополя здійснювали польоти 9 російських авіакомпаній. Кількість авіарейсів до аеропорту Сімферополя і з нього змінювалася відповідно з 1246 рейсів у лютому 2015 (11 авіакомпаній) до 1756 у 2016 р. (12 авіакомпаній) і 1252 рейсів у 2017 р.

* * *

З першого року окупації Криму почалися спроби організації російськими авіакомпаніями міжнародних рейсів з аеропорту «Сімферополь».

Саме для цього у червні 2014 року прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв підписав розпорядження (№960-р від 05.06.2014) про відкриття аеропорту Сімферополя для здійснення міжнародних рейсів, а Мінтранс Росії дозволив двом авіакомпаніям польоти з Криму за кордон.

9 липня 2014 року в «міністерстві транспорту» Криму повідомили, що авіакомпанія «Грозний Авіа» зробила перший з моменту анексії Криму міжнародний рейс з аеропорту Сімферополя в Стамбул.

Літак при цьому зробив технічну посадку в аеропорту російського міста Анапа, на онлайн-табло сімферопольського аеропорту виліт в Стамбул не значився, а на онлайн-табло прильоту стамбульського аеропорту Сабіха-Гёкчен значився рейс Анапа-Стамбул.

З 11 серпня 2014 року рейс Сімферополь-Стамбул-Сімферополь був оголошений регулярним. Цього ж дня в аеропорту Сімферополя прикордонники вперше при проведенні контролю поставили в паспорти пасажирів, що відправилися в Туреччину, штамп «Сімферополь, Росія».

Через місяць рейс до Стамбулу був скасований. Заступник міністра РФ у справах Криму Андрій Соколов повідомив в інтерв'ю: «Міжнародні рейси поки припинені. Не готовий сказати, з якої причини, мабуть, є застереження міжнародних авіаційних організацій».

Причиною скасування цього демонстративного рейсу, що був покликаний показати можливість «прориву повітряної блокади», стали скоординовані українського громадянського суспільства, ЗМІ, Меджлісу кримськотатарського народу та українських дипломатів в Туреччині.

16 листопада 2014 року таж сама авіакомпанія «Грозний Авіа» відкрила так званий «регулярний рейс» Сімферополь-Єреван з технічної посадкою в Анапі. Згідно з табло єреванського аеропорту Звартноц, цей рейс також, як і у випадку зі Стамбулом, був позначений як Анапа-Єреван. В червні 2016 року Росавіація заборонила авіакомпанії «Грозний Авіа» здійснення міжнародних перевезень (наказ від 07.06.2016 №463).

Фіаско спроб організації міжнародних рейсів з окупованого Криму засвідчено тим, що в російському переліку аеропортів, що відкриті для виконання міжнародних польотів, станом на 01.01.2016 року аеропорт «Сімферополь» відмічений як такий, в яких не відкриті в установленому порядку пункти пропуску.

* * *

Вимушене радикальне збільшення пасажирських авіаперевезень до окупованого Криму викликало перевантаження єдиного кримського пасажирського аеропорту та необхідність значних затрат на підтримання його технічного стану.

У травні 2015 року в аеропорту Сімферополь було відкрито новий термінал «А» для прийому пасажирів та завершено реконструкцію терміналу «В». Також до літа 2015 року було завершено реконструкцію міжнародного сектора, двох залів очікування та виходу на посадку, додаткових бізнес-залів і великого залу прильоту. За повідомленням генерального директору аеропорту площа забудови склала близько 13 тис. м², що дозволило збільшити пасажиропотік до 2000 пасажирів на годину як на приліт, так і на виліт. Загальна площа терміналів на травень 2016 року становить майже 24 тис. м².

Зона відльоту в аеропорту Сімферополь. Липень 2016 року. Фото: irina-foto.ru

В аеропорту в червні 2016 почато будівництво нового аеровокзального комплексу загальною площею 78 тис. м2. Вартість нового комплексу становитиме близько 32 млрд. рублів. Введення в експлуатацію – в березні 2018 року.

Аеровокзальний комплекс буде включати в себе, крім самого терміналу, також будівлі служби спецтранспорту, аеродромної служби; вантажного складу; цеху бортового харчування; будівлі служб державних контрольних органів.

До 2018 року планується реконструкція злітно-посадкової смуги (ЗПС); її довжина буде збільшена з 2,7 тис. до 3,2 тис. м., попередня вартість 13 млрд руб. з коштів ФЦП по Криму.

Федеральною цільовою програмою «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополя до 2020 року» передбачено, що будівництво аеровокзального комплексу аеропорту Сімферополь повинно бути здійснено за кошти приватних інвесторів.

У квітні 2016 року ТОВ «Міжнародний аеропорт Сімферополь» підписав з окупаційною владою Криму інвестиційний контракт на будівництво нового пасажирського терміналу.

Будівництво нового пасажирського терміналу аеропорту Сімферополя. Фото: sipaero

Основне фінансування передбачено за рахунок пулу банків, що працюють в Криму: це Генбанк, банк «Росія», РНКБ. Звернення за підтримкою в «материкові» банки, за словами гендиректора, результату не принесло. Спочатку одноосібним інвестором аеропорту «Сімферополь» була компанія «Аккорд-Инвест», що належить члену ради директорів банка РНКБ Олегу Жесткову.

У серпні 2016 кримський банк РНКБ в рамках синдикованого кредиту виділив на будівництво нового терміналу 14 млрд руб. до 2031 року. В рамках інвестиційної угоди щодо будівництва нового терміналу у сімферопольського аеропорті змінилася структура власників: власником ефективної частки в 20% в аеропорту Сімферополя став банк «Росія», що знаходиться під міжнародними санкціями та Юрію Ковальчуку, теж включеному до списку санкцій. Олег Жестков знизив частку в компанії до 31%.

Довідка: в березні 2014 року США і Канада в рамках санкцій проти РФ у зв'язку з анексією Криму включили в санкційні списки банк «Росія» і Ю. Ковальчука: «Юрій Ковальчук є найбільшим акціонером банку« Росія », а також персональним банкіром для вищих посадових осіб РФ, включаючи Путіна. Ковальчук є близьким радником президента Путіна і одним з особистих «касирів». Акціонери банку «Росія» - члени внутрішнього кола Путіна, пов'язані з дачним кооперативом «Озеро».

За оцінкою авторів доповіді, розрахунки інвесторів проекту на зростання пасажиропотоку до 2018 року до рівня в 7 млн. чол. в рік є завищеними. Крім того, завершення будівництва моста через Керченську протоку відкриє значно дешевші можливості приїзду в Крим для громадян РФ.

Федеральною цільовою програмою «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополя до 2020 року» передбачено також будівництво аеровокзального комплексу аеропорту «Бельбек», також за кошти приватних інвесторів. На сьогодні пропускна спроможність існуючої будівлі аеровокзалу становить 50 осіб на годину.

Але розвиток цивільного сектору аеропорту «Бельбек» стикається з різними проблемами протягом усіх трьох років окупації.

У лютому 2016 року директор ГУП «Аеропорт «Севастополь» розповідав, що в 2015 році підготовлено «концептуальне рішення про організацію на території аеродрому цивільного сектора» та завдання на проектування, реконструкцію та розвиток громадянського сектора.

У березні 2016 року уряд РФ визначився зі схемою розвитку аеропорту «Бельбек» – його цивільний сектор буде визнаний філією аеропорту «Сімферополь», що має дозволити швидше пройти процедуру сертифікації і запустити туди чартерні рейси.

Фото: Baz Ratner / Reuters

Адміністративно-бюрократичні баталії навколо «Бельбеку» - наслідок принципового конфлікту, пов'язаного з доцільністю ідеї цивільного аеропорту на військовій авіабазі «Бельбек», що постійно зростає.

Саме військовий пріоритет «Бельбеку» створює головний ризик для будь-якого інвестора - можливість непередбачуваного закриття аеропорту в будь-який момент для цивільних рейсів.

За прогнозом авторів доповіді, ідея будівництва цивільного аеропорту в Севастополі навряд чи буде реалізована. У 2017 році кошти на це з ФЦП не виділені.

* * *

Російські авіакомпанії здійснюють пасажирські авіаперевезення до окупованого Криму на одних і тих же повітряних суднах, що й до деяких аеропортів країн ЄС та країн, що не входять до європейської спільноти, але визнали незаконною анексію Криму Росією на Генеральній Асамблеї ООН 27 березня 2014 року.

 

«Майдан Закордонних Справ» вважає, що це являє собою важливий напрямок поширення або уточнення «авіаційних» санкцій, що пов’язані із окупацією Криму.

* * *

Розслідування фактів порушень міжнародних санкцій з вересня 2016 року проводилося в рамках проекту «Журналістське розслідування «Міжнародні санкції щодо анексії Криму: ефективність і вплив, дотримання і технології обходу» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. 

* * *

Моніторинг порушень міжнародних санкцій до РФ та правового режиму на тимчасово окупованій території Криму з листопада 2016 року здійснювався за підтримки Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження». Позиція Міжнародного фонду «Відродження» може не співпадати з думкою авторів.