Незаконні візити іноземних громадян на територію окупованого Криму в серпні 2017. Результати моніторингу

Тетяна ГУЧАКОВА
Експерт Моніторингової групи «Майдану закордонних справ» та «Інституту чорноморських стратегічних досліджень», редактор BlackSeaNews, Ялта-Київ

Стимулюючи відвідування окупованого півострова – передусім це стосується іноземців, – Росія має на меті демонстраційний ефект: необхідно довести, що все більше громадян західних держав, порушуючи порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію, визнають Крим російським, «санкції не працюють», тому настав час признати Крим частиною Російської Федерації.

Німецький політик муніципального рівня Андреас Маурер під час незаконного відвідування Криму в серпні 2017 року.
Фото зі сторінки політика у Facebook

Останній місяць літа, що традиційно був піком курортного сезону в Криму, цьогоріч був відзначений одразу декількома заходами, які можна назвати «міжнародними» та використовувати для заяв про «прорив блокади» та марність санкцій.

Окупанти організували:

- Окремий маршрут до Криму в рамках традиційного автопробігу дружби «Берлін – Москва», до нього був доданий ще й «велопробіг дружби Росії та Німеччини» по Криму. За повідомленнями окупаційних ЗМІ, у автопробігу взяли участь близько 10 автомобілів, автобус і мотоцикл.

- Музичний фестиваль #ZBFest у Балаклаві (Севастополь), що відзначився гучним скандалом у зв’язку з участю в ньому німецького гурту Scooter.

- Джазовий фестиваль Koktebel Jazz Party.

- Фестиваль «Опера в Херсонесі».

- Перший міжнародний Євразійський фестиваль високої класики, концерти якого провели в декількох кримських містах.

- Міжнародні змагання з кліфф-дайвінгу Freerate Cliff Diving World Cup у Сімеїзі (Велика Ялта).

- Міжнародний конкурс із водолазного багатоборства «Глибина» в рамках «Армі-2017».

- Жалобні заходи з нагоди 76-річчя депортації з Криму німців.

- Традиційно використовували дитячий центр «Артек» для міжнародного піару та поширення ідей «руского міра». У серпні «Артек» відвідала делегація іноземних школярів, які стали переможцями міжнародного інтернет-конкурсу серед старшокласників із числа закордонних співвітчизників «Що я знаю про Крим?». Ще була проведена зміна «з російської мови для іноземних школярів і педагогів». Також традиційно до «Артека» продовжували звозити іноземних журналістів та політиків для демонстрування щасливого дитинства в окупованому Криму.

Моніторингова група Інституту чорноморських стратегічних досліджень і «Майдану закордонних справ» на цей час ідентифікувала 53 іноземних (окрім Росії) порушників режиму окупованої території в серпні 2017 року. Але процес ідентифікації не завершено, чорний список поповнюватиметься й надалі.

Найбільшу кількість порушників у серпні 2017-го дала Німеччина – 15. Трохи менше відвідувачів було зі США – 11. Троє приїхали з Бразилії, стільки ж мають відношення до Італії. Із Великої Британії, Південної Кореї, Сирії та Швейцарії – по два порушники. По одному візитеру зафіксовано з Австрії, Болгарії, Грузії, Колумбії, Китаю, Куби, Люксембургу, Нідерландів, Пуерто-Рико, Чехії та Швеції.

Переважна приналежність порушників режиму окупованої території до держав, які вважаються «локомотивами» запровадження та утримання санкцій, не є ознакою зміни політики цих держав, а лише свідчить про величезні (та недешеві) зусилля Кремля продемонструвати згоду їхніх громадян із російською анексією Криму та несприйняття санкційної політики. Наприклад, із перших днів окупації в Криму надзвичайно активно діє німецьке національно-культурне товариство, керівник якого вже встиг стати «депутатом» окупаційної Державної ради «Республіки Крим» від партії «Єдина Росія» та заступником голови комітету з міжнаціональних відносин.

Не дивуйтеся помітній кількості російських прізвищ серед зафіксованих іноземців – це колишні (а часом і теперішні) громадяни РФ, котрі, як мінімум, працевлаштовані за кордоном, а як максимум – якийсь час тому змінили місце проживання. Це яскраві представники та захисники закордонного «руского міра».

Велика кількість зафіксованих порушників відвідують окупований півострів не вперше. Поступово складається коло постійних відвідувачів, які вже не намагаються якось приховувати свій візит та кажуть на прес-конференціях саме те, чого від них очікує Росія.

За інших розкажуть організатори.

«Учасники автопробігу одностайно схвалили і схвалюють повернення Криму до складу Російської Федерації... Наші гості, звісно ж, були вражені брехливістю західних і, зокрема, німецьких засобів масової інформації. Вони сказали: панове, приїжджайте й подивіться, як живе сьогодні кримський народ, і тепер це, напевно, найкраща частина земної кулі», - саме такі повідомлення ЗМІ є метою титанічних зусиль із організації заходів за участю іноземців.

Взагалі, всі меседжі «кримських іноземців» містять три обов’язкові складові:

1) Крим – російський.

2) У Криму добре і всі щасливі.

3) Санкції не страшні.

Іноді це виходить навіть кумедно. Учасник гурту Double Bass Project Грегорі Хатчінсон (США) заявив на прес-конференції в Коктебелі, що не засмутиться, якщо його позбавлять американського громадянства після виступу на джазовому фестивалі Koktebel Jazz Party: «Нехай мене позбавлять американського паспорта, мені все одно, я живу в Італії».

Слід віддати належне: чимало з тих, хто отримав запрошення відвідати Крим, одержують і відповідне застереження від державних установ. У багатьох випадках це спрацьовує.

Наприклад, організатори фестивалю «Опера в Херсонесі» поскаржилися, що американським виконавцям, які хотіли виступити в Херсонесі, не рекомендував їхати в Крим і Севастополь Держдепартамент США. У підсумку музиканти відмовилися від виступу. Два іноземних спортсмени (Орландо Дуке з Колумбії та Джонатан Паредес із Мексики) не приїхали до Криму, за словами організаторів, «через погрози з боку України». Вони відмовилися від участі в турнірі Freerate Cliff Diving World Cup, щоб уникнути санкцій з боку України.

Про проблеми із запрошенням до Криму американських та європейських виконавців заявляв і президент фестивалю Koktebel Jazz Party, російський пропагандист Дмитро Кисельов. За його словами, оргкомітет заходу перестав анонсувати склад учасників після того, як у Крим відмовився їхати відомий американський виконавець Артуро Сандовал. Німецька група De Phazz, на переконання Кисельова, «також піддалася тиску з боку влади своєї країни» і до Криму не приїхала.

У серпні з’явилося повідомлення, що в Німеччині розпочато розслідування стосовно колишнього депутата Бундестагу від Соціал-демократичної партії Йорга Таусса у зв’язку з організацією групової поїздки до Криму. Розслідування ініціювала прокуратура міста Карлсруе за лютневим запитом міністерства економіки Німеччини. Як повідомляє видання Handelsblatt, за деякими даними, розслідування ведеться стосовно кількох відповідальних.

Таусс є головою організації West-Ost-Gesellschaft (WOG) у Баден-Вюртембергу, яка раніше організувала групову поїздку до анексованого півострова всупереч «кримським санкціям» ЄС. Таусс обвинувачення відкидає та стверджує, що поїздка не мала жодної «прибуткової» мети, а отже, він не підлягає покаранню. У ході слідства в його домі вже було проведено обшуки.

На завершення невеличкого серпневого огляду нагадаємо цитату з заяви МЗС України щодо поїздок на тимчасово окуповану територію України від 25 липня 2016 року:

«МЗС України вкотре наголошує, що іноземці та особи без громадянства мають право в’їжджати до окупованого Криму виключно відповідно до законодавства України, норм міжнародного права та з урахуванням резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 27 березня 2014 р. «Територіальна цілісність України».

В’їзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї допускаються лише за спеціальним дозволом компетентних органів через контрольні пункти в’їзду-виїзду.

Передбачений чинним законодавством України правовий режим в’їзду-виїзду на тимчасово окуповану територію діятиме до повного відновлення суверенітету України на тимчасово окупованій території».

* * *

Моніторинг порушень міжнародних санкцій до РФ та правового режиму на тимчасово окупованій території Криму здійснюється за підтримки Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження». Позиція Міжнародного фонду «Відродження» може не співпадати з думкою авторів