Майдан закордонних справ: Світ за тиждень. 9-13 жовтня 2017 року

Олексій КУРОП'ЯТНИК
дипломат, експерт фонду «Майдан закордонних справ»

Криза в Каталонії

Проголошення у вівторок, 10 жовтня, незалежності Каталонії, яке обіцяло керівництво автономії за результатами спроб провести референдум, врешті не відбулося. Це стало результатом зусиль ключових гравців почути один одного. Частина мешканців регіону, які не підтримують незалежність, переконливо продемонструвала свою громадянську позицію – мирно вийшла на вулиці з об’єднавчими гаслами про примирення. Центральний уряд у Мадриді знайшов у собі сили публічно вибачитися перед каталонцями за надмірне застосування сил з боку правоохоронних служб. Країни – члени ЄС підтримали заклик французького лідера Е. Макрона до обох сторін кризи сісти за стіл переговорів та мирно досягти домовленості: президент Каталонії Карлес Пучдемон закликав регіональний парламент відкласти проголошення незалежності «на кілька тижнів» та розпочав консультації з офіційним Мадридом для пошуку компромісу. Але щодо чого? Каталонці вважають – щодо призначення посередника, а Мадрид упевнений – щодо відмови від результатів референдуму.

У Мадрида є два варіанти рішень: відібрати у Каталонії значну частину автономії (повністю позбавити регіон автономії не дозволяє конституція) або провести ще один референдум (з вірогідним негативним результатом), що послабить сепаратистські настрої. Населення Каталонії у своїх настроях розділилося й не сприймає незалежність як остаточний сценарій подальших подій. К. Пучдемон відчайдушно шукає впливового посередника для досягнення компромісу з Мадридом, але Брюссель відмовився від цієї ролі, тим більше що центральний уряд цьому опирається та висунув Каталонії ультиматум. Каталонські сепаратисти не здаються, але поступово втрачають внутрішню підтримку своїх зусиль за відсутності зовнішньої. Оскільки міжнародне право не дозволяє легально здобути незалежність, а силовий варіант вбачається неприйнятним, схоже, що й цього разу Каталонія втрачає шанс стати незалежною.

Корейська криза

Те, чого найбільше боїться світова спільнота, найімовірніше, може статися. Шість випробувань ядерних пристроїв (останній – водневий) на тлі стрімкого прогресу ракетних технологій як засобів доставки круто змінили баланс сил у регіоні. Тепер США мають більш переконливо реагувати на загрозу ядерного удару у разі спроби зупинити національну ядерну програму та змінити політичний режим КНДР військовими засобами. Ситуація погіршується психологічними чинниками: якщо нервову реакцію Кім Чен Ина можна пояснити тим, що Північна Корея є слабкішим супротивником, то ірраціональну поведінку Дональда Трампа – його пихою та браком досвіду державного управління, що не робить честі лідеру великої держави. Схоже на те, що з небагатьох можливих Трамп вибрав найгірший варіант дій – стратегію залякування, хоча Держдепартамент намагається утримати вікно можливостей для діалогу. У вівторок два стратегічних американських бомбардувальники B-1B стартували з бази ВПС США та острові Гуам у напрямку КНДР, на маршруті провели бойові стрільби повітря-земля спочатку з ВПС Японії, потім із ВПС Республіки Корея. Найгірше те, що північнокорейським хакерам вдалося викрасти з комп’ютерів США план фізичної ліквідації лідера КНДР. Тепер у разі збройного нападу Сполучених Штатів військові дії Північної Кореї можуть мати зовсім інший вигляд при розгляді питання в Радбезі ООН, а саме вимушеної оборони, що є цілком законним з точки зору міжнародного права.

Парламентські вибори в Австрії

Наприкінці парламентської кампанії в Австрії, яка завершується голосуванням у неділю, 15 жовтня, головним питанням суперечок став іслам, що відбиває кризу імміграційної політики в ЄС, яка ґрунтується на неолібералізмі. Країна з населенням 8,7 млн осіб надала у 2015-2016 роках притулок 130 тисячам біженців – рекордний для Європи показник після Швеції. Маючи на своїй території до 300 джихадистів та враховуючи теракти в сусідніх країнах, австрійці серйозно стурбовані власною безпекою у зв’язку з перспективою інтеграції у суспільство біженців-мусульман. Кількість мусульман у країні зросла до 8% населення, і процес триває як результат політики ЄС. Третина місцевого населення виступає проти асиміляції мусульман в Австрії, що спонукало «велику коаліцію» соціал-демократів (SPÖ) та консерваторів-християн (ÖVP) розпочати публічну дискусію, яка ставить під сумнів імміграційну політику Брюсселя. Лідери перегонів відверто прогнозують створення в країні двох паралельних суспільств на тлі зростання публічної підтримки ультраправих політиків.

Криза західної демократії веде до появи молодих яскравих політиків нового покоління. Амбіційний та надзвичайно популярний 30-річний міністр закордонних справ, а з травня лідер Австрійської народної партії (ÖVP) Себастьян Курц вважається найперспективнішим політиком Європи. Цей «Макрон № 2» готується балотуватися на посаду президента Австрії на чергових виборах 2018 року. Хоча його політсила входить у союз консервативних партій Європи («Європейська народна партія»), що є провідною політичною силою в ЄС, Курц разом із лідером Баварських консерваторів (CSU) вважається найбільш відданим прихильником популіста Віктора Орбана, лідера Угорщини. При цьому рівень популярності консерваторів-християн у Австрії за кількістю прихильників перевищує ХДС Ангели Меркель у Німеччині та поширюється в містах і в столиці серед прихильників лівих поглядів, захисників природи, ультраправих та натуралізованих іммігрантів, часто мусульман. Це відбувається завдяки зусиллям Курца з трансформування ідеологічної платформи своєї партії шляхом широкого залучення представників громадянського суспільства та депутатів з конкуруючих політсил, що розмиває чітку партійну ідентичність при ухваленні рішень у парламенті.

* * *

Огляди подій і тенденцій у світі - спільний проект Фонду «Майдан закордонних справ» з політичною партією "Українське об'єднання патріотів - УКРОП" - «Світ за тиждень».