Майдан закордонних справ: Світ за тиждень. 20-26 листопада 2017 року

Олександр ХАРА
дипломат, експерт фонду «Майдан закордонних справ»

Головні події: Зімбабве – відносно мирний владний транзит; повільна демократія по-німецьки; Британія у невизначеності та здає економічні позиції; Путін готується до конфлікту, щоб не повторити долю Караджича

Світова увага на цьому тижні була прикута до подій у південноафриканській країні Зімбабве. Усі з дитинства пам´ятають, що десь біля річки Лімпопо живе злий розбійник Бармалей. Ця роль дуже влучно могла б охарактеризувати вже колишнього президента Роберта Мугабе, який беззмінно царював з 1980 року. Результатами його правління є друге – після Демократичної Республіки Конго – місце Зімбабве серед найбідніших країн світу (ВВП на душу населення – 589 дол. США, 95% безробіття). Певний час в обігу була купюра у 100 трильйонів зімбабвійських доларів!

Втім, на тлі зубожілого населення панівна верхівка живе як казкові багатії. На шпальтах газет та в мережі можна побачити зімбабвійську «золоту молодь» поряд із садибами та шикарними авто, які можуть собі дозволити лише близькосхідні принци та нафтові магнати. Отже, не дивно, що дружина Мугабе здобула прізвисько Гуччі. Власне, перспективи рокіровки подружжя на владному олімпі й стали причиною того, що конкуруючий кандидат – нещодавно відправлений у відставку віце-президент Еммерсон Мнангагва вивів на вулицю армійців – ветеранів визвольної війни, яких радо підтримало населення. На диво для Африки, «демократичний» транзит влади пройшов геть без стрілянини, якщо не враховувати 21 гарматний постріл пошани під час інавгураційної церемонії. Що настане після масових танців на національному стадіоні, поки що не відомо. Лідер однієї з опозиційних партій закликав нового главу держави до здійснення глибинної політичної реформи, спрямованої на викорінення культури насилля та корупції.

Значно повільніше відбуваються процеси формування нової влади в Німеччині. Шанси на створення коаліції з умовною назвою Ямайка (відображає партійні кольори, подібні до національного прапора острівної держави) не виправдали себе. Не виключено, що на країну очікують нові вибори. Втім, навряд чи можна називати ці процеси кризою демократії. Навіть навпаки, Німеччина показує, як має працювати справжня демократія. По-перше, соціал-демократи (СДП), які до виборів були частиною коаліції з очолюваною Ангелою Меркель партією Християнсько-демократичний союз (ХДС), вирішили йти своїм шляхом, фактично відмовившись від гарантованої участі в новому уряді. По-друге, зміна електоральних настроїв дозволила посилитися іншим або з´явитися в бундестазі новим силам, нехай і таким не вельми респектабельним, як ультраправа «Альтернатива для Німеччини». По-третє, розбіжність у поглядах під час формування програми уряду лише зайвий раз свідчить про те, що німецькі політики є відповідальними, отже, на відміну від наших, узгоджують програму не для формальностей, а щоб її виконувати. Таким чином, ситуація може розвиватися за трьома сценаріями: чергові вибори, створення уряду меншості та нова велика коаліція між ХДС/ХСС та СДП.

Політична невизначеність у Берліні відчувається і в Лондоні. На додачу до втрати двох міністрів, уряд Терези Мей не надто успішно долає складнощі першого етапу процесу перемовин щодо виходу Британії з Євросоюзу. Проблемними досі залишаються: виплата Лондоном суми передбаченого внеску в єесівські програми, вирішення питань із громадянами ЄС, що проживають у Сполученому Королівстві, та британців, що мешкають у країнах Євросоюзу, а також параметри взаємодії з Ірландією. Англійці поспішають перейти до другої фази перемовин – власне умов життя поза ЄС та економічної взаємодії з ним. І ось тут точно потрібна більша залученість канцлера Німеччини, причому як з точки зору формування переговорних позицій, так і з погляду провідної ролі ФРН у визначенні того, яким ЄС має стати у перспективі.

А перспективи Британії викликають занепокоєння навіть у самому уряді країни. Показники економічного зростання наступного року було зменшено з 1,5% до 1,4%, цього тижня було зафіксовано факт, що Сполучене Королівство зсунулося з п´ятої на шосту позицію серед найбільших економік світу. Попередні (березневі) прогнози щодо розміру економіки у 2022 році відкориговано в бік зменшення на 56 млрд дол. США, що означатиме зниження середнього доходу британця на 1030 фунтів стерлінгів. Але навіть за таких не надто позитивних новин уряд планує бути активним безпековим гравцем, зокрема, на протидію російській пропаганді виділено 700 млн фунтів стерлінгів, а Тереза Мей запевняє європейців у намірах і після Брекзиту бути з ними у питаннях захисту цінностей та спільних інтересів.

Тим часом Росія, з одного боку, повторює поки що невдалі спроби розхитати європейську єдність та продати Заходу свою незамінність у безпекових питаннях. З іншого – продовжує чи то блефувати, чи то по-справжньому готуватися до війни. Головний безпековий та зовнішньополітичний мислитель путінського режиму Сергій Караганов, вважаючи, що в Європі є лише дві переможні нації – Росія та Британія, вкотре пропонує європейцям приєднатися до РФ, яка є центром Євразії. На його думку, Москва, може, і зробила деякі тактичні помилки, але у стратегічній перспективі вийде переможцем. Він виправдовує збройну агресію проти України тим, що якби Київ опинився в Північноатлантичному альянсі, то це спричинило б велику війну в Європі, адже національними цінностями Росії є суверенітет і безпека. Він упевнений, що більше не буде слабкої Росії, чим Захід скористався, наблизившись до її кордонів своєю євроінтеграційною політикою та розширенням НАТО на схід.

Президент РФ попередив, що всім великим державним та приватним підприємствам необхідно готуватися до оперативного переходу на «воєнні рейки». Така заява не може не викликати занепокоєння, адже у світлі глибоких економічних проблем та відсутності «перемог» на зовнішньополітичних «фронтах», заради збереження режиму Володимир Путін може піти й на конфлікт поза Україною. Очевидно, йому не імпонує доля Радована Караджича, колишнього лідера боснійських сербів, якого Міжнародний кримінальний трибунал у колишній Югославії визнав винним у злочинах проти людяності та засудив до 40 років ув'язнення.

* * *

Огляди подій і тенденцій у світі - спільний проект Фонду «Майдан закордонних справ» з політичною партією "Українське об'єднання патріотів - УКРОП" - «Світ за тиждень».