Незаконний видобуток природних ресурсів у Криму. Частина 2. Морський видобуток

Тетяна ГУЧАКОВА,
Юрій СМЄЛЯНСЬКИЙ
експерти Моніторингової групи
«Інституту чорноморських стратегічних досліджень»
і «Майдану закордонних справ», Ялта-Київ

«Ми стали власниками величезних багатств, що видобуваються й видобуваються»,
Олександр Сєргєєв, президент Академії наук РФ
 

Фраза президента російської Академії наук Олександра Сєргєєва, згадана в епіграфі, не стосується власне морських ресурсів окупованої території. Вона прозвучала 8 лютого 2018 року на засіданні президентської ради з науки та освіти в Новосибірську. Йшлося про результати численних археологічних розкопок на території Криму, теж незаконних. Втім, саме ця фраза якнайкраще характеризує ставлення держави-окупанта до ресурсів захопленої території.

До окупації Криму Росія видобувала в Азово-Чорноморському басейні в середньому близько 30 тисяч тон біоресурсів. Це сумарні об’єми вилову підприємств Краснодарського краю, Ростовської області, Ставропольського краю, Волгоградської області та Республіки Адигея. 

Об’єм вилову залишався майже стабільним впродовж семи років – з 2007 до 2013. Про це відомо з матеріалів для засідання Колегії Федерального агентства з риболовлі за результатами діяльності у 2013 році й задачах на 2014 рік.  

У 2014 році кримські риболовецькі господарства впродовж декількох місяців не мали ліцензії й не виходили в море. Однак навіть за перший рік окупації, вкрай невдалий для бізнесу, загальний об’єм російського видобутку в Азово-Чорноморському басейні помітно зріс за рахунок кримської частини. 

У рекордні для РФ 2015 та 2016 рр. на «Республіку Крим» припадало, відповідно, 52,7 та 59,8 тис. тон риби й молюсків. Остаточні результати щодо Криму за 2017 рік поки неопубліковані.

Об’єми вилову риби Російською Федерацією в Азово-Чорноморському басейні, тис. тон

Про перемоги на «риболовецькому фронті» російським глядачам у 2015 році розповідав телеканал «Звєзда»:  

«У Чорному морі тепер здійснюється видобуток шпротів або кільки чорноморської, як їх ще називають, під російським прапором. Після возз’єднання Криму з Росією на материку знайшлося чимало бажаючих купувати чорноморську продукцію. Балтійські шпроти втратили свою привабливість. Замість імпортних шпротів місцеві рибалки пропонують власні, вітчизняні. Багатотонний вилов кримських рибалок чекають в Росії повсюди, адже якість своєї продукції рибалки гарантують».

* * *

За повідомленням на сайті російського Федерального агентства з риболовлі, кількість користувачів водних біоресурсів Криму зросла більш ніж втричі після «входження півострова до складу Росії».

В Азово-Чорноморському територіальному управління Росриболовлі цю тенденцію пояснюють «особливостями дозвільної і податкової політики».

До березня 2014 року риболовлею в українському Криму займалися 89 підприємств та індивідуальних підприємців. За результатами 2015 року рибалив вже 181 господарський суб’єкт; наприкінці 2016-го – 267. А у 2017-ому кількість користувачів зросла до 304.

Інфографіка www.blackseanews.net

До моменту анексії риболовецький комплекс Криму був представлений 89 риболовними підприємствами, які використовували для промислу 42 одиниці реєстрового флоту та близько 300 одиниць маломірного флоту, а також 27 підприємств аквакультури, що спеціалізуються на вирощуванні та реалізації прісноводної риби та морських молюсків.  

За повідомленнями керівництва Азово-Чорноморського територіального управління Росриболовлі, «в Криму станом на 1 квітня 2015 року право на плавання під прапором Російської Федерації та право власності на судна російського зразка отримали 32 рибопромислових судна середньої тоннажності». Маломірних суден на цю дату зареєстровано у Державному судовому реєстрі РФ 197 (65% від загальної кількості).  

Станом на 1 квітня 2015 року Росриболовля видала 269 дозволів 90 риболовним підприємствам та індивідуальним підприємцям «Кримського федерального округу».

У серпні 2016 року окупаційна влада відзвітувала про майже повне завершення процесу перереєстрації рибопромислового флоту – під прапором РФ зареєстровано 38 риболовецьких суден.

Так, переконуємося, що збільшення кількості місцевого кримського риболовецького флоту за ці роки не сталося. Отже, приріст кількості риболовецьких підприємств у декілька разів, які працюють у водах і за квотами захопленого Криму, відбувся саме за рахунок російських суб’єктів підприємницької діяльності.

При поверхневому огляді переліку тих, хто отримав дозвіл на вилов риби можна побачити, що, наприклад, Сімферопольське ТОВ «Крим-ресурс» засноване у січні 2015 року товариством з обмеженою відповідальністю «Мангуст» із російського міста Курган. А засновниками ТОВ із гучною назвою «Великий Крим» у липні 2015 року стали двоє мешканців Чечні…

* * *

В Азовському морі у 1991 році нараховувалися 17 видів промислових риб. Сьогодні, за інформацією Державної екологічної інспекції Мінприроди України, залишилося 3 – хамса, бичок і пеленгас. За останнє десятиріччя в Азовському морі майже вдвічі зменшився об’єм вилову пеленгаса, втричі – судака, у чотири рази – камбали-калкана. Основною причиною в інспекції вважають нераціональне ведення рибного господарства та погану охорону водних живих ресурсів.  

Екологи стверджують: ще донедавна рибні запаси здавалися майже невичерпними, однак сьогодні загибель Азовського моря видається неминучою через безперестанного варварського знищення риби.

Із 26 одиниць водних біологічних ресурсів, які раніше видобувалися у басейні Чорного моря, зараз у промислових об’ємах нараховується всього шість видів. Про це у жовтні 2017 року повідомила співголова комітету з біоресурсів Міжнародної Середземноморської наукової комісії, завідуюча лабораторією фіторесурсів Інституту морських біологічних досліджень імені Ковалевського РАН Наталія Мільчакова. За словами російського фахівця, «надмірний вилов біологічних ресурсів стає причиною їх повного зникнення».

У вересні 2017 року на засіданні в адміністрації Керчі повідомлялося, що запаси хамси у кримських водах скоротилися до 68-100 тис. тон. Водночас, позначка у 60 тис. тон є вже вкрай небезпечною, і риба «перебуває на стадії пригноблення».

Якщо говорити щиро: проблема загрозливого зменшення рибних запасів Чорного та, особливо, Азовського морів виникла не сьогодні. Ці тенденції, як і проблеми з екологією загалом, існували й впродовж декількох десятиліть.

Потребували рішення проблеми:

- системного забруднення моря промисловими викидами з річок, які його живлять, включно з радіаційними забрудненнями;

- зменшення об’ємів надходжень прісної води до Чорного моря;

- появи, через зміну природних умов, колоній нової морської фауни, яка несе загрозу порушення балансу всієї екосистеми Чорного моря;

- зменшення рибних запасів, зокрема й цінних та унікальних порід риб.

Однак після російської окупації Криму перспективи рішення проблем виснаження біоресурсів Чорного та Азовського морів стають ще примарнішими.

За чотири роки стало абсолютно очевидним те, що РФ ставиться не лише до риболовецької галузі, а й до Криму загалом, як до ще одного військового трофею. Використовуючи його, зовсім не обов’язково замислюватися про майбутні покоління, РФ не лице прагне витиснути усе, що можна з природних ресурсів території, а й завдає непоправної шкоди екології півострову та його морській зоні.

Внаслідок інтенсивного розвитку військової бази, створеної Росією в Криму, збільшилося забруднення Чорного моря, найперше у кримських прибережних водах. Додаткові ризики створює відновлення й розвиток об’єктів з розміщення та зберігання ядерної зброї на окупованій території.

Не менше збитків приносить й «мирна» діяльність, пов’язана з будівництвом мосту через Керченську протоку, траси «Таврида», а також інших численних видів діяльності окупантів…

На фото: У Феодосії з прибережної полоси в акваторію Чорного моря стікає струмок фіолетового кольору, жовтень 2017

* * *

Моніторинг порушень міжнародних санкцій до РФ та правового режиму на тимчасово окупованій території Криму здійснюється за підтримки Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження». Позиція Міжнародного фонду «Відродження» може не співпадати з думкою авторів