Нові економічні санкціі до РФ у зв'язку з її діяльністю в окупованому Криму - пропозиції експертів

 

Андрій КЛИМЕНКО
Кримський департамент «Майдана Закордонних Справ»,
головний редактор BSNews, Ялта-Київ

Тетяна ГУЧАКОВА
Кримський департамент «Майдана Закордонних Справ»,
головний редактор BSNews, Ялта-Київ

Ольга КОРБУТ
Кримський департамент «Майдана Закордонних Справ»

 

У другій половині червня 2018 українські неурядові організації «Майдан закордонних справ», «Інститут Чорноморських стратегічних досліджень» (Київ) та інтернет-видання «BlackSeaNews», звернулися до Федеріки Могеріні, Верховного представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки з пропозиціями стосовно запровадження нових санкцій в зв’язку із окупацією та анексією Криму.

Вперше ці пропозиції були оприлюднені на прес-конференції в УНІАН 21 червня 2018.

В зверненні йдеться про наступне:

«...Незаконна окупація Криму триває вже 5-й рік, незважаючи на міжнародне невизнання. Російська окупаційна влада на півострові посилює порушення прав людини. Зростає кількість політичних в’язнів у Криму. Відсутня свобода слова: російська влада криміналізує навіть публічне заперечення правомочності анексії Криму. Росія ігнорує рішення Міжнародного суду відновити Меджліс кримськотатарського народу.

Росія також ігнорує протести України проти незаконної побудови Керченського моста, який має для окупантів важливе стратегічне та військове значення. Мілітаризований Крим перетворений на базу для подальшої військової агресії та інтервенцій у Чорноморсько-Середземноморському регіоні. Зокрема, територія Криму активно використовується для посилення та постачання для російського військового контингенту у Сирії та військ режиму Асада, що здійснюють злочини проти мирного населення Сирії.

Українські неурядові організації «Майдан закордонних справ» та «Інститут Чорноморських стратегічних досліджень» (Київ), кримське інтернет-видання «BlackSeaNews», з квітня 2014 здійснюють спільний моніторинг порушень санкцій, що введені ЄС, США та іншими країнами в зв’язку із окупацією Криму. Це стосується: 1) мілітаризації Криму та використання для цього українських підприємств, що були експропрійовані РФ, 2) незаконного перетину українського кордону на окупованому півострові повітряними та морськими суднами, 3) забороненого експорту та імпорту до/з країн ЄС та ін.

Ми цінуємо запровадження Європейським Союзом обмежувальних заходів та бачимо їх ефективність. Разом з тим, Російська Федерація не тільки порушує санкції, але постійно шукає шляхи їх обходу та втягує в це європейський бізнес.

У зв’язку з цим, ми вважаємо за доцільне поширення санкційного режиму на деякі підприємства РФ:

1. Дві суднобудівельні компанії РФ, що не входять до санкційних списків, організували на захоплених кримських заводах «Море» та «Залив» в Феодосії та Керчі будівництво для Чорноморського флоту Росії 9 військових кораблів класу корвет, озброєних крилатими ракетами «Калібр». Це становить загрозу не лише для України, але й для майже всіх країн ЄС та Середземномор’я.

Це відповідно ВАТ «Ленінградський суднобудівельний завод «Пелла» (рос.: Россия, Ленинградская обл., Кировский р-н, г. Отрадное) та АТ «Зеленодольський завод ім. О. М. Горького» (рос.: г. Зеленодольськ, Республіка Татарстан, РФ).

2. Російський порт «Кавказ», що розташований на російському березі Керченської протоки, забезпечує незаконне будівництво Керченського мосту та перевезення до Криму основної маси вантажів, в тому числі військових. Крім того, він активно використовується для ефективного обходу санкцій, накладених ЄС на порти Криму.

Іноземні імпортні вантажі (в тому числі критично важлива сировина з країн ЄС для титанового виробництва), що призначені для отримувачів в Криму, спрямовуються нібито до порту Кавказ, де у Керченській протоці - на рейді, що входить до акваторії цього порту, здійснюється рейдова перевалка цих вантажів на судна, що одразу прямують до портів Криму. Аналогічна схема використовується при експорті кримських товарів – зерна та кальцинованої соди.

Таким чином, для збереження ефективності санкцій ЄС, накладених на порти Криму, їх слід поширити і на порт «Кавказ».

Юридично, це окремий філіал російської державної компанії, що об’єднує низку портів Азовського моря (рос.: Кавказский филиал Федерального государственного бюджетного учреждения «Администрация морских портов Азовского моря»; Россия, Краснодарский край, Темрюкский район, поселок Чушка).

3. Літаки дев’яти авіакомпаній РФ з 21, що здійснювали авіаперевезення до окупованого Криму в 2017 році, водночас направляли одні й ті ж літаки-порушники до аеропортів 26 країн ЄС. За цей рік нами зафіксовані 164 таких повітряних судна за номерами бортів. Відповідно, ми закликаємо прийняти рішення, щоб ці порушники санкцій не могли отримувати обслуговування в аеропортах ЄС.

З огляду на майбутній саміт Україна-ЄС, що відбудеться у Брюсселі 9 липня 2018, сподіваємося на увагу інституцій ЄС до питань фактичної дії санкцій та їх розширення. На нашу думку, було б також доцільним від імені ЄС попередити європейських підприємців про можливе використання їх у схемах обходу міжнародних санкцій, що тягне за собою відповідальність.

Подробиці щодо наведених вище питань наводяться в Aide-mémoire, що додається...

Звернення підписали:

Богдан Яременко, голова правління «Майдану закордонних справ»,
Олексій Куроп’ятник, голова правління «Інституту чорноморських стратегічних досліджень»,
Андрій Клименко, головний редактор, інтернет-видання BlackSeaNews, керівник Моніторингової групи

Aide-mémoire (пам'ятна записка)
стосовно запровадження нових санкцій ЄС в зв’язку із окупацією та анексією Криму

У цьому Aide-mémoire надається опис фактів, що свідчать про необхідність розширення санкційного режиму ЄС щодо Російської Федерації у зв’язку із окупацією Кримського півострова. Факти, що наведені, встановлені Моніторинговою групою українських неурядових організацій «Майдан закордонних справ», «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» (Київ) та редакції кримського інтернет-видання ««BlackSeaNews»».

1. Використання підприємствами РФ для мілітаризації Криму українських суднобудівних заводів, що були експропрійовані РФ.

Дві суднобудівельних компанії Російської Федерації, що не входять до санкційних списків ЄС та США, організували на захоплених кримських заводах «Море» та «Залив» в Феодосії та Керчі виробництво корветів з крилатими ракетами «Калібр» для Чорноморського флоту РФ. Планується, що до 2021 року вони збудують на окупованій території 9 ракетних корветів.

1.1. «Ленінградський суднобудівельний завод «Пелла» став так званим «куратором», а потім - орендарем суднобудівного заводу «Море» що перебуває у державній власності України (м. Феодосія, Автономна Республіка Крим), а після окупації Криму був захоплений, експропрійований та «переданий» у федеральну власність Росії. 15 листопада 2016 завод «Море» був офіційно переданий в оренду суднобудівельному заводу «Пелла» з Санкт-Петербургу до кінця 2020 року.

На заводі "Море" санкт-петербургське підприємство «Пелла» будує три ракетних корвети ближньої морської зони нового проекту 22800 (шифр «Каракурт»).

Ще до офіційного отримання в оренду заводу «Море», завод «Пелла» 10 травня 2016 на виробничих майданчиках заводу «Море» в межах державного оборонного замовлення РФ почав будувати перший з серії 3-х ракетних корветів нового проекту 22800 (шифр «Каракурт») – «Шторм» для Чорноморського флоту РФ. Передача його флоту планується в 2019.

17 березня 2017 розпочалось будівництво другого ракетного корабля цієї серії – «Охотск» (завершення будівництва за планом у 2019), а 19 грудня 2017 закладено третій ракетний корабель ­­ ­- «Вихрь» (завершення будівництва за планом у 2019).

Ракетний корвет цього проекту має на озброєнні 8 крилатих ракет «Калибр-НК», що активно використовувалися Чорноморським флотом та Каспійською флотилією РФ при обстрілах об’єктів в Сирії, дальність ­– 2500 км. Крім того, має на озброєнні новітній зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-М».

Зауважимо, що завод «Пелла» з 10 березня 2014 є власником верфі J. J. Sietas Shipyard в Німеччині через дочірню компанію Pella Sietas GmbH: Neuenfelder Fährdeich 88, 21129 Hamburg, https://www.pellasietas.com.

(Рос.: ОАО "Ленинградский судостроительный завод "Пелла". Россия, 187330, Ленинградская обл., Кировский р-н, г. Отрадное, ул. Центральная, д.4. Тел.: +7 (812) 336 4066, тел/факс: +7 (81362) 4-01-82, E-mail: mail@pellaship.ru, http://www.pellaship.ru)

1.2. АТ «Зеленодольський завод ім. О. М. Горького» через декілька місяців після окупації Криму – в серпні 2014 року, – за підтримки окупаційної влади Криму здійснив рейдерське захоплення АТ «Керченський суднобудівний завод «Залив» (м. Керч, Автономна Республіка Крим), що є власністю українських акціонерів, та зареєстрував ООО «Судостроительный завод «Залив», на який були переведені всі активи українського заводу.

Станом на 1 червня 2018 року на заводі «Залив» здійснюється фактичне будівництво для Чорноморського флоту Росії таких кораблів з пакету замовлень «Зеленодольського заводу» за кошти державного оборонного замовлення РФ:

Будівництво 3 ракетних корветів дальньої морської зони нового проекту 22160.

Головний корабель цього проекту «Василий Быков» - добудовано, 25.03.2018 вийшов з Керчі до Новоросійська на державні випробування;

ракетний корвет «Павло Державін» - закладений 18.02.2016, будується, спуск на воду – 2019, закінчення будівництва в 2020;

ракетний корвет «Сергій Котов» - закладений 08.05.2016, будується, спуск на воду – 2019, закінчення будівництва в 2020;

Ракетні корвети цього проекту також мають на озброєнні по 8 крилатих ракет «Калибр-НК» кожен.

Будівництво 3 ракетних корветів ближньої морської зони нового проекту 22800 (шифр «Каракурт»).

Корвет «Циклон» – закладений влітку 2016 року; «Пассат» та «Бриз» – укладені контракти.

Будівництво двох військових кабельних суден проекту 15310 арктичного класу.

Водночас, будуються для ЧФ РФ кабельні судна «Волга» і «Вятка» проекту 15310 (це великі судна – дедвейт 8000 т, довжина 140 м, ширина 19 м, їх призначення – прослуховування або пошкодження міжнародних підводних кабелів зв’язку в арктичних водах).

Крім того, здійснюється будівництво двох військових танкерів (судна комплексного постачання проекту 23131) та трьох малих гідрографічних суден для ЧФ РФ проекту 19910, закладених в 2016 і на початку 2017 років.

Таким чином, два російських суднобудівельних підприємства, що вказані вище, у найближчі роки побудують на захоплених кримських заводах, щонайменше, 9 ракетних корветів, загальна кількість крилатих ракет «Калибр-НК» на їх борту складе 72 од.

Це становить загрозу не тільки для України, але й для майже всіх країн ЄС та Середземномор’я. Слід враховувати також ту принципову обставину, що з 2018 року корабельний склад ЧФ РФ буде поповнюватись за рахунок будівництва нових кораблів безпосередньо на окупованій території.

Зауважимо, що на заводі «Залив» знаходиться один з найбільших суднобудівних доків у Європі – 364 м в довжину та 60 завширшки, аналогів йому на території РФ немає. Тому можна прогнозувати розширення його подальшого використання окупантами для військових цілей.

(Рос.: АО «Зеленодольский завод имени A.M. Горького» (входит в группу АО „Холдинговая компания „Ак Барс“). Почтовый адрес: 422546, Россия, Республика Татарстан,

г. Зеленодольск, ул. Заводская, д. 5. Тел. (84371) 5-76-10, факс. (84371) 5-78-00., e-mail: info@zdship.ru, http://www.zdship.ru ).

Пропозиції щодо санкцій: блокування активів, заборона будь-яких форм співробітництва компаній з країн ЄС з ВАТ «Ленінградський суднобудівельний завод «Пелла» та АТ «Зеленодольський завод ім. О. М. Горького».

2. Використання для обходу міжнародних санкції щодо Криму російського порту «Кавказ»

Російський порт «Кавказ», що розташований на російському березі Керченської протоки, забезпечує будівництво Керченського мосту та перевезення до Криму основної маси вантажів, в тому числі військових. До окупованого Криму з порту «Кавказ» здійснюють регулярні рейси 19 поромів.

В акваторії порту організовані схеми обходу санкцій, а саме: іноземні імпортні вантажі (в тому числі критично важлива сировина, в тому числі з країн ЄС, для титанового виробництва), що призначені для отримувачів в Криму, спрямовуються нібито до порту Кавказ, де у Керченській протоці - на рейді, що входить до акваторії цього порту, здійснюється рейдова перевалка цих вантажів на судна, що одразу прямують до портів Криму.

Аналогічна схема використовується при експорті кримських товарів – зерна та кальцинованої соди.

Морські перевезення ільменіту (сировина для виробництва титану) до Керчі в порт Камиш-Бурун фіксуються щомісяця. Ільменітова руда використовується на окупованому півострові єдиним покупцем – це завод «Титан» у місті Армянськ на півночі Криму, що входить до групи компаній підприємця Дмитра Фірташа.

Протягом року були зафіксовані схеми постачання ільменіту в обхід санкцій з Бразилії та найбільша – з турецького порту Самсун. Здебільшого ільменіт доставлявся на рейдову перевалку в Керченській протоці (рейдова стоянка №451, що належить російському порту Кавказ). Потім його перевантажували в Керченській протоці на борт російських суден та розвантажували в керченському порту Камиш-Бурун. Наприкінці листопаду 2017 в транспортуванні ільменіту до Криму з’явилися особливості, що наведені нижче.

23 листопада 2017 на рейдову стоянку російського порту Кавказ в Керченській протоці (рейдовий причал 451) прибув німецький суховантаж HHL MISSISSIPPI (IMO: 9435765) під прапором Ліберії. Він перебував там до 5 грудня 2017. Як мінімум, тричі за цей час до нього підходив російський суховантаж NEFTERUDOVOZ-2 (IMO: 8986884), до трюмів якого бортовими кранами HHL MISSISSIPPI перевантажували доставлений ільменіт. Після цього російське судно доставляло ільменіт до Керченського порту Камиш-Бурун.

Раніше, 2 листопада 2017 року, HHL MISSISSIPPI вийшов з порту Бремен і 3 листопада прибув до невеликого норвезького порту Jøssingfjord. Тут розташований один з найбільших в Норвегії і Західній Європі титанових рудників Tellnes. Він управляється компанією Titania, а фіорд використовується в якості порту цієї компанії. Саме там HHL MISSISSIPPI прийняв вантаж біля 10 000 тон ільменітової руди для окупованого Криму. HHL MISSISSIPPI належить компанії HANSA HEAVY LIFT GMBH Oberbaumbruecke 1, 20457 Hamburg, Germany.

Таким чином поважні компанії з Німеччини та Норвегії були залучені в заборонену схему експортних поставок до окупованого Криму. Схема поставок ільменіту до окупованого Кримського півострову з Норвегії фіксується вперше. До цього були зафіксовані аналогічні схеми з українського порту Південний, з Бразилії та найбільша – з турецького порту Самсун. Виявилося, що це не одиничний випадок, а нова схема обходу санкцій.

20 грудня 2017 року на рейдову стоянку російського порту Кавказ в Керченській протоці (рейдовий причал 451) того ж норвезького порту Jøssingfjord прибув ще один німецький балкер CALLISTO (IMO: 9427392) під прапором Ліберії, але з удвічі більшим дедвейтом, тобто він привіз до кримського заводу «Титан» до 25 тисяч тон ільменітової руди. Балкер CALLISTO належить HEINZ CORLEIS REEDEREI KG Kampweg 4A, 21706 Drochtersen, Germany. 23 грудня 2017 року близько 09:00 (мв) з борту балкера CALLISTO розпочалося розвантаження ільменіту на борт російського суховантажа NEFTERUDOVOZ-2.

В цілому за 2017-2018 роки така схема обходу санкцій застосовувалась на рейді порту «Кавказ» щонайменше 27 разів.

(рос.: Кавказский филиал Федерального государственного бюджетного учреждения «Администрация морских портов Азовского моря»; Россия, Краснодарский край, Темрюкский район, поселок Чушка)

Пропозиції щодо санкцій: блокування активів, заборона будь-яких форм співробітництва компаній країн ЄС з портом «Кавказ», в тому числі пряма заборона спрямування вантажів та прийняття вантажів до/з цього порту морськими суднами.

3. Обслуговування в аеропортах ЄС повітряних суден (бортів), що перед тим виконували рейси до окупованого Криму.

Літаки дев’яти авіакомпаній, що здійснювали незаконні авіаперевезення до окупованого Криму в 2017, водночас направляли одні й ті ж літаки-порушники до аеропортів більшості країн ЄС. За цей рік нами зафіксовані 164 таких повітряних судна за номерами бортів. Серед них зафіксовано рейсів до таких аеропортів:

1) Larnaca (Cyprus) – 46; Pafos (Cyprus) – 5; всього = 51.

2) Berlin (Germany) – 30; Munich (Germany) – 16; Hamburg (Germany) – 10; Dusseldorf (Germany) – 41; Frankfurt (Germany) – 21; Stuttgart (Germany) – 4; Hannover (Germany) – 3; всього = 125.

3) Oslo (Norway) – 18;

4) Riga (Latvia) – 13;

5) Tallinn (Estonia) – 12;

6) Prague (CZ) – 31;

7) Stockholm (Sweden) – 19;

8) Vienna (Austria) – 14;

9) Rome (Italy) – 14; Rimini (Italy) – 23; Venice (Italy) – 6; Verona (Italy) – 8; Bologna (Italy) – 3; Milan (Italy) – 12; всього = 66

10) Nice (France) – 12; Paris (France) – 20; всього = 32

11) Tivat (Montenegro) – 17; Podgorica (Montenegro) – 1; всього = 18

12) Barcelona (Spain) – 32; Valencia (Spain) – 9; Palma de Mallorca (Spain) – 5; всього = 44

13) Heraklion (Greece) – 16; Athens (Greece) – 4; Thessaloniki (Greece) – 2; всього = 22

14) Amsterdam (Netherlands) – 2;

15) Geneva (Switzerland) – 2; Zurich (Switzerland) – 7; всього = 9

16) London (UK) – 15;

17) Copenhagen (Denmark) – 15;

18) Burgas (Bulgaria) – 10; Varna (Bulgaria) – 4; всього = 14

19) Brussels (Belgium) – 3; Liege (Belgium) – 1; всього = 4

20) Warsaw (Poland) – 11;

21) Budapest (Hungary) – 19;

22) Zagreb (Croatia) – 2;

23) Vilnius (Lithuania) – 6;

24) Helsinki (Finland) – 11;

25) Bratislava (Slovakia) – 2;

26) Lisbon (Portugal) – 6;

Також були зафіксовані такі рейси: New York (USA) – 9; Washington (USA) – 1; Anchorage (USA) – 2; всього = 13; Tokyo (Japan) – 2;

(Детально див. у додатку: «База даних повітряних суден, які здійснювали пасажирські авіаперевезення до тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим і країн ЄС та інших, що засудили анексію Криму Російською Федерацією»).

Пропозиції щодо санкцій: пропонується ввести заборону щодо прийому та обслуговування в аеропортах країн ЄС до конкретних російських пасажирських літаків (бортів), що зафіксовані в Сімферопольському аеропорті в окупованому Криму, бо ці повітряні судна використовувались для масового порушення українського кордону на окупованій території.

Це Меморандум водночас спрямований до посольств країн ЄС, а також посольству США в Україні.

* * *