Румунія очолить головування Ради ЄС в обстановці розбіжностей із Євросоюзом

Румунія, одна з найбідніших держав Євросоюзу, вперше вступає в перший день 2019 року в права голови Ради ЄС, тоді як її уряд зазнає критики всередині країни та в інститутах ЄС, особливо через реформу судового та кримінального права.

"Справді, в нас час від часу бувають розбіжності щодо розбудови правової держави - ми це обговорювали, - але це питання, яке стосується не так головування, як двосторонніх відносин між Румунією та Європейською Комісією, або, скажімо, Європейським Союзом", - заявив голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, приймаючи 5 грудня 2018 року в Брюсселі прем'єр-міністра країни Віоріку Денчіле у зв'язку з підготовкою румунського головування в Раді ЄС, повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Головування Румунії відбудеться у вирішальний момент для майбутнього Європейського Союзу. В розпал румунського головування Сполучене Королівство 30 березня 2019 року вийде з Європейського Союзу. Це сумна дата, але Румунія впорається з пост-Brexit якнайкраще", - вважає Ж.-К. Юнкер.

Серед завдань "надзвичайної складності" нового голови Ради ЄС він назвав також узгодження довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки.

"Без Румунії Європейський Союз не був би повним. Сьогодні він укомплектований, тому що Румунія після десятиліть відокремлення, треба сказати - штучного, нині є частиною європейської сім'ї, щоб укоренитися в ній назавжди", - сказав глава Єврокомісії.

Він також висловив упевненість, що до кінця мандата нинішньої Європейської Комісії у 2019 році вдасться вирішити питання про прийняття Румунії до Шенгенського простору.

Водночас в опублікованому 29 грудня 2018 року інтерв'ю німецькій газеті "Вельт" Ж.-К.Юнкер зазначив, що всередині Румунії "потрібен згуртований фронт, щоб під час головування в Раді так само сприяти єдності ЄС".

"Я вважаю, що уряд Румунії ще не повною мірою усвідомив, що означає очолювати країни ЄС", - поділився голова ЄК своєю думкою з редакцією "Вельт".

Ж.-К.Юнкер визнав, що Бухарест "технічно добре підготовлений" до свого першого головування в Євросоюзі, але водночас зазначив, що для "обережних дій" Румунії потрібні вміння чути інших і тверда готовність підпорядковувати свої інтереси інтересам інших.

"І тут я маю певні сумніви", - додав він.

Пріоритети свого головування в Раді ЄС Румунія розділила на чотири основні розділи.

Румунське головування має на меті забезпечення конвергенції та згуртування в ЄС для досягнення стійкого і рівного розвитку для всіх громадян і всіх держав-членів, зокрема за рахунок зміцнення "соціального виміру ЄС".

До планів головування Румунії внесено завдання розбудови безпечнішої Європи перед обличчям нових викликів, які загрожують безпеці громадян. Ідеться про зміцнення внутрішньої безпеки, поліпшення взаємодії систем безпеки ЄС, захист кіберпростору і посилення стійкості союзу проти кібератак. Цей пріоритет передбачає боротьбу проти тероризму й посилену увага до питань міграції.

Третій розділ - підвищення ролі ЄС як глобального гравця у світі шляхом сприяння політиці розширення і сусідства, реалізації глобальної стратегії, забезпечення необхідних Євросоюзу ресурсів і виконання "всіх глобальних зобов'язань" ЄС. До цього пріоритету належить посилення зовнішньої безпеки та оборонних можливостей ЄС у тісному взаємозв'язку з подібним процесом у НАТО і з акцентом на консолідацію стратегічного партнерства ЄС-НАТО.

Четвертий пріоритетний пакет румунського головування має назву "Європа спільних цінностей". Передбачається, що розвиватиметься політика проти дискримінації у всіх її проявах, за рівність шансів, рівні права жінок і чоловіків, залучення громадян, особливо молоді, до загальноєвропейських дебатів. До цього розділу входить набір традиційних цінностей ЄС, які Румунія береться захищати та розвивати.

При цьому в Єврокомісії вважають, що реформа судового та кримінального права в Румунії послаблює боротьбу проти корупції та ставить під сумнів незалежність судової влади, як про це заявляв перший заступник голови ЄК Франс Тіммерманс.

Європарламент наприкінці минулого року затвердив резолюцію щодо Румунії, в якій наголосив, що така реформа підриває можливості боротьби проти корупції. Євродепутати вказали на необхідність посилення парламентського контролю над спецслужбами країни.

У резолюції ЄП також містяться засудження "насильницької та непропорційної" реакції під час придушення масових народних маніфестацій у Бухаресті в серпні 2018 року й заклик до румунської влади гарантувати прозоре та неупереджене розслідування дій поліції.

У румунському законі про фінансування і функціонування неурядових організацій Європарламент побачив потенційну можливість для влади залякувати громадянське суспільство і порушення принципу свободи організацій і права на повагу до приватного життя.

Але найбільше в Брюсселі занепокоєні розмахом корупції в країні та причетністю до неї представників правлячого апарату держави й політиків.