Вибори у Молдові: більшості ніхто не здобув, виклик – попереду

У Молдові 24 лютого відбулися парламентські вибори. Жодній з партій не вдалося отримати вирішальної більшості голосів. Тому наступний необхідний крок – формування коаліції.

Якщо цього не станеться – державу очікуватимуть перевибори. Все це – в умовах політичного протистояння між прозахідними та прокремлівськими політичними силами, пише Радио Свобода.

Попередні результати:

35 місць у парламенті може отримати Партія соціалістів; в яку раніше входив чинний президент Молдови Ігор Додон;
30 – владна Демократична партія Молдови (олігарха Володимира Плахотнюка);
26 – проєвропейська коаліція ACUM («Зараз») на чолі з колишнім міністром освіти Майєю Санду і лідером протестів Андреєм Нестасе;
7 – партія «Шор»;
3 місця – незалежні кандидати.

Але це не кінець

Тим не менш, жодна з політичних сил не отримує вирішальної більшості голосів;
Якщо новий парламент не сформує владну коаліцію протягом 45 днів після оголошення результатів, президент розпустить його і оголосить про нові вибори.

Нова система:

Вибори 24 лютого відбувалися за новою виборчою системою: 50 депутатів обирали за партійними списками і 51 – в одномандатних округах.
Раніше ж вибори відбувалися тільки за партійними списками.

Комуністи не пройшли до парламенту

* Партія комуністів, яка була присутня в парламенті з 1998-го, не потрапила в законодавчий орган. На чолі з Володимиром Вороніним комуністи набрали лише 3,7%.

* Також не пройшла ліберальна партія.

Чого чекати?

Результати парламентських виборів у Молдові створили ситуацію, яка ризикує створити в країні тривалий період нестабільності та призвести до можливих нових виборів, якщо «не буде досягнута формула уряду», – так коментує ситуацію політичний аналітик Володимир Сокор із Фонду Джеймстауна в коментарі для молдовської службі Радіо Свобода.

Коаліція: хто є хто?

Президент Молдови Додон – фактичний лідер соціалістів. Він називає себе «промолдовським, а не проросійським політиком», проте вважається дружнім до Кремля;

Плахотнюк – шукає підтримки у Вашингтоні. Він, як вважають, контролює ключові державні інституції, генеральну прокуратуру, суди, фінансові потоки і ЗМІ, йшлося в статті аналітика Балажа Ярабіка та експерта-міжнародника Леоніда Лютри з Центру «Нова Європа» на сайтіЄвропейського центру Карнеґі;

Проєвропейський альянс «Зараз» не зацікавлений приєднуватись до коаліції з Плахотнюком після років його нападок на опозицію, а відносини між Плахотнюком і Додоном у кращому разі можна назвати вимушеною співпрацею з певною обопільною вигодою, кажуть автори.

«Партія Плахотнюка є антитезою цінностей виборчого блоку ACUM («Зараз»). Коаліція між ними була б абсолютно неприродною: ті, хто закликає блок ACUM до такої коаліції, і я думаю, перш за все, про уряд Бухареста…практично закликають до політичного самогубства. І в цій гіпотезі виборчий блок ACUM залишив би власних виборців. Сама мета існування виборчого блоку ACUM – принести повну зміну, радикальну зміну, подолати нинішню катастрофу. Коаліція з катастрофою залучить до катастрофи й тих, хто вступає в такий альянс. …Імператив сьогоднішнього моменту полягає в тому, щоб зміцнити блок ACUM», – коментує Володимир Сокор.

Брюссель перемозі соціалістів Додона навряд чи радітиме, хоча й Додон навряд чи здійснить сильну переорієнтацію Молдови на Росію, як дехто припускає. Додон нині публічно говорить те, про що раніше говорили пошепки в Брюсселі, – що він поважатиме Угоду про асоціацію з ЄС, мовилося у статті Джеймстаун;

Що кажуть міжнародні спостерігачі:

Міжнародні спостерігачі з ОБСЄ у попередніх висновках вказали, що вибори були конкурентними і основних прав на них дотримувалися, але кампанія була затьмарена «сильними ознаками купівлі голосів» і зловживаннями щодо державних ресурсів.
«Це була активна, жорстка і поляризована кампанія на загалом добре організованих виборах», – сказав Джордж Церетелі, лідер короткострокової місії спостерігачів ОБСЄ.
Але Клод Керн, голова делегації ПАРЄ, сказав, що нова виборча система підтвердила «відсутність ефективних механізмів для запобігання неправомірного впливу заможних бізнесменів, у поєднанні з поганою системою нагляду за фінансуванням партій та кандидатів і неадекватними санкціями».

Моніторингова група Міжпарламентської асамблеї СНД підсумувала, що «на більшості охоплених моніторингом виборчих дільниць процес голосування був організований на досить високому рівні».
«Разом з тим членами моніторингової групи МПА СНД було виявлено і зафіксовано низку порушень і технічних недоліків процесу голосування, які, тим не менш, не зробили істотного впливу на результати виборів», – йдеться на сайті установи.

Звинувачення у шахрайстві:

* ЦВК Молдови заявила, що голосування пройшло без серйозних інцидентів, однак, як прозахідні, так і просхідні політичні сили звинуватили демократів у масивному шахрайстві;

* Прем’єр-міністр Павел Філіп і спікер парламенту Адріан Канду, зі свого боку, похвалили «прозорість» виборів, їхній «вільний і демократичний характер».

* Лідер блоку ACUM Майя Санду, водночас, заявила що вибори не були ні чесними, ні вільними. Ба більше, вона вважає їх найменш демократичними в історії Молдови.

* Санду зазначила, що протягом дня були численні факти підвозу жителів Придністров’я на правий берег Дністра для участі в голосуванні за гроші.

Роль Росії:

* Спікер парламенту Молдови Андріан Канду, проголосувавши 24 лютого, звинуватив Росію у спробах вплинути на результат голосування.

* Він нагадав, що за два дні до виборів в МВС Росії заявили про кримінальну справу проти Плахотнюка. Крім того, низка домовленостей, яких Росія досягла з президентом Молдови Ігорем Додоном напередодні виборів – наприклад про скасування мит на поставки сільгосппродукції, за словами спікера, теж носили політичний характер.

* Володимир Сокор із Фонду Джеймстауна загалом оцінює мету Росії як обмежену. Вона полягає у підтримці нестабільності в Молдові та закріпленні Молдови у постійній сірій зоні, в постійній історичній стагнації.

* «Інша мета Росії пов’язана з середньостроковою перспективою, а саме – створення політичної псевдо-розв’язки придністровського конфлікту, що стане моделлю для вирішення в Україні, а саме через відомий рецепт – федералізацію, що називається сьогодні «особливий статус» і постійна нейтралізація держави – це той рецепт, який Росія хоче відчути в Республіці Молдова, а потім використовувати як прецедент проти України».

Явка на виборах склала 49,21% – проголосували понад 1 мільйон 452 тисячі виборців із 3,2 мільйона, включених у списки.

За перебігом голосування стежили понад 4 тисячі спостерігачів, 776 міжнародних.

Жінки виявилися більш активними виборцями, ніж чоловіки (53% на 47%).

Вік найбільш активних виборців – 56-70 років, а явка молоді віком від 18 до 25 років була низькою – лише 8,5%.