Авіасалон МАКС-2019 в Росії: «першим ділом пил у очі, а літаки вже потім»

Олександр ПОЛІЩУК,
експерт фонду «Майдан закордонних справ»

Фото: офіційний сайт «МАКС-2019» aviasalon.com

З 27 серпня по 1 вересня на базі міжнародного аеропорту Жуковський (Раменське) неподалік Москви проводився широко розпропагований 14-й міжнародний авіаційно-космічний салон (далі – МАКС-2019). Його організатором традиційно є відкрите акціонерне товариство «Авіасалон» генеральним директором якого є номінально Левін Олександр Юрійович – колишній помічник губернатора Свєрдловской області Олександра Мишаріна – особливо довіреної особи В.Путіна у питаннях ОПК.

Вже традиційно у «вєлікой дєржави» повинні бути великі досягнення. Тому переможні реляції організаторів зафіксували «рекордну кількість» відвідувачів. Щоб бути точним – 578 810 учасників та гостей авіасалону. Вартість підписаних контрактів та угод склала 250 млрд. руб. (3,7 млрд.дол.), а діловий потенціал заходу оцінюється у 400 млрд.руб.

Фото: офіційний сайт «МАКС-2019» aviasalon.com

По часу авіасалон майже співпав з східноєвропейським турне радника президента США Джона Болтона, який під час перебування у Києві застеріг Україну від шкідливої економічної співпраці з Китаєм, яка може призвести до крадіжки військових технологій. Зокрема йшлося про загрозу фактичного придбання китайським мільярдером Wang Jing українського стратегічного підприємства «Мотор Січ». Цей «товариш» давно спеціалізується на Україні та відомий тут своїм тримільярдним інвестиційним проектом щодо будівництва глибоководного порту у селищі Фрунзе, Сакський район, АР Крим. Оборудка між HK Nicaragua Canal Development Investment Co., Ltd та «невідомою» українською компанією була «освячена» В. Януковичем у грудні 2013 року під час візиту до Китаю. У 2014 році проект був заморожений через «політичну невизначеність».

А от у «стабільній» Росії китайці явно мають успіх. Адже вони виступили партнерами і спів фундаторами МАКС-2019. Авіакосмічна індустрія Китаю була представлена 18 компаніями-розробниками високотехнологічної продукції та науковими й освітніми організаціями, які розмістили свої статичні експозиції в окремому спеціально побудованому виставковому павільйоні площею 3 тис. кв.м.

Неспокушених відвідувачів вражав 22 –х метровий макет російсько-китайського широкофюзеляжного далекомагістрального літака CR929. Проте фахівці знають, що цей макет «з бородою». Вперше його продемонстрували на міжнародному авіакосмічному салоні China Airshow, що проводився у місті Чжухай ще у листопаді 2016 року. З того часу «віз і нині там». Росіяни оптимістично анонсують перший випробувальний політ прототипу цього літака на 2021 рік, а реалістичні китайці – на 2025 рік. Серійне виробництво може початися лише у 2027, що для росіян означає – ніколи.

Серед інших російсько-китайських проектів, які не були представлені на МАКС-2019, але про які йшлося – це створення важкого цивільного вертольота AHL (Advanced Heavy Lifter). Китайська компанія AVIC є розробником і виробником вертольоту, тоді як холдинг «Вертольоти Росії» створить на контрактній основі ряд агрегатів і систем. У 2018 році стало відомо, що китайська сторона наполягає на монтажі на AHL виключно українських двигунів «Мотор-Січ» і ставить у залежність від цього існування усього проекту. За таких умов цей проект має великі шанси бути закритим.

Фото: офіційний сайт «МАКС-2019» aviasalon.com

Як не має великих шансів на майбутнє інший розпіарений на МАКС-2019 за участі президентів Росії та Туреччини проект – винищувачі п’ятого покоління Су-57. Чотири із десяти існуючих прототипів здійснили демонстраційний політ, який мав переконати Р. Ердогана взяти участь у проекті щодо їх серійного виробництва з якого нещодавно втекли індуси. Після практично десятирічного безплідного очікування серійних машин уряд Індії вирішив у 2018 році вийти з проекту, навіть попри інвестовані у нього 6 млрд. дол. Намагаючись реанімувати дихаючий на ладан проект С. Шойгу заявив у серпні 2018 року на військово-технічному форумі «Армія-2018» про контракт із ВАТ «Компанія Сухой» на придбання двох серійних Су-57, одного у 2018 році, а іншого у 2019. Пізніше, мабуть присоромлений Кремлем за немасштабність мислення, міністр оборони РФ збільшив замовлення на ще додаткові 13 літаків, але у 2020 році. Його начальник В. Путін продемонстрував цьому недолугому справжній майстер-клас масштабного підходу до вирішення проблеми і на військово-технічному форумі «Армія-2019» анонсував придбання 76 серійних Су-57 у строк до 2028 року. Повторюсь - що для росіян означає – ніколи.

Тому велика надія на Р. Ердогана, якого американці через придбання у росіян комплексу ППО С-400 викинули з проекту спільного виробництва F-35. Це, на думку росіян, має підштовхнути турецького лідера до пошуку альтернативи у Росії. Однак почесний турецький гість погладив хвіст прототипу Су-57 та з притаманною східним людям хитринкою однозначної відповіді на пропозицію росіян не дав. Що безумовно залишило неприємний осад на серці ВВП та поховало надію у такий спосіб компенсувати втрати через скорочення Туреччиною у першому півріччі 2019 року імпорту природного газу з Росії на 36% – до 8 мільярдів кубометрів.

Слід очікувати, що не сильно вразив Р. Ердогана і показ середньо магістрального пасажирського літака МС-21 (орієнтовна заявлена вартість близько 91 млн. дол.), який на цей час представлений лише трьома літаючими прототипами. Адже його найближчий конкурент - Boing 737 МАХ (вартість 99,7 млн.дол.) виробляється з 2014 року серійно і на цей час в експлуатації перебуває 373 літаки.

Фото: офіційний сайт «МАКС-2019» aviasalon.com

Намагалися росіяни свого турецького колегу здивувати демонстраційним польотом першого (!) випущеного з 2015 року серійного вертольота Мі-38. Але хто ж не знає, що з 2014 року Канада заблокувала постачання та встановлення на ці гвинтокрили двигуна PW127/TS виробництва Pratt & Whitney Canada. Без цього силового агрегату Мі-38 є не більше ніж безперспективний реанімований радянський вертоліт. Двигуни, за визначенням фахівців фірми Міля є найбільш слабким місцем російського вертольотобудування. Це обумовлює їх інтерес у будь-який спосіб отримати доступ до продукції запорізької «Мотор-Січі», а хоч би й через китайців.

У погоні за сенсаціями на МАКС-2019 продемонстрували також Су-47. Правда якось дивно – буксуючи його по аеродрому вантажівкою. Ця російська «новинка» насправді родом із СРСР, де вона отримала назву експериментальний палубний винищувач Су-47 «Беркут». Через конструктивні недоліки - крило зворотної стріловидності цей літак є «аеродинамічно нестабільним» (ось чому на буксирі!) і через нездатність пересуватися на великих швидкостях у США отримав назву «шматок металобрухту».

Злий рок дістав гордість російського авіапрому ВАТ «Компанія Сухой» практично відразу після закінчення МАКС-2019. У вівторок 3 вересня у Ставропольському краї потерпів катастрофу навчальний штурмовик Су-25.

А раніше – у травні цього року в аеропорту «Шереметьєво» здійснив аварійну посадку літак «Аерофлоту» Sukhoi Superjet 100. Внаслідок пожежі на борту загинула 41 особа.

Фото: офіційний сайт «МАКС-2019» aviasalon.com

Змусив похвилюватися глядачів і демонстраційний політ іншого фаворита бойової авіації Росії МіГ-35Д, винищувача покоління 4++, який позиціонується як «неперевершений» конкурент американського F-35. Під час виконання польотної програми журналісти зафільмували як від крила винищувача відвалилася частина обшивки.

Ще один «ветеран» радянського авіапрому Іл-76 був продемонстрований у модернізованому «новітньому» варіанті, як перший «конвертований» літак-заправник Іл-78М-90А. Уся його «конвертація» полягає у переобладнанні на аеродромі у військово-транспортну або пожежогасильну версію. І як годиться - міноборони Росії «розглядає можливість» укладення контракту на придбання аж 14 таких літаків, але у 2027 році. Знову повторюсь - що для росіян означає ніколи.

Невражаюча російська експозиція повинна була б за задумом організаторів перекритися «шириною розмаху» закордонних учасників. Цитата: «МАКС-2019 собрал 827 экспонентов из 33 стран, включая 184 зарубежных компании на площади 26,5 тыс. кв.м. в павильонах и на 45 тыс. кв.м. открытых площадок и статических стоянок».

При детальному ближчому розгляді це: далеко-магістральний широко-фюзеляжний французький пасажирський Airbus A350-950; бразильський Embraer E-195 E2; цивільний вертоліт AS-350B3E чеського виробника AERO Vodochody AEROSPACE a.s.; італійський двомоторний вертоліт AW139 та макети цивільних гідропланів російсько-німецької компанії ООО «АвтоГиро Руссланд», AutoGyro.

Особливу увагу російських нуворишів привернула лінійка «ділової авіації», яка була представлена першим реактивним літаком PC-24 на 8 пасажирів швейцарської фірми Pilatus, турбогвинтовою моделлю цього виробника Pilatus PC-12, американськими бізнес-джетами Piper M500 та Cessna 525, а також італійським Piaggio P.180 Avanti.

Мабуть саме цю категорію відвідувачів доставляли на МАКС-2019 вертольотом-таксі компанії HeliExpress, який за шість днів перевіз із хеліпарку «Подушкіно» у Одінцовському районі до виставки і у зворотному напрямі 150 осіб.

Ну і звичайно потужний загін пропагандистів висвітлював цю подію у ЗМІ – 3100 співробітників і «незалежних» журналістів з 594 російських та 238 зарубіжних ЗМІ, включно 103 російські та зарубіжні телеканали.

Щоправда, за відгуками відвідувачів, у журналістів була проблема – партнери китайці. Вони всім своїм виглядом демонстрували, що те що тут відбувається їм «по барабану»: співробітники фірм були відсутні на стендах, неохоче відповідали на запитання англійською мовою, а перекладачів на російську у більшості компаній-учасників не було. Та й експозиції, які належать далеко не провідним фірмам в області літако- і моторобудування, не містили особливо цікавої інформації для відвідувачів.

Але це не важливо. Правда ж? Головне розмах і велич. А це точно було.