Економічна війна РФ проти України у Азовському морі: «послаблення» чи страх підчепити вірус? - Моніторинг за квітень 2020

Андрій КЛИМЕНКО
Тетяна ГУЧАКОВА
Ольга КОРБУТ
Моніторингова група редакції BSNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»

* * *

Моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень», редакції BlackSeaNews пропонує вашій увазі чергове з серії щомісячних досліджень щодо російської економічної війни проти України в Азовському морі.

1. За квітень 2020 року середня тривалість штучного утримання з боку РФ суден, що йдуть до українських портів Азовського моря – Маріуполя, Бердянська, склала 16,6 годин (в середньому за 2019 рік – 29,9 годин, в середньому за 1 квартал 2020 – 34 години) – діаграма 1.

Цей показник є одним з 3-х найнижчих за період де-факто блокади і дорівнює показникам травня 2019 та жовтня 2019 (нагадуємо, що до початку де-факто блокади цей показник до червня 2018 включно становив 5-7 годин).

Звертає увагу, що 8 з 78 суден (10,2%) пройшли до Азовського моря навіть без традиційної зупинки в Керченській протоці.

Ще 31 судно (39,7%) пройшли до Азовського моря із затримкою в 1-6 годин, що відповідає середньому показнику до початку де-факто блокади.

Таким чином, в цілому половина (39 з 78 суден) пройшли до українських портів Азовського моря в режимі, який може вважатися нормальним. Така ситуація спостерігається вперше з червня 2018 року. Про її причини – див нижче.

2. За квітень 2020 року середня тривалість штучного утримування з боку РФ перед Керченською протокою суден, що йдуть з Маріуполя, Бердянська з експортними вантажами склала 19,9 годин (в середньому за 2019 рік – 37,4 годин, в середньому за 1 квартал 2020 – 34,3 години) – діаграма 2.

Цей показник також є найнижчим з початку де-факто блокади в липні 2018, попередній «мінімум» на виході з Азовського моря до Чорного становив 23,9 годин в січні 2019 (нагадуємо, що до початку де-факто блокади цей показник до червня 2018 включно становив 5-7 годин).

Як і на вході до Азовського моря (див. вище) звертає увагу, що 6 з 97 суден (6,2%) пройшли з Азовського до Чорного моря без традиційної зупинки перед Керченською протокою.

Ще 37 суден (38,1%) пройшли до Чорного моря із затримкою в 1-6 годин, що відповідає середньому показнику до початку де-факто блокади в липні 2018.

Таким чином, 43 з 97 "маріупольських" та "бердянських" суден (44,3%) пройшли з Азовського моря до Чорного моря в режимі, який може вважатися нормальним. Така ситуація теж спостерігається вперше з червня 2018 року.

Зауважимо, що з 97 суден, що прямували в квітні 2020 з вантажами з українських портів Маріуполя та Бердянська, 47 суден (48,6%) були пов’язані з країнами ЄС. В тому числі: 16 суден мали прапор країни ЄС, 29 суден належали судновласникам з країн ЄС, 32 судна мали за порт призначення порти країн ЄС (з них 19 – порти Італії, 7 – порти Іспанії).

3. Починаючи з 22 жовтня 2018 і надалі по квітень 2020 затримань суден посеред Азовського моря під час руху до/з Бердянська/Маріуполя не було зовсім (внаслідок ескортування суден катерами ВМСУ) – слайд 3.

4. Моніторингова група в прогнозі за підсумками березня 2020 року не виключала, що в квітні-травні 2020 можна було очікувати погіршення цих показників – як "асиметричної реакції" РФ на візит Президента України 11.04.2020 до Бердянського порту для знайомства з розбудовою об'єктів інфраструктури військово-морської бази «Схід» ВМС України, що створюється для посилення захисту українського судноплавства в Азовському морі.

Але цього не сталося.

Аналіз причин, що могли вплинути на помітне зниження в квітні 2020 середніх показників штучного утримання суден, що йдуть до/з українських портів Азовського моря – Маріуполя, Бердянська, дозволяє зробити такі припущення:

а) головним чинником, що призвів до зменшення тривалості штучного утримання суден перед отриманням дозволу на прохід Керченською протокою, є поширення в країнах, звідки прибувають морські судна, а також в окупованому Криму та Краснодарському краї РФ, де базуються кораблі та катери Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ, епідемії коронавірусу.

Це призвело до побоювання співробітників Берегової охорони щодо можливого зараження під час контактів з членами екіпажів іноземних суден;

б) другим чинником є масове проведення в квітні 2020 року Береговою охороною ФСБ РФ морських рейдів щодо виявлення випадків масового браконьєрського вилову риби під час нересту біля російського узбережжя Азовського моря;

в) третім чинником є намагання РФ продемонструвати немовби припинення де-факто блокади Азовського моря з метою умовити країни ЄС зняти санкції проти РФ;

г) четвертий можливий чинник: зниження показників тривалості штучного утримання суден – це частина російського плану дезінформації перед підготовкою до подальших раптових агресивних дій з боку РФ (з метою послаблення уваги та пильності України та світового співтовариства, шо спостерігають за цими процесами),

* * *

Моніторингова група загострює увагу на тому, що зниження параметрів за підсумками одного місяця, що минув, не може розглядатися як тенденція, а є лише об’єктивною фіксацією фактів.

Довідково: райони здійснення порушень свободи судноплавства наведені на карті – слайд 4.

* * *

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів.