Вода в окупованому Криму: ніякої катастрофи. Просто повернення на 50 років в минуле

Моніторингова група редакції BlackSeaNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»

представляє оновлений цикл публікацій
«Соціально-економічна ситуація в окупованому Криму 2014 – 2020»:

Зворотна структурна перебудова економіки Криму в умовах окупації – повернення до СРСР

«Трофейна економіка». Мілітаризація Криму як фактор промислового зростання

«Трофейна економіка». Пограбування вкраденого українського шельфу Чорного моря

«Трофейна економіка». Скільки риби видобуває Росія в захоплених водах навколо Криму

Кримська «трофейна економіка». Розпродаж українського майна

Окупований туризм. Як змінився туристичний потік в Криму

Економіка окупованого Криму. Експортна катастрофа

Банківська система та інвестиції в Крим – що насправді відбувається на окупованому півострові

Заміна населення Криму: скільки колонізаторів насправді переїхали до півострова

Вода в окупованому Криму: ніякої катастрофи. Просто повернення на 50 років в минуле

Окупаційна стабільність за рахунок бюджету РФ – Крим стабільно в останніх за рівнем життя

* * *

Останніми днями інформаційний простір знову сколихнула тема ситуації з водозабезпечення окупованого Кримського півострову.

У зв'язку з цим Моніторингова група вирішила нагадати деякі базові факти, а також розставити деякі акценти.

* * *

1. Те, що більша частина Кримського півострову – це степ, що відрізняється тривалим посушливим і дуже жарким літом і малосніжною зимою, не є новиною.

Острівна конфігурація посилює цю ситуацію (це можна побачити на картах опадів дуже наочно). Кліматичні зміни 21-го століття будуть і надалі робити більш жорстким характер кримського клімату.

2. Те, що з 1971 року, коли Північно-Кримській канал дійшов до Керчі, дніпровська вода забезпечувала 85% водоспоживання в Криму – теж загальновідомо. Не могли цього не знати і в РФ, коли вирішили окупувати півострів в 2014.

Наші колеги в різних ЗМІ багато разів описували ситуацію із водопостачанням та водосховищами в окупованому Криму. Наприклад, дуже інформативним є лонгрід "Української правди" Що відбувається з окупованим Кримом без дніпровської води. 13 фактів. Це позбавляє від необхідності повторюватись.

3. Перекриття водопостачання окупованого півострова з квітня 2014 року, так звана «водна блокада», – це вид економічних санкцій у відповідь на окупацію та незаконну анексію, що не визнана всім світом.

Або, якщо висловлюватись більш визначено, «водна блокада Криму» – це один з основних елементів економічної війни України проти РФ.

Режим санкцій в цілому (та водна блокада як одна з найефективніших його складових) має за мету підвищити ціну, що сплачує РФ за свої агресивні дії, а перспективі, разом з іншими санкціями, примусити РФ припинити окупацію.

4. Так сталося, що роки окупації до 2020 в Криму були незвично щедрими на опади, ніж зазвичай. Але це не могло тривати вічно.

5. Тепер про те, як насправді оцінюють цю ситуацію московське керівництво окупантів та їхні маріонетки в так званому «уряді Криму».

Але спочатку для полегшення сприйняття тексту...

...Деякі факти

На Кримському півострові є 23 великих водосховища загальним об'ємом 399,4 млн. куб. м. Залежно від джерела наповнення їх підрозділяють на:

водосховища природного стоку - їх 14 в Криму та 1 (Чорноріченське) в Севастополі, об'єм 188,85 + (64,2) = 252,7 млн. куб. м; вони заповнюються під час осінньо-зимового періоду і під час весняних паводків, іноді - влітку при зливах:

* * *

наливні водосховища Північно-Кримського каналу - їх 8, об'єм 146,35 млн. куб. м.

На наступній карті (з сайту https://krymania.ru) – показані наливні водосховища Північно-Кримського каналу та міста, водопостачання яких залежить від цих водосховищ:

Ситуація за непублічними
відповідями кримських чиновників
на запит Москви

За інформацією, отриманою від представників т.зв. «Уряду Криму», міністерство природних ресурсів та екології РФ в квітні 2020 року надіслала доручення на адресу так званого "міністра екології та природних ресурсів Республіки Крим" Геннадія Нараєва доповісти про поточний стан водних запасів, водозабору та перспектив їхнього поповнення протягом літнього періоду.

Підвищена увага федерального центру до проблеми водопостачання Криму викликана низкою запитів депутатів Державної Думи РФ щодо існуючих механізмів з вирішення проблеми нестачі води на півострові, що вже призвело до різкого зниження посівної площі та падіння врожайності за підсумками 2019 року.

Згідно доповіді керівництва Кримського державного комітету з водного господарства та меліорації (підписана заступником голови комітету Оленою Тімошик), яка була направлена на адресу Г.Нараєва,...

"...водосховища природного наповнення не відновлюють запас з кінця березня 2020 року у зв'язку із тривалою посухою.

Сумарний запас води в кримських водосховищах станом на 30 квітня складає 90 млн. кубічних метрів (на 13 млн. менш ніж на початок квітня). Нагадаємо, що загальний обсяг водосховищ = 399,4 млн. куб. м.

Сімферопольське водосховище заповнено на 20%, за квітень отримано лише 600 тисяч куб.метрів (10 відсотків від середньорічного дебіту). Наявні обсяги дозволяють забезпечити потреби столиці Криму не більш ніж 4 доби.

Аянське водосховище, яке забезпечує м. Сімферополь та населені пункти Салгірської долини, забезпечено на 60% (завдяки таненню снігу у горах), та залишається основним джерелом водопостачання до м. Сімферополь. Поточних запасів вистачить на термін 2-3 місяців, обсяги поповнення знижуються у зв'язку з закінченням сезону танення снігу та відсутністю атмосферних випадів .

Білогірське та Тайганське водосховища, яки раніше використовувались для забезпечення сільського господарства східного Криму, наразі лише забезпечують водопостачання для потреб населення північного Сходу, загальні обсяги не перевищують 30%, при поточному водозаборі запасів вистачить на 2 місяці.

Партизанське водосховище (забезпечує потреби Сімферополя, його західних пригородів та сільських поселень району) заповнено лише на 30%, наповнення не перевищує 10 відсотків від середньорічних показників. Запас ресурсу – на 3-4 тижні.

Найменш загрозлива ситуація із забезпеченням водними ресурсами спостерігається на водосховищах, що живлять населенні пункти Великої Ялти та м. Алушта. Загорське та Счастливенське водосховища заповнені на 60%, Ізобільненське (Алушта) на 70%..."

За висновками кримських посадовців, вирішення проблеми водозабезпечення Криму місцевими силами не є можливим.

Мається на увазі, що для численних прожектів з опріснення, використання глибинних водоносних слоїв тощо немає фінансування, експертних висновків та виконаних проектних робіт.

Єдино можливим джерелом налагодження повноцінного забезпечення населення та економіки Криму водою місцеві колаборанти вважають «рішення проблеми у політичній площині на рівні керівництва РФ та України».

В свою чергу, увага уряду РФ до проблеми водопостачання в Криму викликана зривом Федеральної цільової програми із забезпечення водним ресурсом кримського сільського господарства, яка передбачала поступове збільшення посівних площ на 20 відсотків щорічно з 2020 року та намаганням перекласти відповідальність за невиконання з міністра природних ресурсів та екології РФ Дмитра Кобилкіна (креатура «нафтогазового лобі» та особистий товариш Д.Медведєва) на місцеву владу.

* * *

Тобто влітку 2020 року прогнозується ситуація, яку автор бачив власними очима в Криму до 1971 року – вода в кранах, крім Ялти, Алушти, буде декілька годин на день, а влітку – може й не кожного дня. Ніякої катастрофи – просто повернення на 50 років назад.

Доведеться возити воду залізничними цистернами по новому мосту через Керченську протоку та розвозити по мікрорайонах міст автомобільними цистернами. За графіком.

Що тут можна сказати? – «Бачили очі, що окуповували…».

Чи може це бути приводом для нового військового нападу? – Приводом для наступу з боку РФ може бути будь що. Маємо бути готовими.

 

* * *

Ця публікація створена за підтримки Центру прав людини ZMINA.
Зміст публікації є предметом виключної відповідальності авторів