Ймовірність атаки Росії із території анексованого Криму: думки аналітиків

У червні 2020 року в інтерв'ю українському телеканалу «ДОМ» колишній командувач силами США в Європі Бен Ходжес припустив, що Росія під час навчань «Кавказ-2020» може атакувати Україну й захопити дамбу в Херсоні заради відновлення водопостачання в Крим.

Водночас депутат Держдуми Росії з анексованого Криму Наталія Поклонська заявила, що звернулася в ООН з ініціативою винести на міжнародний рівень розгляд проблеми кримського вододефіциту, повідомляє Радіо Свобода.

Командувач об'єднаних сил Збройних сил України Сергій Наєв 6 липня в ефірі телеканалу ICTV повідомив, що українські військові готуються до сценарію російського вторгнення з анексованого Криму:

«Є потенційні військові загрози ‒ тобто ті, які можуть за певних обставин стати реальними загрозами. А також є безпосередні загрози, які у найближчій перспективі, завтра-післязавтра стануть повномасштабною агресією Росії щодо України. Сьогодні Збройні сили активізували всі типи розвідки, щоб з'ясувати стан, становище та ймовірний характер дій російських військових. Ми щодня отримуємо інформацію з цього приводу, зокрема і про накопичення і зосередження Збройних сил Російської Федерації на тому чи іншому напрямку. Прямо зараз безпосередньої небезпеки їхнього вторгнення на територію України не зазначається. Але ми усвідомлюємо, що маємо готуватися до будь-яких сценаріїв. У нас відпрацьовані плани реагування на всі військові загрози, зокрема і на Таврійському напрямку».

У відповідь прессекретар російського президента Дмитро Пєсков назвав ці твердження ‒ «це абсолютна дурість, це штучне нагнітання антиросійської істерії».

«Можна застосовувати війська» – Чеснаков

Голова експертної ради з міжнародно-правових питань при російському уряді Криму Олександр Молохов підтримує оцінку речника російського президента.

– Я б сказав, що це не просто дурість, а марення божевільного. У Росії немає і не може бути таких намірів. Просто треба враховувати контекст: в Україні дуже багато гарячих голів, і, чого гріха таїти, напевно, є охочі влаштувати якусь провокацію і остаточно розладнати відносини між країнами, які й так вже нікуди не годяться. Цього треба боятися у першу чергу Україні, хоча і для Росії нічого приємного в цьому немає. На жаль, є такі гарячі голови й у нас, але їх менше. Я впевнений, що таких планів немає і бути не може.

Тим часом на початку червня директор російського «Центру політичної кон'юнктури» Олексій Чеснаков у програмі «60 минут» на телеканалі «Россия 1» висловив думку, що Москва має право ввести війська в Україну заради забезпечення Криму водою:

«А в чому проблема? Почитайте міжнародне гуманітарне право! В умовах гуманітарної катастрофи ‒ можна застосовувати війська».

Олександр Молохов вважає, що цей експерт недостатньо обізнаний про проблему нестачі води в Криму.

– Не думаю, що пан Чеснаков взагалі знайомий із кримськими реаліями. Він говорить про те, що в Криму гуманітарна катастрофа, але я з цим не згодний. Усі заходи вживаються, ситуація важка, але це ніяк не може бути підставою для якогось десанту. Я впевнений, що ці проблеми будуть вирішені мирним шляхом, у цивілізованому правовому руслі.

Зараз готується скарга в Комітет із прав людини в Женеві з приводу води. Її не вистачає для потреб сільського господарства, зокрема, для північних районів Криму, де померло рисівництво. Повторюся, гарячі голови є і в Києві, і в Москві, і дуже шкода, що їх показують на телебаченні у праймтайм.

Що кажуть в Україні?

Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони 8 липня здійснив робочу поїздку до Херсона, де відбулося виїзне засідання за участі голови Херсонської обласної державної адміністрації Юрія Гусєва. За оцінкою чиновника, регіон дійсно перебуває в зоні російської загрози, хоча зараз напад – малоймовірний.​

Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони 8 липня здійснив робочу поїздку до Херсона, де відбулося виїзне засідання за участі голови Херсонської обласної державної адміністрації Юрія Гусєва. За оцінкою чиновника, регіон дійсно перебуває в зоні російської загрози, хоча зараз напад – малоймовірний.

– Був огляд декількох позицій Збройних сил України, було спілкування з генералами. Я висловив свою позицію щодо необхідності наростити військову присутність у нашому регіоні.

За інформацією, якою я володію зараз, наступ Росії найближчим часом – малоймовірний, але водночас ми прекрасно розуміємо, що країна-агресор підсилює мілітаризацію Криму.

Маючи кордон із тимчасово окупованою територією, ми маємо посилювати сили та засоби ЗСУ в Херсонській області для того, щоб повністю убезпечити південь України від загрози в майбутньому. У цьому в нас є повна підтримка депутатів комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони.

Розробляється план

Зараз розробляється план, яким чином ми маємо діяти, об'єднавши зусилля Офісу президента, Верховної Ради та місцевої влади, щоб зміцнювати позиції ВСУ на півдні.

Раніше в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України вслід за занепокоєнням, висловленим Беном Ходжесом, повідомили, що навчання «Кавказ-2020» можуть бути використані для тиску на Україну. Військовий експерт Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков вказує на те, що російська армія здатна перейти до активних бойових дій проти України і без регулярних навчальних маневрів, на які вказував Бен Ходжес.

Тому загроза Україні ‒ певним чином постійна, і наші військові готуються до найгіршого сценарію
Микола Бєлєсков

– Швидше за все, через епідемію коронавірусної інфекції навчання «Кавказ-2020» не будуть такими масштабними, як зазвичай. І потім, після реформи російська армія ‒ армія у постійній бойовій готовності. У ній перебувають усі з'єднання на рівні бригади та дивізії, і їм не потрібні стратегічні командні навчання.

Тому загроза Україні ‒ певним чином постійна, і наші військові готуються до найгіршого сценарію.

Контури цієї загрози відомі.

Росія сконцентрувала на півострові:

 22-й армійський корпус армії Росії;
бригада морської піхоти Чорноморського флоту;
три полки авіації;
десантний батальйон у Феодосії, який планують розгорнути в полк.

Те, що міст через Керченську протоку тепер функціонує повністю, покращило можливості перекидання сил, особливо залізницею.

До речі, торік відбулися великі навчання десантників із висадкою в півтори-дві тисячі солдатів.

На думку Миколи Бєлєскова, Збройні сили України значно посилили свій наземний компонент на півдні країни у порівнянні з ситуацією 2014 року, і перевершують російські.

Разом із тим експерт зазначає, що від Перекопського перешийка до Нової Каховки менше 100 кілометрів, тому для результату гіпотетичної битви буде важлива оперативна реакція військ на місцях.