Bloomberg: Чорне море – наступне поле битви між Україною, Росією і США

Українці видихнули з полегшенням, коли минулого місяця президент Росії Володимир Путін оголосив про відведення більшої частини зі 100 тисяч солдатів від кордону України. США, НАТО і решта Європи теж трохи заспокоїлися. Але не варто розслаблятися, тому що Путін не з тих, хто відступає назавжди.

Тож де варто чекати його наступну провокацію? Швидше за все, це станеться у водах Чорного моря, – пише на сторінках Bloomberg колишній головнокомандувач об'єднаними збройними силами НАТО в Європі Джеймс Ставрідіс.

Він нагадує, як в 2014 році Росія вторглася в Україну й захопила стратегічно важливий півострів Крим. Це стало найбільшою окупацією території суверенної країни в 21-му столітті. Після того Москва розпалила війну на Донбасі.

Нещодавнє нарощування російських сил біля кордонів було, швидше за все, сигналом для Заходу. Так Путін хотів продемонструвати свою невблаганність в тиску на Україну, а також нагадати, що він глибоко проти її вступу в НАТО. Військові маневри також відволікали увагу від репресованого опозиційного лідера Олексія Навального й пожвавили базу виборців Путіна в Росії. Нарешті, стягування військ до українського кордону дозволило російській армії добре підготуватися на випадок, якщо Путін справді наважиться почати нову повномасштабну війну.

Хоч і не варто недооцінювати здатність російського президента заставати зненацька своїх геополітичних суперників, це все ж був невдалий момент для повномасштабного вторгнення. Росія вже фінансово переобтяжена всіма закордонними авантюрами. Відбудова Сирії теж буде коштувати надзвичайно дорого. Підтримка маріонеток в Україні теж не дешева. У Путіна великий апетит до нової зброї (наприклад, для мілітаризації космосу), яка теж коштує дорого. І при цьому, Москва лишається під відчутним тиском санкцій Заходу.

Тож замість вторгнення на суходолі Путін може спробувати закріпити свій контроль в Чорному морі. Ставрідіс пригадує, як сам багато разів проходив через Босфорську протоку в Туреччині, щоб зайти у великі чорноморські води, дивуючись надзвичайній стратегічній важливості цієї акваторії. Завбільшки з третину Мексиканської затоки Чорне море межує з Болгарією, Грузією, Румунією, Україною, Туреччиною і Росією. Суміш мов, культур, союзів й розмірів економік цих країн вражає, як і давня історія.

В цьому регіоні у НАТО є три повноцінних союзника (Туреччина, Румунія й Болгарія), а також два близьких партнера (Україна і Грузія). Як і Південно-Китайське море, Чорне море теж може стати військовою гарячою точкою. На додачу, воно також може стати багатим джерелом енергоносіїв, що лише загострить напругу в регіоні, про що йдеться в новому дослідженні Atlantic Council.

«Росія так принципово хотіла заволодіти Кримом, тому що на півострові є чудові порти. Тут був головний порт ВМС України, коли я відвідував півострів, коли був командиром НАТО», – пише Ставрідіс, додаючи, що поруч з Кримом також проходять морські кордони між Україною і Росією.

Він нагадує, як Росія захопила три українські судна в Керченській протоці у 2018 році. На його думку, це була «репетиція» потенційного початку морського конфлікту. Аналогічний рівень напруги знову з'явився в Чорному морі. В середині квітня Пентагон оголосив, що відправить два військових кораблі в Чорне море. Голова МЗС РФ Сергій Лавров назвав це рішення «надзвичайно провокативним». США швидко скасували своє рішення. Але Кремль закриває прибережні території поблизу з Кримом для іноземних військових суден.

Коли Росія вторглася в Україну в 2014 році, вона використала суміш незвичайних тактик й процедур. Наступальні кібератаки, солдати спеціальних підрозділів без розпізнавальних знаків (так звані «зелені чоловічки»), диверсійні напади на транспортні вузли, пропаганда в соціальних мережах - все це було в російській суміші. Без сумніву, у Путіна є й морська версія цього рецепту.

Вірогідно, такий наступ буде включати розгортання швидких патрульних катерів, а також ракет класу «земля-земля». Гелікоптери, які базуються на десантних кораблях, будуть доставляти бійців спеціального призначення. Дизельні субмарини будуть атакувати цивільні й військові цілі України. Російські кібератаки спробують вивести з ладу українську інфраструктуру командування й контролю. На думку Ставрідіса, російські сили здолають українські. А НАТО не зможе досить швидко прийти на допомогу, навіть якщо захоче.

Метою морської операції Росії буде нейтралізувати українські ВМС, що дасть їй повний контроль над північною частиною Чорного моря. А також відрізати українську армію від ланцюгів постачання й захопити частину суходолу, який сполучить Росію з Кримом. США і НАТО, звісно, будуть посилено протестувати. Але стаття альянсу про спільну оборону не стосується України.