Українсько-Румунські відносини навколо НАТО

Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина здійснила на минулому тижні візит до Румунії. 

Мета поїздки, як повідомив Офіс віце-прем'єра, «звірити «євроатлантичні годинники» з партнерами напередодні Саміту НАТО». 

Ольга Стефанішина зустрілася із міністром оборони Румунії Ніколаєм Чуке, віце-прем’єр-міністром Даном Барною, із головою Комітету у закордонних справах Палати депутатів Розалією Біро та депутатами румунського парламенту.

Серед тем, які український віце-прем'єр обговорила з румунськими високопосадовцями та політиками – співпраця в Чорноморському регіоні, в першу чергу у військовій сфері, та отримання підтримки Румунії щодо євроатлантичної інтеграції України. 

«Є низка ініціатив, пов’язаних із безпекою та співпрацею на Чорному морі, до яких належать не лише Румунія, а й Туреччина, Болгарія та Грузія. ...Україна запропонувала проект угоди про співпрацю на Чорному морі між Україною, Румунією, Грузією, Болгарією та Туреччиною», – розповіла Стефанішина за підсумками візиту в інтерв'ю румунському виданню G4Media.ro. Обговорювалася і участь України у військових навчаннях.

Особливий акцент віце-прем'єр зробила на румунській підтримці на шляху України до НАТО.

«Зараз ми спостерігаємо відсутність консенсусу серед союзників по НАТО не лише стосовно отримання Плану дій щодо членства в Україні, а й щодо ряду інших питань. Ми дуже хочемо отримати підтримку з боку Румунії, оскільки Україна не має права голосу в НАТО, але Румунія має», – наголосила Стефанішина.

Втім, журналіст видання в ході розмови зазначив, що «Румунія постійно підтримувала Україну як з точки зору її відносин з Росією, так і в умовах кризи, спричиненої пандемією COVID. Румунія роками вимагає поваги прав румунської меншини, і ми не бачимо відповіді». «Як ви очікуєте підтримки з боку Румунії, коли Україна, у свою чергу, не реагує на потреби румунської меншини?», – запитав він. 

У відповідь віце-прем'єр наголосила, що, «перш за все», «наші країни ведуть конструктивний та регулярний діалог з цього питання».

Втім, представник видання прокоментував словами «але це безрезультатний діалог».

«Але це діалог», - підкреслила Ольга Стефанішина, зазначивши, що це вимагає часу та нагадавши, що «навіть Румунія та інші сусідні країни-члени НАТО все ще ведуть обговорення багатьох питань, і вони триватимуть довго».

«Я справді не думаю, що нам потрібно поспішати з цими справами. І навіть якщо він триватиме, важливо, щоб діалог існував, щоб не було агресивної риторики, щоб було розуміння обох сторін, що коли ми говоримо про реформи, ми повинні враховувати права меншин, права людини та освіту. Але вся дискусія йде про те, як ми можемо зберегти наш національний інтерес, коли справа стосується права на освіту українською, національною мовою», – наголосила віце-прем'єр.

Журналіст, в свою чергу, зазначив, що «не знає, як працює цей діалог» та навів «останній цікавий приклад»: «Між двома президентами відбулася дискусія, і офіційні прес-релізи виглядають зовсім інакше. В комюніке президента (Румунії Клауса) Йоганніса розповідається про дискусію щодо румунської меншини, тоді як в комюніке, опублікованому Президентом України, ця тема навіть не згадується».

Інша тема, про яку хотів поговорити журналіст румунського видання, було питання «так званої молдавської мови».

«Чому Росія та Україна – єдині країни у світі, які її визнають?», – запитав він. 

Український віце-прем'єр наголосила, що Україна зробила важливий крок, визнавши ідентичність румунської та молдавської мов. «Водночас, – зазначила вона, – у нас є важлива спільнота в Україні, яка вважає себе молдованами та носіями молдовської мови, і їм знадобиться час, щоб прийняти це». Окрім того, за її словами, «ми маємо багато посилань на молдавську мову в законодавстві, це займе час, щоб змінити це законодавство, але ми рухаємось у цьому напрямку».