Андрій КЛИМЕНКО
Тетяна ГУЧАКОВА
Ольга КОРБУТ

Моніторингова група редакції BlackSeaNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»

 

1.Мілітаризація Кримського півострова та Чорного моря:
основні тренди 8-го року окупації

 

З перших днів окупації Кримського півострову не виникало сумніву, що головна мета путінської спецоперації – збереження та розширення російської військової бази, що покликана докорінно змінити геополітичний та військово-стратегічний баланс в Європі та Середземномор'ї.

Але в першій рік окупації – приблизно до середини 2015 – РФ намагалася «продати» приголомшеному світу й власному населенню цілий букет ультрасучасних ідей не військового, а туристичного, інвестиційного та технологічного розвитку свого військового трофея – так би мовити, «нової вітрини Росії», що мала бути навіть кращою за олімпійській Сочі. І треба сказати, що не тільки в Росії, але й дехто в світі повірив в цю димову завісу.

Насправді ж буквально з перших днів окупації РФ системно виконувала тільки одну цільову програму – «військового освоєння» Криму.

Маркером цього стало те, що створене через два тижні після незаконної анексії «міністерство РФ у справах Криму» було ліквідоване вже в липні 2015. Рік потому, у липні 2016, був знижений статус Криму та Севастополя в складі Росії –ліквідовано Кримський федеральний округ. Так звані «суб'єкти федерації» Республіка Крим і місто Севастополь були включені до складу Південного федерального округу з центром в Ростові-на-Дону. Тобто політичне й адміністративне управління уніфікували з військовим, тим більш, що всі військові частини РФ в Криму були із самого початку в складі Південного військового округу зі штабом в тому самому Ростові-на-Дону.

Мілітаризація Криму стала не просто головним змістом кримської політики РФ, але й основним драйвером економіки півострова. У результаті за сім років окупації найбільш яскравою «історією успіху» РФ в Криму стало саме «військове освоєння» його території:

• на півострові стрімкими темпами створене та нарощується найбільше в Європі угруповання військ РФ;

• до Криму з перших днів окупації в пріоритетному порядку (у порівнянні з іншими військовими округами РФ) направляються тільки нові й новітні зразки військової техніки та озброєнь;

• відновлюються всі наявні за часів СРСР численні військові аеродроми (близько 10), пускові позиції ракетних установок, об'єкти ППО, радарні комплекси; радянські бази зберігання ядерної зброї;

• створений новий укріплений район на півночі Криму;

• для дислокації нових військових частин іде будівництво нових і реконструкція старих військових містечок, житла для військово-службовців та їх інфраструктури;

• збільшується чисельність не тільки військовослужбовців, але й різних спецслужб;

• через цільові військові замовлення відновлено роботу підприємств ВПК (військове приладобудування, суднобудування і судноремонт). Ці підприємства вже включені в структуру державних концернів РФ;

Ідеології військового плацдарму підпорядковуються всі інші сфери життя – економіка, соціальна сфера, права людини, інформаційний простір, національна політика.

«Військове освоєння» Криму розпочалося з перших днів окупації півострова. 9 травня 2014 пересувні берегові ракетні комплекси «Бал» і «Бастион-П» вже брали участь у військовому параді в Севастополі.

У травні-червні 2014 поблизу Феодосії було розгорнуто мобільні системи протиповітряної і протиракетної оборони «С-400». У листопаді 2014 з'явилися перші оперативно-тактичні ракетні комплекси «Искандер-М». Одразу з 2014 почав експлуатуватися захоплений законсервований шахтний береговий ракетний комплекс «Утес» поблизу Севастополя.

У 2021 році вже майже завершено кардинальне кількісне та якісне посилення Чорноморського флоту РФ. За цей час на ЧФ додалося 13 нових ракетних кораблів та підводних човнів (потужність залпу – більше 100 крилатих ракет), а до кінця 2022 їхня кількість зросте до 18.

Крім того, передбачено можливість установки модульного контейнерного озброєння – тих самих крилатих ракет – на 6 нових патрульних кораблях. У серпні 2020 такі модулі вже пройшли випробування. Тоді кількість ракетних кораблів збільшиться ще на 6 одиниць, а потужність ракетного залпу складе 192 ракети. Це ті ж самі крилаті ракети «Калібр», застосування яких по цілям в Сирії а 2015 році сколихнуло всю військово-політичну спільноту на Заході. За дальністю стрільби по сухопутних цілях вони спроможні долітати до Британських островів та Іспанії і можуть нести ядерну боєголовку.

Дуже ймовірною є наявність на території Криму ядерних боєголовок для морських та берегових ракетних комплексів ще з 2015-2016 років.

Ще у березні-травні 2014 російськими військовими було взято під контроль та проінспектовано одну з центральних баз зберігання та обслуговування ядерної зброї в СРСР – об'єкт «Феодосія-13». В січні 2015 сформовано кримський територіальний орган 12-го головного управління Генштабу Міноборони РФ, що займається забезпеченням зберігання, перевезення та утилізації ядерних блоків для тактичних і балістичних ракет. Ще в квітні 2015 було зафіксовано переміщення в сторону Кримського півострова з Ростова-на-Дону вагонів зі знаком «Ядерна небезпека». Раніше подібні вантажі неодноразово були помічені неподалік міста Судак.

Довідка. Об'єкт «Феодосія-13» в селищі Кизилташ (Краснокам'янка) у гірському урочищі між Судаком і Коктебелем діяв з 1955, використовувався для зберігання ядерних боєприпасів для авіації, артилерії І ракет, у тому числі для бойових кораблів Чорноморського флоту СРСР. На об'єкті збирали атомні бомби, що використовувалися у вересні 1956 на навчаннях на Семипалатинському полігоні. У 1959 з Кизилташу були відправлені перші ядерні боєголовки в НДР (Фюрстенберг). У вересні 1962, напередодні «карибської кризи» шість зібраних в Кизилташі авіабомб були відправлені на Кубу. До окупації Криму комплекс будівель і споруд використовувався в якості пункту постійної дислокації полку спеціального призначення внутрішніх військ МВС України та складу майна BMC України.

РФ вже також завершила перетворення Криму на чималу військово-промислову та сервісну базу – суднобудівельну, судноремонтну, авіаремонтну, ракетну.

На трофейних українських заводах півострова вже побудовано або добудовуються 9 ракетних кораблів, а в Керчі розпочато будівництво двох унікальних для РФ великих десантно-штурмових кораблів з вертольотами, БПЛА, літаками з вертикальним зльотом-посадкою, що буде тривати до 2028. Утаємниченість проекту викликає припущення, що насправді РФ планує побудувати щось більше, ніж десантні вертольотоносці. Скоріш за все мова йде про середні авіаносці.

Меншими за обсягами, але не менш важливими, вже стали такі напрямки кримської спеціалізації, як ремонт та сервісне обслуговування військових літаків, вертольотів, а також ракетних систем ППО та берегових крилатих ракет, розташованих не тільки в Криму, але й в Сирії.

За 2014-2021 роки військово-стратегічне значення Криму для РФ різко посилилося, і цей процес триває.

Ударний ракетний потенціал, що сконцентрований в окупованому Криму, призвів до абсолютної військово-стратегічної переваги РФ в Чорноморському регіоні з проекцією її на Південний Кавказ, Близький Схід та Середземне море.

Мілітаризований Крим вже став загрозою не тільки для всього узбережжя Чорного моря, але і для всієї Європи, особливо з її південного флангу.

З кінця 2015 Крим став одним з основних плацдармів РФ в сирійській війні і залишається ним до теперішнього часу. Чорноморський флот – один з головних учасників у військових діях в Сирії: зі 100 крилатих ракет «Калибр» морського базування, якими стріляли по Сирії, 56 належали кораблям Чорноморського флоту РФ. Крім ударів крилатими ракетами, з Севастополя та Новоросійська на кораблях ЧФ РФ з окупованого Криму сирійському режиму Асада та на російські військові бази Тартус та Хмеймім – постачається військова техніка, спорядження, боєприпаси – так званий «Сирійський експрес».

Ці процеси суттєво прискорилися після завершення будівництва Керченського мосту – тепер техніку та війська можна дуже швидко передислоковувати залізничними ешелонами, а не морськими поромами через Керченську протоку, що й відбувалося в березні-квітні 2021 року під час ескалації військової загрози Україні на Півдні та на Сході.

Наявність створеного за роки окупації потужного військового потенціалу в Криму обумовила наступні дії РФ, які ми вже бачимо:

• постійна військова загроза подальшої агресії проти України,

• де-факто окупація Чорного та Азовського морів,

• створення перешкод свободі торговельного судноплавства,

• різке збільшення військово-морських навчань із бойовими стрільбами,

• небезпечне зростання інцидентів на морі, що можуть призвести до зіткнень із застосуванням зброї.

Починаючи з 2018 все більш важливим стає не тільки те, що власне відбувається на окупованому півострові, а як саме РФ використовує Крим, який, крім світової проблеми, перетворився ще й на військову загрозу.

Треба констатувати: які саме сценарії буде використовувати РФ із застосуванням своїх військових потужностей, що створені на захопленому півострові, надійно прогнозувати не може ніхто.

Можливо лише стверджувати, що РФ не зупинився і не зупиниться. Що загроза війною та власне гаряча війна на Чорному та Азовському морі з опорою на Кримський півострів як базовий регіон для військових операцій проти приморських областей України, а також проти Грузії та Молдови – абсолютно реальні сценарії, що мають бути «на столі» у дипломатів та військових.

Наразі НАТО та ЄС вже усвідомили загрози мілітаризації півострова для міжнародної безпеки та почали відповідну перебудову своїх планів та дій, але на сьогодні ще не знайшли остаточного вирішення проблеми необхідного рівня стримування Росії в Чорному морі.

 

2. Ситуація в Азовському морі

 

2.1. Керченська протока, ситуація зі штучним утриманням торговельних суден, що прямують до/з українських портів Азовського моря з боку Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ

 

В листопаді 2020 – квітні 2021 спостерігалося суттєве збільшення часу штучного утримання суден на виході з Азовського моря (тобто тих, що йдуть з українськими експортними вантажами, переважно до країн ЄС, Туреччини та Північної Африки).

Цей показник протягом 6 місяців становив більше, ніж в середньому за 2020 рік, тобто вище, ніж 29,6 години в середньому на 1 судно, а саме: в листопаді 2020 – 35 годин; в грудні 2020 – 55,1; в січні 2021 – 44,5; в лютому 2021 – 54,1; у березні 2021 – 41,8; в квітні 2021 – 70 годин в середньому на 1 судно.

Довідка. До де-факто блокади українських портів у травні 2018 року середній час очікування дозволу на прохід Керченською протокою складав 5-7 годин; в другій половині 2018 року цей показник сягав – 80-115 годин (цю ситуацію вдалося послабити завдяки політико-дипломатичному тиску країн Заходу на РФ);

ці перешкоди судноплавству вже тоді розглядалися як частина російських вимог в інших, питаннях – наприклад, зондаж можливості відновлення подачі дніпровської води до окупованого Криму.

Зменшення часу штучного утримання суден в Керченській протоці з грудня 2018 відбулося внаслідок безпосередньої загрози введення «азовського пакету» міжнародних санкцій відносно російських портів Азовського та Чорного морів. Крім того, це зменшення стало наслідком ув’язки азовської проблеми з прийняттям в ЕС рішень щодо дозволів на продовження будівництва газогону «Північний потік – 2». Ми навіть назвали це зменшення «коефіцієнтом Меркель-Макрона»;

в 2019 цей показник складав – 37,4 годин;

у 2020 році середня тривалість штучного утримування на одне судно склало – 29,6 годин (зниження за рахунок переляку російських прикордонників з Берегової охорони ФСБ можливістю заразитися COVID-19, оскільки до половини суден, які підлягали догляду, йшли з портів Італії та інших європейських країн, де навесні 2020 року спостерігався значний сплеск пандемії);

у листопаді 2020 – квітні 2021 спостерігалося значне зростання – в середньому 53 години.

Максимальна середня тривалість штучної затримки суден на виході з Азовського моря в 2021 році спостерігалася в квітні – 70 годин. Найбільші показники утримання окремих суден на виході з Азовського моря (у порівнянні з часом очікування на вході до Азовського моря) спостерігалися в першій половині квітня 2021 року, вони складали до 220 годин, тобто майже 10 діб.

Це співпадало в часі з перекиданням значної кількості військових контингентів та техніки РФ до окупованого Криму під час «весняного військового загострення», в тому числі групи з 15 військових кораблів Каспійської флотилії РФ через Азовське море до окупованого Криму.

Надалі в травні – червні 2021 року ці показники повернулися до середніх значень попереднього року: більше 20 годин.

Це пов’язано з сезонним збільшенням російського морського експорту зерна через рейдову перевалку в Керченській протоці (в цей період в Керченській протоці накопичується дуже значна кількість торговельних суден, які привозять зерно з російських регіонів на р. Волга через Азовське море та перевантажують його в Керченській протоці на великі іноземні судна). Тобто штучне утримання великої кількості «маріупольських» та «бердянських» суден в Керченській протоці заважає рейдовій перевалці російського зерна.

В середньому за місяць до/з українських портів Азовського моря проходить близько 60-70 суден. Близько 50% з них тим чи іншим чином пов’язані з ЄС (прапор, судновласник, порт призначення вантажу або поєднання таких ознак).

Вони забезпечують 5-7% експорту України (переважно метал та зерно). Кількість суден, що йдуть Керченською протокою до/з російських портів Азовського моря та портів Дону та Волги вимірюється багатьма сотнями на місяць. Цей річково-морський шлях використовується РФ для дуже значного експорту зерна (в цьому сенсі, коли вони примушують чекати українські зернові вантажі, це ще й створення перешкод конкуренту на світовому зерновому ринку). Крім того, це один з основних шляхів морського експорту російських нафтопродуктів через рейдову перевалку в Керченській протоці.

Довідка.

Тривалі перевірки були розпочаті з боку РФ в травні-червні 2018 року – після вводу до експлуатації Керченського мосту. «Легенда» приводів для таких перевірок – можлива наявність на борту суден, що йдуть з українських портів диверсійних груп та вибухівки з метою знищення Керченського мосту (улюбленого проекту В. Путіна). Цим до речі пояснюється та обставина, що судна, які йдуть за вантажами до українських портів Азовського моря, затримуються в Керченській протоці на менший час (за березень 2021 року середня тривалість штучного утримання з боку РФ суден, що йдуть до Маріуполя, Бердянська, склала 14,3 години, а на зворотному шляху – 41,8 годин).

З травня по жовтень 2018 року ми фіксували також затримання комерційних суден (що йшли до/з Маріуполя, Бердянська) під час руху в морі кораблями та катерами Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ для перевірки на «безпеку». Всього таких затримань в морі було 110, в тому числі 56 – щодо суден, які мали відношення до країн ЄС. Значна частина таких затримань демонстративно відбувалася за 5-7 миль від Маріупольського порту.

Ці затримання припинилися в жовтні 2018 року.

Причиною припинення затримок посеред моря під час руху суден стали 2 фактори:

• 1-й фактор – поява на Азовському морі 2-х малих броньованих артилерійських катерів ВМС України (МБАК, тип Гюрза-М, Project 58155 Gurza-M), які розпочали патрулювання морського маршруту на ділянці Керченська протока – Бердянськ – Маріуполь. Наприкінці жовтня 2018 року відбулися 2 інциденти, коли українськи катери перешкодили катерам Берегової охорони ФСБ РФ зупинити комерційні судна (в тому числі попередили про застосування зброї);

• 2-й фактор – політико-дипломатичний тиск на РФ з боку країн Заходу, широке висвітлення цих подій в західних ЗМІ.

 

2.2 Інцидент в Азовському морі між артилерійськими катерами ВМС України та катерами та кораблем Берегової охорони ФСБ РФ 14-15 квітня 2021 року

 

Інцидент в Азовському морі між трьома малими броньованими артилерійськими катерами (МБАК типу Гюрза-М) ВМС України та 5-ма катерами та кораблем Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ з позивним N 734 трапився вночі з 14 на 15 квітня 2021 року.

Джерела Моніторингової групи BlaskSeaNews повідомили з Азовського моря: «Ніч була гарячою. Як мінімум 5 катерів ФСБ здійснювали узгоджені провокаційні маневри щодо українських 3-х МБАКов. Команди подавав корабель берегової охорони РФ N 734. Вранці українські катери повернулися до Маріуполя».

За словами наших джерел, вночі у відповідь на погрози корабля РФ українським морякам довелося попереджати про готовність застосувати зброю». Інцидент трапився в 25 милях від Керченської протоки – карта нижче, українські катери, як завжди, патрулювали маршрут мі Керченською протокою та українськими портами, ескортували комерційні судна.

Зауважимо, що 14.04.2021 року Моніторингова група зафіксувала, що з'єднання кораблів Каспійської флотилії РФ – десантні та артилерійські катери (8 типу "Серна" та 3 типу "Шмель" відповідно) у супроводі 2-х гідрографічних суден орієнтовно о 17-00 вийшли з Таганрозької затоки Азовського моря курсом 201 (Керч), швидкість 7 вузлів. Мали бути в районі Керчі орієнтовно о 3-4-й години ранку 15.04.2021.

Тобто спроба витіснити з курсу катери українських ВМС була спричинена тим, щоб не дозволити їм підійти ближче до каравану катерів Каспійської флотилії, які прямували до Криму.

 

2.3. Інцидент в Азовському морі між артилерійськими катерами ВМСУ України та катерами та кораблем Берегової охорони ФСБ РФ 22 травня 2021 року

 

На початку 3-ї декади травня 2021 року ВМС України у взаємодії з Морською охороною проводили тактичні навчання в Азовському морі.

Загалом для проведення навчань в Азовському морі було залучено до десяти катерів ВМС та Морської охорони України, зокрема два МБАК (типу Гюрза-М) ВМСУ – «Вишгород» та «Акерман». Завдання, які відпрацьовувались під час навчань – проведення пошуково-рятувальних операцій, прикриття висадки з вертольота на море десантно-штурмової групи, морський бій з кораблями ворога.

Район, що був визначений для проведення заходів бойової підготовки, був закритий для судноплавства, про ВМСУ попередили російську сторону заздалегідь, але вони свідомо проігнорували це повідомлення.

Навчанням українських моряків намагались завадити 3 кораблі Берегової охорони ФСБ РФ.

Один із них вийшов прямо на курс катерів ВМС України, намагаючись змусити маневрувати й відхилитися від курсу, ігнорував усі попередження командира катера.

Проте згодом, побачивши, що українські артилерійські катери стрімко наближаються, російський корабель вийшов на зв’язок і передав, що вони зрозуміли попередження та виконають вимогу покинути район проведення навчань.

 

3. Ситуація в Чорному морі

 

3.1. Збільшення військово-морського угруповання РФ в Чорному морі під час загальної військової ескалації в березні-квітні 2021 року

 

Наприкінці березня 2021 року вздовж українсько-російського кордону в Брянської, Воронезької, Ростовської областях РФ і на окупованих територіях Донбасу і Криму Росія під виглядом підготовки до навчань «Захід 2021», які мають бути проведені у вересні, сконцентрувала величезну кількість військ, в тому числі – зі складу ВМФ.

В цей час РФ зібрала в Чорному морі майже всі кораблі Чорноморського флоту – тобто зменшила кількість військових кораблів, що традиційно перебувають в Сирії та біля берегів Сирії – у складі «Середземноморської ескадри ВМФ РФ. Зазвичай в Середземному морі перебувають (за принципом ротації) 5-7 бойових кораблів РФ (без підводних човнів та без суден забезпечення), а в середині квітня 2021 року там залишилося лише 2 бойових кораблі.

15 квітня 2021 року до Кримського півострова через Волго-Донський канал та Азовське море прибула група з 15 кораблів Каспійської флотилії, в тому числі:

8 швидкісних десантних катерів: 6 – проекту 11770 «Серна» (The Serna class, or Project 11770): швидкість – до 30 вузлів, десантоміскість – один основний танк або 2 БТР, або 92 осіб десанту; 1 – проєкту 1176 (шифр «Акула», за класифікацією НАТО Ondatra-сlass); десантоміскість– один основний танк або 2 БТР; або 92 осіб десанту; 1 – проєкту 21820 («Дюгонь», за класифікацією НАТО «Dyugon»/«Ataman Platov».): десантоміскість – 2 основних танка або 4 БМП/БТР, або 90 десантників;

3 артилерійські катери пр. 1204 (шифр «Шмель», NATO reporting name:: Shmel-class river gunboat);

а також 3 буксири та гідрографічне судно.

Ця флотилія брала участь в навчаннях Чорноморського флоту, а потім знаходилася в районі Керченської протоки.

17 квітня 2021 року в розпал російської ескалації до Чорного моря в один день зайшли 4 великі десантні кораблі (ВДК) інших флотів РФ:

два – з Північного флоту, (031) Александр Отраковский, (027) Кондопога);

два – з Балтійського флоту: (130) Королев, (102) Калининград,

Вони взяли участь в тренування з погрузки та висадки десанту на полігоні Опук поблизу Феодосії в окупованому Криму.

Тобто, у Чорному морі з 17 квітня 2021 року знаходилося 11 ВДК (7 – Чорноморського флоту, 2 – Балтійського флоту, 2 – Північного флоту).

З них три ВДК ЧФ проекту 1171 – (Tapir) class landing ship (NATO reporting name: Alligator) – може вміщати до 20 основних бойових танків, або 45 БТРів, або 50 вантажних автомобілів, і 300-400 чоловік десанту;

решта 8 ВДК – проекту 775 (NATO reporting name: The Ropucha class) – десантомісткість: 10 середніх танків або 12 БТР та 340 чол.

Концентрація подібного угруповання десантних кораблів (яке може взяти на борт декілька батальйонів десанту з технікою) свідчило про можливість великих десантних операцій на Чорноморському узбережжі України.

8 десантних катерів Каспійської флотилії пішли з Керчі до Каспійського моря лише 6-7 липня 2021 року. В цей же період – 7-11 липня 2021 – покинули Чорне море десантні кораблі Балтійського та Північного флотів. Але 3 артилерійські катери та 2 допоміжні судна залишилися в Азовському морі.

 

3.2. «Війна навчань» напередодні Sea Breeze-2021

 

Влітку 2021 року – другий рік поспіль – склалася ситуація, коли ВМС України, кажучи простою мовою, заздалегідь "бронює" райони Чорного моря для проведення міжнародних навчань Sea Breeze-21*. І також другий рік іспанський гідрографічний інститут, який відповідає за публікацію попереджень про закриття для судноплавства районів Чорного моря вперто «не бачить» повідомлень ВМС України**. Тим часом він публікує попередження ЧФ РФ, що видані значно пізніше.

В результаті виникають ситуації, коли ворожі держави проводять військово-морські навчання в одних районах.

* Сі Бриз-2021 проходили 28 червня – 10 липня 2021 року.

**Про історію війни навчань в попередні роки ми писали тут: «Війна навчань» в Чорному морі: новий дуже небезпечний етап, про який не можна мовчати

Нагадаємо, що перекриття ділянок морської акваторії здійснюється шляхом передачі повідомлень НАВТЕКС (NAVTEX – "NAVigational TEleX"), це міжнародна автоматизована система оповіщення. Технічна реалізація – телекс. У судноплавній навігації вона використовується для прийому навігаційної і метеорологічної безпекової інформації (Maritime Safety Information) і служить компонентом Глобальної морської системи зв'язку для забезпечення безпеки Міжнародної морської організації відповідно до конвенції СОЛАС-74/88.

Командування ВМСУ запросило Coastal Warning ще 04.04.21, а Укрдержгідрографія (національний офіційний координатор) видала Coastal Warning №245, 246, 247 та поширила в NAVTEX ще 05.06.21 – ці райони позначені на карті сірим кольором з жовтим текстом – карта нижче, фото 5:

Координатор NAVAREA-ІІІ (уряд Іспанії в особі Instituto Hidrográfico de la Marina, м. Кадіс) не публікував на своєму сайті цих українських попереджень не публікував 20 днів (з 5 по 24.06.2021). Але за цей інтервал дат іспанський координатор вже опублікував попередження ЧФ РФ про закриття 8 районів Чорного моря, які були видані 12,13,14.06.2021 (на карті позначені червоними лініями).

Проблему було вирішено лише після втручання МЗС України та Посольства України в Іспанії.

Існує інформація, що РФ наразі намагається вирішувати з координатором NAVAREA III питання про де-факто визнання окупації Криму. Ось так наразі виглядає розподіл зон відповідальності між країнами (станціями NAVAREA) в Чорному та Азовському морі:

А ось так хоче бачити розподіл зон відповідальності між країнами РФ – нижче на карті пропозиції РФ, що надійшли до координатора NAVAREA-ІІІ:

Гідрографічне бюро Військово-морських сил Іспанії у відповідь на запит DW повідомило, що публікуючи російське повідомлення, керувалося виключно міркуваннями безпеки судноплавства. "Повідомлення, які передають різні країни, керуються саме цими міркуваннями і не враховують різного роду регіональні конфлікти між країнами", – зазначило регіональне координаційне бюро NAVTEX у Кадісі.

Чому було оприлюднене лише одне з трьох російських повідомлень і що це означає на майбутнє з точки зору відповідальності станцій у Бердянську і Одесі, наразі незрозуміло. Так само незрозуміло, як у майбутньому уникнути небезпечних ситуацій, якщо українські і російські станції одночасно подаватимуть різні сигнали.

Подробиці див. тут: «Як Росія легалізує анексію у Чорному морі» – https://www.dw.com/uk/yak-rosiia-lehalizuie-aneksiiu-u-chornomu-mori/a-57316338 )

 

3.3. Ще один прояв гібридної війни РФ в Чорному морі – GPS-спуфінг напередодні Sea Breeze-2021

 

HNLMS Evertsen та HMS Defender 18-19.06.2021 сходили з Одеси до Севастополя та вже повертаються... А ось американський ракетний есмінець USS Laboon (DDG58) тієї ж ночі пройшов Керченською протокою під мостом... Саме це і є GPS-спуфінг.

На фото нижче – трек ракетного фрегата Королівських ВМС Нідерландів HNLMS Evertsen (F 805) – згідно треку з сайту marinetraffic.com фрегат вийшов з Одеси 18.06.2021 о 23:17 (київський час), дійшов до... Севастополя і знов повернув до Одеси...

На наступному фото нижче – трек ракетного есмінця Королівських ВМС Великої Британії HMS Defender (D 36). Згідно треку він також вийшов з Одеси 18.06.2021 о 23-28, разом с фрегатом Evertsen (F 805), і теж дійшов до... Севастополя.

Правда чомусь хакери, що створили цей віртуальний рейс, не змогли відобразити обидва кораблі поблизу Севастополя водночас :)

На наступному фото нижче (зроблено з веб-камери, яка працює онлайн) – можна було впевнитися, що насправді в цей период часу обидва кораблі спокійно стоять в Одеському порті...

Зовсім не дивно було в той самий час побачити, що в результаті застосування тієї ж комп'ютерної технології американський ракетний есмінець USS Laboon (DDG 58) вночі з 18 на 19.06.21 пройшов Керченською протокою під мостом до Азовського моря... (див. фото 11 нижче):

Ця технологія (фахівцям вона відома) називається GPS-спуфінг. Тобто штучно створені сигнали, які фальшують реальне положення корабля.

Ми й наші колеги фіксуємо подібні речі з 2017 року – в Чорному та Азовському морі. Дивишся на карту з динамічними позначками і бачиш, що судно йде по суші, біля Ростову... Наприклад, у червні 2017 року біля двадцяти суден в Чорному морі поскаржилися на аномалії GPS, що показують, що судна переміщаються зовсім не там, де їх фактичне місце.

Аномалії GPS спостерігалися, наприклад, на Чорноморському узбережжі РФ навколо палацу Путіна в Сочі. Були інциденти, пов'язані зі спуфінгом російського GPS, в Норвегії під час навчань НАТО, які призвели до зіткнення кораблів, спуфинг з Сирії з боку російських військових, що торкнувся аеропорту Ів Тель-Авіві.

Зауважимо, що за дві доби до цього – 16.06.2021 – одне з російських ЗМІ повідомило про «наміри» корабля 6-го флоту США пройти під Керченським мостом:

Останній приклад застосування GPS-спуфінгу був зафіксований вночі з 29 на 30.06.2021. Згідно з фальшивим сигналом АІС ракетний есмінець 6-го флоту США USS Ross (DDG-71) разом з ракетним катером ВМС України «Прилуки» (U153) пройшли поруч з Севастополем – див. карту нижче (фото 13).

Можна здогадатися, шо в цей самий час США USS Ross (DDG-71) насправді знаходився в порту Одеси – див. нижче фото з веб-камери:

3.4. Невіртуальний інцидент з ракетним есмінцем Королівських ВМС Великої Британії HMS Defender (D 36)

Почнемо з того, що РФ офіційно попередила, що під час навчань Sea Breeze 2021 будуть "нєпрєднамеренниє" інциденти. Розпочало це 22.06.2021 посольство Російської Федерації в Сполучених Штатах Америки в своєму акаунті в Твіттері.

Але вже вранці наступного дня – 23.06.2021 – цю тему підхопив не хто інший як провідна інформаційна агенція РФ ...

Звісно, що інциденти не забарилися.

В той же день – 23.06.2021 – російські кораблі намагалися заважати мирному проходу ракетного есмінця Королівських ВМС Великої Британії HMS Defender (D 36) традиційним міжнародним маршрутом з Одеси до грузинського порту Батумі. Цей коридор «зрізає» частину 12-мильної зони біля узбережжя окупованого Кримського півострову поблизу Севастополя (див нижче фото 17).

Цей міжнародний маршрут проходу не змінювався ще з радянських часів, він нанесений на всі морські карти. І він дійсно, як кажуть експерти, на три милі заходить в глиб 12-мильної зони (територіального моря або територіальних вод України біля Криму.

При цьому проходженні патрульний корвет Чорноморського флоту Російської Федерації «Павел Державин», бортовий номер 363, попередив Defender, щоб той заради власної безпеки змінив курс. На це британський есмінець відповів, що він повідомлення прийняв і йде своїм курсом за призначенням.

Попри попередження про можливий обстріл та постріли, що відчувалися на відстані в сусідньому районі Чорного моря, де РФ проводила свої навчання, а також попри численні (до 20 разів) обльоти британський есмінець HMS Defender (D 36), не змінив курсу.

Зрештою виявилося, що дії HMS Defender (D 36) можна трактувати як операцію з підтримки свободи судноплавства (FONOP) – тобто реагування на оперативні виклики проти надмірних морських претензій, за допомогою яких демонструється опір провідних держав надмірним морським претензіями.

 

3.5. Ще один невіртуальний інцидент – з ракетним фрегатом Королівських ВМС Нідерландів HNLMS Evertsen (F 805)

Наступного дня – 24.06.2021 – під час перебування в Чорному морі ракетного фрегата Королівських ВМС Нідерландів HNLMS Evertsen (F 805) російські літаки створили небезпечну ситуацію біля цього корабля.

«Озброєні російські військові літаки спровокували небезпечну ситуацію в Чорному морі біля HNLMS Evertsen минулого четверга. Літак неодноразово пролітав на небезпечно низькій висоті над судном і поруч з ним, й виконував імітаційні атаки. Під час цих переслідувань HNLMS Evertsen перебував у міжнародних водах», – мовиться у повідомленні Міноборони Нідерландів від 29 червня 2021 року.

Міністр оборони Нідерландів Анк Бейлевелд-Схоутен назвала дії Росії «безвідповідальними».

«Evertsen має повне право там плисти. Немає виправдання таким агресивним діям, які без потреби збільшують ймовірність нещасних випадків», – зазначила вона, додавши, що влада обговорить це питання з Росією на дипломатичному рівні.

 

3.6. Нова російська технологія гібридної війни – «захисний бар’єр з фейкових навчань» навколо окупованого Кримського півострову

У вересні 2020 року РФ вперше перекрила майже весь морський периметр окупованого Кримського півострову за межами 12-мильної зони під приводом навчань.

Ось так, наприклад, виглядала карта закритих районів Чорного моря 21 вересня 2020 року – відповідні райони помічено жовтим маркером (фото 18).

Закриття периметру Кримського півострова з боку РФ безперервно тривало майже 3 місяці – з 17 вересня до 09 грудня 2020 року.

Вже невдовзі така технологія відновилася в період 15.01.2021 – 08.02.2021, а надалі 22.02.2021 – 12.03.2021. За календарними датами це, як правило, співпадало з перебуванням в Чорному морі кораблів нечорноморських країн НАТО – а саме, розвідувальних кораблів та сучасних ракетних есмінців та крейсерів.

РФ вже давно практикує перекриття великих районів Чорного моря. Але кожного разу вона просувається все далі і далі – і за розмірами районів, що перекриваються, і за тривалістю термінів перекриття, тобто випробовує реакцію на свої подальші кроки.

На цьому фоні ситуація з перекриттям великих районів Чорного моря в квітні 2021 на термін з 24.04.2021 (надалі «заднім числом» змінено на 16.04.2021) до 31.10.2021, тобто більш ніж на 6 місяців не є чимось дивним. Це просто наступний крок за тривалістю перекриття.

Карта перекрить спочатку мала такий вигляд (фото 19) – це закриті РФ райони Чорного моря, згідно з ПРИП* НОВОРОССИЙСК 152/21 (07.04.2021)., воно було опубліковано у випуску щотижневого бюлетеня №17/21 управління навігації та океанографії МО РФ.

*Довідка. ПРИП – абревіатура від ПРИбережного Попередження (англ. аналог Coastal Warning).

Головна особливість цього дійства – вперше перекривається (поки лише для військових та інших державних суден) підходи до Керченської протоки. Раніше там завжди залишали вільний коридор між закритими районами.

Декількома днями пізніше МО РФ скасував ПРИП №152/21 (де в пункті Б були координати району, який перекривав підходи до Керченської протоки) і на заміну видало новий ПРИП №169/21. В ньому координати закритого району перед Керченською протокою залишилися ті ж самі, що і були. Змінилася конфігурація закритих районів біля Севастополя – в РФ згадали, що перекривати традиційні міжнародні морські маршрути, що проходять поблизу Севастополя, небажано... Карта перекрить тепер виглядає так:

Крім того, якщо в ПРИП №152 / 21 термін початку дії перекриття був 24.04.2021, то в новому ПРИП №169 / 21 – 16.04.2021 (заднім числом). Термін закінчення не змінився – 31.10.2021.

Таким чином, РФ вносить хаос в міжнародну систему, що покликана забезпечити безпеку судноплавства і поступово стверджується в своїх намірах – перетворити Чорне море на російське озеро».

 

3.7. Затримання українських рибалок з Очакова в Чорному морі між Кримом та Одесою Береговою охороною РФ 20.04.2021

 

20.04.2021 в 40 милях на північний захід від мису Тарханкут (або в 50 милях від Одеси) Берегова охорона ФСБ РФ затримала український рибацький катер «ЯОД-2483» (з Очакова).

Російське повідомлення: "Граждане добывали камбалу-калкан в экономической зоне (!!) Российской Федерации. 21 апреля суд признал вину капитана задержанного судна. Злоумышленник получил штраф в размере 257 тысяч рублей. Кроме этого, у браконьеров конфисковали сети...".

Катер був приведений до окупованого Криму в Чорноморьке. Після штрафу рибалок відпустили.

3.8. Претензії РФ на частину ВМЕЗ України, що прилягає до окупованого Кримського півострову

 

Зауважимо, що випадок із затриманням рибалок, про який йшлося вище, не є унікальним. Унікальним є те, що РФ все частіше публічно називає район Чорного моря, де затримали рибалок, «виключною морською економічною зоною РФ».

Але мова йде не тільки про рибалок – саме такі «аргументи» є основою перекрить районів Чорного моря під приводом військових навчань, намагань завадити свобідному проходу кораблів та суден поблизу окупованого Кримського півострову, видобування газу на захоплених навесні 2014 року українських морських платформах на шельфі Чорного моря.

Ось так виглядає карта виключних морських економічних зон в Чорному морі:

А ось такі претензії на ВМЕЗ все голосніше висуває РФ своїми фактичними діями після окупації Кримського півострову – фото 23 нижче.

При цьому вона користується тим, що протягом 30 років після розпаду СРСР сама ж блокувала та затягувала перемовини про встановлення сухопутних та морських кордонів з Україною. Україна має унормовані морські кордони ВМЕЗ з Румунією та Туреччиною, але не має з РФ.

4. Прогноз розвитку подій в Чорному та Азовському морях

 

Претензії РФ на українське територіальне море та виключну морську економічну зону (ВМЕЗ) можуть бути і будуть більш значними.

Експорт з українських портів Азовського моря складає лише 5-7% морського експорту України. Решта 95% експорту йдуть через порти Одеської області, Миколаєва та Херсона. Головні експортно-імпортні шляхи України знаходяться в Чорному морі й ведуть до/з Босфору.

А ось на Чорному морі – поруч з рекомендованими морськими шляхами з Одеси до Босфору та з Одеси до Батумі та турецьких портів Чорного моря – знаходяться захоплені Росією ще під час окупації Криму газові та нафтові бурові платформи на морському шельфі України (див карти нижче – фото 24,25).

Виглядає абсолютно реальною ситуація, за якої військові кораблі РФ почнуть перевіряти комерційні судна, що йдуть з українських портів до Босфору повз захоплені українські газові та нафтові платформі на шельфі (які РФ вже давно вважає «своїми»), за «азовською легендою» – тобто на наявність диверсантів та вибухівки.

Тобто мова у найближчі часи буде все більше та голосніше йти про фіксацію Росією де-факто окупації українського шельфу Чорного моря майже до узбережжя Одеської області.

 

5. Що потрібно додатково зробити Україні разом з країнами НАТО та ЄС, щоб попередити загальну загрозу моря

 

5.1. Політика морського та військово-морського невизнання незаконної спроби анексії Кримського півострову та повзучої окупації Чорного та Азовського морів

Автори мають на увазі необхідність створити міжнародні правила в морській, військово-морській сфері, в тому числі в навігації та картографії, що розвивають та конкретизують Резолюцію ГА ООН від 27 березня 2014 року про невизнання незаконно зміненого РФ статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та утримання від дій, бездіяльності або кроків, які можна було б витлумачити як визнання такого зміненого статусу:

йдеться, наприклад, про заборону на публікацію, поширення та демонстрацію в будь-якому вигляді географічних і навігаційних карт, в яких вказувалася б «приналежність» Кримського півострова Російській Федерації та відповідно – «приналежність» РФ ділянок Виключної Морської Економічної Зони (ВМЕЗ) України в Чорному морі та Азовському морі.

Крім того, це може включати відмову від обслуговування військових кораблів та допоміжних суден ВМФ РФ в портах країн НАТО та ЄС тощо.

5.2. Застосування оновленого «Кримсько-Азовського пакету санкцій»

Запровадити міжнародні секторальні санкції до всього російського суднобудування – за роботу підприємств цих галузей по випуску військової продукції та озброєння на захоплених українських заводах в окупованому Криму*, а також за організацію та участь в обслуговуванні кораблів та ракетних систем Чорноморського флоту на захоплених українських заводах Криму.

Довідка: В цій роботі «засвітилися» майже 150 оборонних та інших заводів РФ від Калінінграда до Владивостока (переважно суднобудівельних та приладобудівельних), абсолютна більшість з них – не під санкціями.

Запровадити міжнародні санкції до тих російських судновласників, страховиків і класифікаційних товариств, які забезпечували діяльність морських суден, що здійснювали візити до морських портів Кримського півострову в порушення санкцій.

Ввести міжнародні санкції проти портів РФ в Азовському та Чорному морях. А саме – Порт Кавказ, Ростов-на-Дону, Темрюк, Азов та Новоросійськ. Санкції пропонується запровадити за перевезення з цих портів до окупованого Кримського півострову.

Цей пакет санкцій може включати:
1) заборону будь-яких видів обслуговування торговельних суден, що прямують з названих вище портів, в портах України та країн ЄС, США, Британської Співдружності та інших країн (за винятком надзвичайних ситуацій та катастроф);
2) заборону організації рейсів до цих портів з портів України та країн ЄС, США, Британської Співдружності та інших країн;
3) заборону прийняття / спрямування в портах України та країн ЄС, США, Британської Співдружності та інших країн морських вантажів, що були або плануються до рейдової перевалки на рейді «Порту Кавказ» (transshipment).

5.3. «Пакет дій по стримуванню агресії РФ на Чорному морі»

Підтримати Україну у встановленні в примусовому порядку через ООН морського кордону з Росією в Чорному та Азовському морях і Керченський протоці та розмежування морських просторів з Росією на підставі Конвенції ООН з морського права.

Створити в перспективі район A2/AD (anti-access and area denial) в районі військова база Девеселу, Румунія – військово-морська база Одеса, Україна таким чином, щоб він захищав морський та повітряний простір в районі чорноморського узбережжя України, Болгарії та Румунії та гарантував єдиний шлях для торговельного судноплавства в чорноморські порти України, непідконтрольний Росії.

Запровадити постійне (365 днів на рік) військово-морське та повітряне патрулювання основного маршруту торговельних суден в Чорному морі з протоки Босфор в загальному напрямку Одеси, включаючи акваторію Чорного моря від Дніпро-Бузького лиману (Очаків) до дельти Дунаю (Вілково) та зону захоплених Росією в 2014 році газових та газоконденсатних родовищ у ВМЕЗ України;

посилити для цього кількість кораблів ВМС країн НАТО на чергуванні у Чорному морі.

Створити для цього в Чорному морі спільний військово-морський формат «НАТО, включаючи чорноморські країни-члени Альянсу, та країни-партнери (Україна та Грузія)” для регулярного патрулювання в Чорному морі з метою забезпечення свободи судноплавства.

Ініціювати міжнародне розслідування GPS-спуфінгу в зоні Чорного моря, що здійснюється російською стороною.

Підтримати Україну при ініціюванні нею в міжнародних організаціях (ІМО, ІКАО, ФАО, Всесвітній союз електрозв’язку, Рада Європи, ЄС), судах (МТМП, ЄСПЛ) та арбітражах відповідних рішення та моніторингу з приводу порушень свободи судноплавства з боку РФ в Чорному та Азовському морях. Зокрема це може стосуватися обмеження судноплавства, рибальства, масових зловживань перекриттям морських ділянок під приводом військових навчань з використанням міжнародної системи морських навігаційних попереджень про небезпеку NAVTEX тощо.

Ініціювати міжнародне розслідування використання Криму як військово-морської бази для агресії РФ у Сирії, Лівії тощо.

При розробці пропозицій, крім доробку авторів, використані роботи експертів Морської експертної платформи.

* * *

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів.