Кабмін затвердив алфавіт кримськотатарської мови на основі латиниці

Уряд підтримав пропозицію Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, узгоджену з Меджлісом кримськотатарського народу, стосовно затвердження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки, ухваливши відповідну постанову.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт Мінреінтеграції. 

«Затвердження латинської графіки - це вже друге фундаментальне рішення у цьому році, на рівні з ухваленням закону про корінні народи України. Кримськотатарський народ чекав його 30 років. Це частина системної роботи. У квітні 2021 року за ініціативи Мінреінтеграції уряд затвердив Концепцію розвитку кримськотатарської мови. Перехід на латинку – це один з стратегічних кроків у рамках її виконання. Було проведено велику кількість консультацій з фахівцями – лінгвістами, освітянами-практиками, авторами текстів, митцями. Важливо те, що перехід на латинську графіку підтримують наші люди, які перебувають у тимчасово окупованому Криму. Починається новий етап – коли треба реалізувати створені можливості на практиці. Через конкретні проєкти у різних сферах – культурі, медіа, освіті тощо», – сказав віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.

Серед іншого, у постанові уряду визначено, що освітній процес кримськотатарською мовою буде переведений на використання латинської графіки до 1 вересня 2025 року.

Затверджений алфавіт складається з 31 літери. Він базується на рішеннях Курултаю кримськотатарського народу 1991-1993 років.

«Відтепер кримськотатарська мова буде розвиватися у більшій гармонії з іншими тюркськими мовами, які після 1991 року перейшли або зараз переходять на латинську абетку. І важливо, що це створює додаткові можливості для України щодо взаємодії з тюркськими країнами, серед яких є наші стратегічні партнери. Навіть на побутовому рівні кожен українець, який володітиме азами кримськотатарської мови, почуватиметься більш впевнено під час подорожей чи ділових контактів у тій же Туреччині, Азербайджані, Казахстані чи Узбекистані», – зазначив Резніков.

Проєкт документу було узгоджено з фахівцями Інституту сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України, Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України, Інституту філології Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського.