Половина українців готові воювати чи допомагати армії / Опитування

Майже половина українців - 48% - готові або воювати, або надавати іншу невійськову допомогу армії в разі широкомасштабної війни з Росією.

Про це свідчать результати опитування, презентованого в Укрінформі Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

«Як українці готові реагувати на наступ Росії? Воювати, безпосередньо брати до рук зброю готові 23% - тобто більше, ніж кожен п’ятий. Ще 25% будуть надавати посильну невійськову допомогу. Тобто сумарно це 48% - майже половина українців», - сказав науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань.

Водночас він додав, що виборці і «Європейської солідарності», і «Слуг народу» готові стати пліч-о-пліч та боронити Україну у складі ЗСУ чи добровольчих сил.

«Третина виборців і «Європейської солідарності», і «Слуг народу» готові боронити Україну у складі ЗСУ чи добровольчих сил. Цифри тут практично не відрізняються: у «ЄС» – 33%, у «Слуг народу» - 32%. Ми бачимо, що у нас продовжується політична боротьба, хоча зараз накал взаємних звинувачень трохи спав, і це добре, але якщо говорити про захист країни, то тут і електорат «Європейської солідарності», і «Слуг народу» займають дуже близькі позиції», - зазначив Гарань.

Він зауважив також, що не вірять у те, що станеться війна, - 13,5% опитаних. «Ця цифра впала на 9% порівняно з груднем 2021 року. І очевидно, що якби ми зараз провели опитування, ця цифра була б ще менша», - сказав Гарань.

Частина людей, – 18% - за результатами опитування, будуть просто намагатися вижити, ще 3% - виїжджатимуть з країни. «Але тим не менше позиція половини українців дуже активна, і це добре», - зауважив він.

Гарань уточнив, що якщо війна все-таки станеться, то всі ці цифри відповідно зростуть.

Загальнонаціональне репрезентативне опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології протягом 1–12 лютого 2022 року. Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та область проживання. Максимальна теоретична похибка вибірки не перевищує 2,2%. Склад макрорегіонів: Захід – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області; Центр – Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області та м. Київ; Південь – Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області; Схід – Дніпропетровська, Харківська області.