Частина підприємств з виробництва соняшникової олії не буде задіяна через війну - експерт

Частина переробних підприємств, через окупацію українських територій, не будуть задіяні 2022 року у виробництві соняшникової олії.

На це в коментар УНН вказав заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

«В Україні за останні 23 роки сформована потужна олійно-жирова галузь. Останніми роками вироблялося близько 6 млн тонн соняшникової олії. Підприємства будувалися в усіх регіонах країни і здійснювали переробку майже всього вирощеного в країні соняшнику. На жаль, переробні підприємства, розташовані на Херсонщині, Донеччині і Луганщині, через окупацію цих областей, не будуть задіяні 2022 року у процесі переробки соняшника», –– повідомив Пугачов.

Щодо посівів соняшника, експерт розповів, що основні площі розташовані в центральних та східних регіонах України. Прогнозується, що в цьому році виробництво насіння скоротиться вдвічі.

«Якщо в Україні у 2021 році соняшником було засіяно 6,5 млн га, то в поточному році лише 72,0% від минулорічного – 4,6 млн га. Цей показник відповідає рівню 2010-2011 років. У подальшому площі під соняшником в країні зростали. Лідерами за площею посіву соняшнику є Дніпропетровська (понад 600 тис. га), Кіровоградська (понад 580 тис. га), Миколаївська (420 тис. га), Одеська (380 тис. га), Харківська (250 тис. га) та Черкаська області (245 тис. га). За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, обсяги виробництва насіння соняшнику зменшаться у 2022 році майже вдвічі – до 7,9-8,8 млн тонн, проти 14,9 млн тонн у 2019-2021 роках», – зазначив експерт.

Попри скорочення посівних площ та зменшення кількості переробних підприємств, оцінка науковців показує, що обсяги виробництва насіння соняшнику повністю забезпечать потреби населення України в олії та дозволять експортувати 3,1-3,5 млн тонн соняшникової олії.

«Експорт продовольства раніше здійснювався морським транспортом, який зараз заблоковано. Альтернативними варіантами є переорієнтація експортних шляхів до західних кордонів та вивезення продукції залізницею та автомобільним транспортом до країн ЄС. Європейський ринок стає чи не єдиним ринком збуту, який залишився в українських товаровиробників. Проте, можливості такого експорту є набагато меншими, порівняно із морським транспортом. При цьому вантажні перевезення є дорожчими, а транзит довшим, що збільшує кінцеву вартість харчових продуктів», – зазначив він.

У відповідь на прохання України максимально полегшити умови експорту продукції в умовах війни, зі слів експерта, був розроблений Регламент Європейського парламенту та Ради № 2022/870 від 30 травня 2022 року про тимчасову лібералізацію торгівлі, яка доповнює торгові поступки, що застосовуються до української продукції відповідно до Угоди про асоціацію. Документ набув чинності 4 червня 2022 року та буде застосовуватись до 5 червня 2023 року. Скасування торговельних обмежень на український експорт є безпрецедентним кроком Європейського Союзу для підтримки України. Ще ніколи ЄС не робив таких торговельних поступок жодній іншій країні.

«Крім того в країнах ЄС почали вживати заходів, щоб полегшити наземне перевезення вантажів, допомогти вивозити українську продукцію й до інших регіонів світу. Наприклад, Єврокомісія вже розпочала лібералізацію умов для українських водіїв вантажівок, які перевозять вантажі між Україною та ЄС, а також полегшення транзиту та використання інфраструктури ЄС для спрямування українського експорту до третіх країн. Ці заходи сприятимуть збільшенню експорту агропродовольчої продукції з України», – повідомив експерт.