Рада Європи опублікувала меморандум про наслідки вторгнення РФ в Україну для прав людини

Атака Росії спричинила серйозні та масові порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, що призвело до катастрофічних наслідків для реалізації практично всіх прав людини в Україні.

Про це йдеться у меморандумі, який присвячен наслідкам вторгнення Росії в Україну для прав людини. Меморандум опублікувала комісар РЄ з прав людини Дуня Міятович, пише ZN.UA. 

Серед порушених прав: 

• право на життя, включаючи свавільні вбивства та насильницькі зникнення;
• право власності, включаючи масове руйнування цивільної інфраструктури;
• право захисту від тортур і жорстокого поводження, гендерно зумовленого насильства та сексуального насильства, пов’язаного з війною;
• право на свободу та недоторканність, включаючи викрадення та свавільне утримання під вартою чи без зв’язку з зовнішнім світом.

«Ідентифіковані моделі певних типів порушень міжнародного гуманітарного права, включаючи напади широкого або систематичного характеру, вказують на можливу кваліфікацію багатьох таких порушень як військових злочинів або злочинів проти людяності», - підкреслюється у меморандумі.

Комісар зазначає, що хоча більшість порушень права на життя були спричинені використанням російськими військами широкоударної вибухової зброї, касетних боєприпасів або некерованих реактивних снарядів у густонаселених районах, російські війська також брали участь у вбивствах, які порушують закони війни - спеціально або випадково стріляючи по окремих цивільних. Деякі з жертв зазнали тортур або жорстокого поводження перед стратою. У багатьох районах атаки знищили або пошкодили цивільну інфраструктуру, включаючи лікарні та школи, заблокували постачання електроенергії, газу, їжі, води та інших предметів першої необхідності, зробили безвихідну пастку для багатьох мирних жителів. 

«Величезна втрата людських життів і масштаби руйнувань не піддаються розумінню», – сказала комісар, закликавши поважати міжнародно визначені права людини.

Комісар закликала росіян звільнити усіх українців, яких вони незаконно викрали та тримають без зв’язку з зовнішнім світом, наголосивши на тому, що ці практики мають очевидні характеристики міжнародного злочину в умовах війни.

У звіті комісара також ідеться про поширену практику примусового переміщення викрадених українців на непідконтрольні уряду території України або на територію Росії шляхом так званого процесу «фільтрації». 

«Усі гуманітарні евакуації мають бути добровільними, безпечними та поінформованими», - підкреслила комісар.  

Особливої та невідкладної уваги потребує ситуація кількох категорій уразливих осіб: дітей, людей похилого віку та людей з інвалідністю. Багато з них втратили, зокрема, можливість отримувати належну медичну допомогу.

Переміщення мільйонів українців як всередині, так і за межі країни призвело до підвищеного ризику торгівлі людьми, експлуатації та жорстокого поводження. «Міжнародне співтовариство має продовжувати підтримувати людей, які втекли від війни. Якщо основні потреби людей, які тікають від війни, такі як житло, працевлаштування та освіта, залишаться без уваги, це може посилити навантаження на уряди, переміщених осіб і соціальну згуртованість», - підкреслила комісар. 

Також повідомлялося про численні напади та вбивства працівників ЗМІ, які висвітлювали війну в Україні. Згідно з низкою доказів, деякі з них були спеціальними цілями російських військ. 

«Умисні напади на журналістів заборонені міжнародним гуманітарним правом. Вони також заважають журналістам виконувати їхню роботу та підривають право людей на інформацію. Держави-члени повинні надавати більшу підтримку журналістам, які висвітлюють війну, щоб підвищити їхню безпеку та переслідувати винних у злочинах проти них», – йдеться у меморандумі.

У документі підкреслюється, що розслідувати злочини та переслідувати винних має як Україна, так і Росія.

«Встановлення справедливості для всіх жертв війни в Україні потребуватиме непохитної та довгострокової відданості залучених сторін, у тому числі через співпрацю з Міжнародним кримінальним судом та продовження надання довгострокової підтримки українській системі правосуддя», - резюмує комісар.