Нафтові цінові обмеження почнуться з перекриття Туреччиною Босфору і Дарданелл для танкерів із російською нафтою

Через розв’язану Росією війну проти України та запроваджені країнами світу санкції доходи федерального бюджету РФ уже суттєво скоротилися.

Очікуваний дефіцит бюджету 2022 року становить 1,3 трлн руб., прогнозований дефіцит на 2023-й — близько 3 трлн руб. І це тільки офіційні цифри на цей час. На черзі найважливіші санкції — щодо російських нафти та нафтопродуктів. Очікується, що вони стануть найбільш болючими для економіки Росії, пише Олега Гетман у ZN.UA.

Санкції щодо російської нафти

Ще у вересні країни «великої сімки» прийняли безпрецедентне рішення — починаючи з грудня 2022 року обмежити граничну ціну на російську нафту, щоб мінімізувати прибутки Росії від експорту та водночас не спровокувати збільшення цін на нафту на світових ринках.

Запропоновані G7 заходи передбачають дозвіл страхувати російські нафтові вантажі лише за умови, що цю нафту продаватимуть за ціною нижчою, ніж встановлена гранична ціна. Такий підхід має врахувати інтереси країн із низьким доходом та обмежити зростання цін на нафту у світі.

За інформацією Bloomberg, країни G7 планують оголосити 23 листопада граничну ціну на нафту з Росії на зустрічі послів Європейського Союзу. Звісно, приміром, Угорщина не входить до числа країн «великої сімки» і не зможе заблокувати їхнє рішення. Проте не слід забувати, що рішення G7 погоджуватиметься послами ЄС. І тут остаточне рішення можуть очікувати непередбачувані сюрпризи.

Провідні українські економісти й фахівці з питань фінансового сектору вважають таку модель найбільш оптимальною та пропонували цю модель «розумного ембарго» світовій спільноті ще на початку повномасштабної війни, у березні. Згодом ці пропозиції увійшли до Плану санкцій Міжнародної робочої групи щодо санкцій проти РФ.

Понад те, навіть не дочекавшись фінального рішення про ціну, Туреччина оголосила що закриє з 1 грудня протоки Босфор і Дарданелли для танкерів із російською нафтою без необхідної страховки. Відповідний циркуляр щодо вимоги до суден надати страховку на конкретний рейс ухвалили у турецькому Міністерстві транспорту.

Варто зазначити, що Міжнародна група P&I Clubs із Лондона, яка на сьогодні забезпечує страхування 95% світового танкерного флоту, підтримає нові санкції з 6 грудня та страхуватиме лише ті танкери, які перевозитимуть російську нафту за ціною нижче граничної (очікується, що це буде 60 дол./бар.).

Зважаючи на ці події, російська нафта марки Urals за останній тиждень уже просіла в ціні з 80 до 70 дол./бар. і продовжує дешевшати. Також спостерігається зниження ціни найпопулярнішої світової нафти марки Brent унаслідок низки факторів, зокрема посилення епідемії ковіду у Китаї, — вона вже впала до 87 дол./бар.

Усі ці події є позитивними для України та демократичного світу, бо можуть знизити ціну на енергоносії, зменшити інфляцію в світі, мінімізувати прибутки країни-агресорки та її можливості вести бойові дії.

Хоча навряд чи навіть ці вуглеводневі санкції завдадуть Росії більше шкоди, ніж уже відчула на собі економіка України внаслідок дій агресорки, особливо після масованих ракетних обстрілів.

До того ж останні новини вже зараз дозволяють зрозуміти, що навряд чи довгоочікувані нафтові санкції стануть справжньою катастрофою для РФ. Так, ЄС уже встиг запропонувати 45-денний перехідний період після запровадження стелі цін на нафту РФ. Що це, якщо не пом’якшення (відтермінування) санкцій?

Крім того, запропоновано ще й 90-денний перехід у разі будь-яких майбутніх змін рівня граничних цін. Та й сама стеля цін може зрости вище 60 дол./бар…

Штати також не відстають. Приміром, до 30 вересня наступного року США дозволили всі трансакції, пов’язані з морськими перевезеннями сирої нафти до Японії з проєкту «Сахалін-2». Крім того, Мінфін США дозволив операції, пов’язані з постачанням РФ нафти до Болгарії, Хорватії та ще низки країн ЄС, які не мають виходу до моря.

Також очевидно, що після старту санкцій G7 слід подбати про закриття шпарин, які, на жаль, дають РФ можливість уникати дії накладених на неї санкцій. Це стосується як нафти, так і газу. Приміром, нескладно припустити, що Росія намагатиметься продавати свою нафту в обхід санкцій, використовуючи для цього треті країни, що також є її традиційними продавцями на ринку. А ще не слід забувати й про можливості Індії, яка також може суттєво підтримати російський бюджет.

Позбавлення ЄС залежності від російського газу

А на додачу буде газ. Той самий, яким РФ мала намір шантажувати Європу. Ще на початку повномасштабної війни Росії проти України, навесні 2022 року, ЄС і США погодили спільний план дій із позбавлення ЄС залежності від російського газу.

Цей масштабний план дій передбачає такі заходи:

Сполучені Штати та Європейська комісія знизять інтенсивність викидів парникових газів усією новою інфраструктурою СПГ і пов’язаними із нею газопроводами, зокрема, шляхом використання чистої енергії для живлення на місцях, зменшення витоків метану та виробництва чистого для видобування «зеленого» водню.

США та Єврокомісія залучатимуть ключові зацікавлені сторони, включаючи приватний сектор, щоб забезпечити зниження загального попиту на газ шляхом прискореного розгортання ринку та використання технологій і заходів чистої енергії в Європі та Сполучених Штатах, зокрема таких:

а) співпраця щодо технологій та енергоефективних рішень, таких як збільшення кількості пристроїв, що реагують на попит (наприклад, розумних термостатів), розгортання і встановлення теплових насосів, масштабування закупівель екологічно чистого енергетичного обладнання, інвестування в інноваційні технології та відхід від викопного палива;

б) пришвидшення планування та схвалення проєктів відновлюваної енергетики та стратегічного співробітництва в енергетиці, в тому числі в офшорних вітрових технологіях;

в) розробка стратегії з прискорення розвитку робочої сили для підтримки швидкого впровадження технологій чистої енергії, включаючи розширення використання сонячної та вітрової енергії;

г) співпраця для просування виробництва та використання чистого й відновлюваного водню з метою заміни викопного палива та скорочення викидів парникових газів.

Як бачимо з останніх подій, Європейська комісія добре попрацювала над впровадженням цих заходів: 2021 року частка газу з РФ у загальному обсязі споживання в країнах Євросоюзу становила 36%, а за підсумками вересня 2022-го — впала до 9% і продовжує стрімко знижуватися.

На початку літа ЄС почав активно диверсифікувати постачання газу та посилив співпрацю з Алжиром, Азербайджаном, США та іншими країнами. На початок листопада газові сховища в Європі були заповнені на 95%, при цьому ще десятки танкерів з LNG стоять у портах ЄС і чекають на свою чергу на розвантаження.

Вже на сьогоднішній день втрата європейського ринку призвела до падіння газовидобутку в Росії на 19% та зниження експорту до країн далекого зарубіжжя на 43% (за офіційними даними «Газпрому»). Наведені показники продовжують скорочуватись.

Внаслідок дії всіх цих факторів ціна газу на газовому хабі TTF у Нідерландах та на Лондонській біржі ICE почала знижуватися. Із 3000 дол. за тисячу кубометрів у пікові місяці 2022 року вона впала до 1100—1200 дол. зараз.

Вуглеводневі наслідки для федерального бюджету Росії

Зважаючи на те, що доходи від реалізації нафти та газу становили близько 50% федерального бюджету РФ, наслідки програної газової та нафтової війни для Росії будуть негативними, хоча й не призведуть до справжньої катастрофи.

З офіційних прогнозів російської влади, а також із проєкту держбюджету, підготовленого урядом Росії та прийнятого у першому читанні держдумою РФ, випливає, що доходи федерального бюджету 2023 року очікуються в обсязі 26,1 трлн руб., а видатки становитимуть 29,1 трлн. Дефіцит прогнозується в розмірі близько 2,9 трлн руб., який планується фінансувати за рахунок внутрішніх запозичень. Тож наступного року доходи бюджету Росії зменшаться порівняно з 2022-м із 27,7 трлн руб. до 26,1 трлн. Усі національні проєкти з освіти, науки, житла, екології та інші скорочуються до 7%.

Однак ці досить значні цифри скорочення доходів і дефіциту бюджету РФ наразі не враховують описаних вище додаткових санкцій щодо ціни на російську нафту Urals, які країнами ЄС і G7 буде впроваджено 6 грудня (без урахування перехідного періоду).

У бюджеті Росії на 2023 рік ціна нафти Urals планується на рівні 70 дол./бар. Обмеження її до орієнтовно 60 дол./бар. унаслідок запроваджених санкцій призведе до додаткового дефіциту бюджету в межах 1 трлн руб.

Тож очевидно таке: хоч би що говорили в Росії, нафтову та газову війну вона вже програє. І хоча очікувані наслідки цього програшу катастрофічними для економіки країни-агресорки не назвеш, та головне — це призведе до ще більшого скорочення можливостей агресора фінансувати війну. Водночас Україна та демократичні країни світу стануть значно більш незалежними енергетично та пришвидшать свій перехід до відновлюваної енергетики.