ЄС відкрив двері. Як українським підприємцям експортувати свою продукцію в Європу

Європейський союз скасував основні податки для імпорту продукції з України. Це вперше, коли ЄС вживає такі масштабні заходи з лібералізації торгівлі, зазначає прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Ще ніколи країни ЄС не йшли на такі поступки. Нові безмитні правила торгівлі діють з 4 червня, вони прописані у відповідному Регламенті № 2022/870 та актуальні до 5 червня 2023 року.

За даними Міністерства економіки, на практиці це означає, що на рік припиняють діяти:

мита для промислової продукції;
системи вхідних цін для фруктів та овочів;
тарифні квоти для сільськогосподарської продукції;
антидемпінгові мита на імпорт товарів походженням з України;
глобальні обмеження щодо українських товарів
«Це безпрецедентний крок, спрямований на розвиток економіки України, яка значно ослаблена внаслідок російської агресії. Він допоможе подолати важку ситуацію, в якій опинились українські виробники та експортери після російського військового вторгнення», — наголосила речниця Єврокомісії з питань сільського господарства й торгівлі Міріам Гарсія Феррер на брифінгу у Брюсселі на початку червня.

Що змінилось?

Європейський союз — найбільший торговельний партнер нашої країни.

У 2021 році, за даними Державної служби статистики, українські виробники експортували до країн союзу продукції на $26,8 млрд. А роком раніше — на $18,6 млрд. Підприємці найбільше продавали в Євросоюз чорні метали, залізну руду, зерно та олію — тобто сировини. Розвиватися і реалізовувати перероблені продукти заважали обмеження, що вводились на українські товари.

З 2016 року між Україною та ЄС почала діяти угода про зону вільної торгівлі, яка мала б відкрити європейський ринок для українських товарів. Однак українські виробники так і не отримали вільний доступ до величезного ринку. На деякі групи промислових товарів до 1 січня 2023 року мали накладатись мита. Досі діяли квоти, тобто виробники могли на пільгових умовах постачати тільки певний, як правило, невеликий обсяг продукції. Все, що більше — обкладалось податками. І таких груп — біля 40, і серед них куряче м’ясо, томатна паста та мед.

Країни ЄС захищали свій ринок овочів і фруктів, впровадивши так звані «вхідні ціни». Їх завдання — зрівняти вартість імпортованої продукції з тією, що продається на внутрішньому ринку країн ЄС. Наприклад, українські фермери на внутрішньому ринку продають полуницю по 2 євро за кг, в той час, як на європейському ринку вона коштує вдвічі дорожче. Якщо український виробник виходить зі своєю ягодою на ринок Європи, то під час ввозу продукції для нашого агропідприємця встановлюється додаткове мито, що складатиме, наприклад, 2 євро за кілограм. Таким чином кінцева вартість продукту — 4 євро за кг — зрівняється з вартістю подібного продукту місцевих виробників і не демпінгуватиме ціни.

Наразі усі ці обмеження скасовані і не діють до 5 червня наступного року. Тож скористатися пільгами можуть і невеликі фермери, що вирощують органічну продукцію, овочі, фрукти, зерно та інше. Вони прагнуть знайти покупців за кордоном, бо ціни на українську продукцію зараз суттєво нижчі. По всьому світу тема України на піку популярності, всі намагаються допомогти українцям.

Водночас потреба розширення свого бізнесу на нові ринки — актуальна серед підприємців, як ніколи. Відповідно до дослідження Mastercard SME Index, 6 з 10 українських бізнесів наразі відзначають нестачу нових замовлень та ринків збуту. При цьому кожен другий підприємець, що сьогодні працює в Україні попри війну, уже розпочав або планує почати продажі своїх товарів та послуг за кордон.

За результатами нещодавнього дослідження бізнесу в рамках Ініціативи для відновлення економіки, розвитку підприємництва та експорту, головними бар'єрами для компаній при розвитку експорту є недостатність знань, досвіду та кадрів, невідповідність продукції чи послуг вимогам на зовнішніх ринках та відсутність експертизи в міжнародних продажах.

«У зв’язку з падінням внутрішнього попиту в Україні, багато компаній, які раніше працювали суто на внутрішній ринок, почали задумуватись над експортом та вбачають у цьому один із варіантів подолання кризи, спричиненою повномасштабним вторгенням росії в Україну. У цьому їм може допомогти ціла низка інструментів та порад від Офісу з розвитку підприємництва та експорту, команда якого вже понад 6 років допомагає українським компаніям завойовувати міжнародні ринки», — наголошує Андрій Ремізов, директор державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту».

Як вибрати ринок для постачання своєї продукції?

Перед тим, як виходити на той чи інший ринок, в Офісі з розвитку підприємництва та експорту радять провести дослідження. Це зекономить час та кошти підприємців у майбутньому та убезпечить низки потенційних ризиків.

Ви можете ознайомитися з вже наявними дослідженнями зовнішніх ринків від аналітиків Офісу з розвитку підприємництва та експорту, а також провести самостійне дослідження.

Як це зробити? Спершу визначити, хто купуватиме продукцію: кінцеві споживачі (B2C), інші підприємства (B2B) або державні органи (державні закупівлі). Окрім того, варто скласти попередній перелік країн, краще 10, які потрібно дослідити, та обрати найкращі з них. Оцінку треба проводити за основними критеріями:

1. Розмір та потенціал обраного ринку:

оцініть економічний потенціал розвитку країни (ВВП, ВВП на душу населення);
врахуйте демографічні показники (якщо покупці товару клієнти B2C — врахуйте особливості населення країни, його структуру за віком, статтю тощо);
дослідіть обсяг імпорту вашого товару в обрану країну з інших країн (скільки було продано, як сильно зросли чи впали продажі за останній рік, які країни є основними конкурентами в постачанні вашого товару).
2. Потреби споживачів та тренди:

проаналізуйте сегменти споживачів на ринку, їхні основні характеристики, чим вони відрізняються від українських споживачів;
подумайте, чому споживачі віддають перевагу певному товару чи послузі, та які тренди є актуальними на ринку (наприклад, споживачі віддають перевагу органічній продукції чи обирають за пакування, яке можна переробляти).
3. Потенційні бар'єри входу на новий ринок, що потребують додаткового аналізу:

Які існують тарифи, квоти;
Чи потрібні сертифікати та інші обов’язкові регуляторні вимоги й добровільні стандарти;
Яким чином законодавчі вимоги можуть вплинути на доступ продукції до ринку та чи необхідно їх адаптувати.
4. Конкуренти та ціна. Дослідіть конкурентів на ринку:

яку продукцію вони пропонують;
яким чином просувають свою продукцію чи послуги;
яка вартість їхньої продукції;
чим вони приваблюють клієнтів — чому вони обирають конкретну продукцію чи послугу;
чи насичений ринок, чи є серед конкурентів іноземні компанії.
5. Логістика, додаткові витрати:

Скільки часу займає доставка продукції;
Скільки вона коштує;
Чи є доцільними такі витрати для компанії;
Які можливі додаткові витрати, наприклад, необхідно змінити упаковку чи додатково адаптувати товари для обраного ринку.
6. Культурні відмінності на ринку:

Дізнайтесь максимум про культурні особливості обраних країн, що стане в пригоді під час адаптації продуктів, створенні нового бренду, розробці маркетингових матеріалів, а також під час проведення перемовин з потенційними партнерами;
Створіть загальну табличку, в якій будуть враховані дані кожної країни. І це дасть змогу зробити правильний вибір.