Для роботи держапарату в Криму після деокупації додатково будуть потрібні 50 тисяч осіб – Ташева

Після деокупації Криму для забезпечення роботи державного апарату потрібно буде залучити до 50 тисяч осіб, значну частину з яких слід буде набрати на підконтрольній Україні території.

Про це під час брифінгу повідомила постійна представниця Президента Україна в АРК Таміла Ташева, повідомляє Укрінформ.

"За даними МВС, для забезпечення завдань Прикордонної служби необхідно близько 5 тисяч військовослужбовців, Національної поліції — близько 7 200 поліцейських, ДСНС - близько 3 тисяч співробітників, Нацгвардії -12,5 тисяч військовослужбовців. Державна міграційна служба потребуватиме понад 300 співробітників, органи прокуратури — близько 550 співробітників, ДБР — 300. За даними Державної служби статистики, на початок 2014 року в Криму загалом працювало понад 16 тисяч держслужбовців та 4 200 службовців органів місцевого самоврядування. Лише приведені цифри свідчать про необхідність додаткового залучення близько 50 тисяч осіб, значну частину з яких необхідно набрати саме на підконтрольній українському уряду території", - розповіла Ташева.

Вона зазначила, що на початку 2014 року в апаратах судів різного рівня та юрисдикції у Криму працювало близько 2 000 осіб. Ця кількість співробітників, за словами Ташевої, забезпечує правосуддя в Криму за стандартних умов.

"Але ми маємо враховувати, що за 9 років окупаційними судовими структурами в Криму розглянули понад 1 млн цивільних і понад 100 тисяч кримінальних справ... Ми не можемо вдавати, ніби нічого не було і почати з чистого аркуша. Нам необхідно їх усі верифікувати, з’ясувати, на що вони впливали, чи потребують захисту права наших громадян від таких рішень. Для цього потрібні люди, ресурси і нормативна база", - зауважила посадовиця.

Ташева акцентувала, що для забезпечення керованості ситуації на звільненій території необхідно створити військові чи військово-цивільні адміністрації. Однак, підкреслила представниця Президента, штат таких адміністрацій не можна формувати із місцевих мешканців, які вже майже 9 років проживають в окупації.

"Питання навіть не в довірі до людей: в Криму, безумовно, багато наших громадян із патріотичною позицією, на які держава може розраховувати і покластися. Питання в рівні готовності, знанні чинного законодавства, рівні володіння державною мовою тощо. А перепідготовка — це тривалий процес, у той час, як управління потрібно одразу", - пояснила вона.