Моніторингова група редакції BlackSeaNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»

представляє аналітичну доповідь
«Крим під час Великої війни. Ситуація на окупованому Кримському півострові в 2022-2023 роках»

Тетяна ГУЧАКОВА
Тетяна ІВАНЕВИЧ
Андрій КЛИМЕНКО

Ця доповідь є логічним продовженням наших попередніх робіт, що були опубліковані авторами в 2021, 2020, 2019 та 2018 роках (див. розділ сайту "Кримська бібліотека"). В цій роботі, що виходить одночасно з трагічними подіями затоплення частини Херсонської області внаслідок підриву російськими військами плотини Каховської ГЕС, не відображені можливі наслідки цієї катастрофи для Кримського півострову. Цій темі будуть присвячені окремі публікації Моніторингової групи.

Читайте в Частині 1:

1.1. Нестримний оптимізм "переможців"
1.2. Зміна настроів. Війна приходить до Криму
1.3. Очкування українського наступу: війна дронів
1.4. Очкування українського наступу: будівництво оборонних споруд як маркер змін

 

Крим під час Великої війни

Частина 1. Воєнний контекст, без якого не можна обійтися

 

1.1. Нестримний оптимізм "переможців"

 

Початок великомасштабної агресії РФ проти України 24 лютого 2022 – надалі «Велика війна» – кардинально змінив безпекову та соціально-економічну ситуацію на окупованому Кримському півострові.

З 24 лютого 2022 у Кримського півострова з’явилась нова найголовніша функція – військовий плацдарм для:

• сухопутного вторгнення військ РФ на територію Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей України;

• морського вторгнення на українське узбережжя Азовського моря в Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях (Генічеськ, Бердянськ, Маріуполь);

• ракетних обстрілів майже всіх регіонів України крилатими ракетами «Калібр» морського базування з кораблів Чорноморського флоту, що базуються на Кримському півострові в Севастополі;

• ракетних обстрілів Херсонської та Миколаївської областей з берегових ракетних комплексів «Бал» з позиційного району на мисі Тарханкут в Західному Криму;

• авіаційних ударів по Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій областях силами військової авіації РФ, що базується на аеродромах Кримського півострова;

• повітряних ударів по південних регіонах України із застосуванням безпілотних літальних апаратів, що діють з північних районів Криму;

• перекриття українського судноплавства в Чорному та Азовському морях силами Чорноморського флоту РФ; захоплення острову Зміїний.

В зв’язку з цим на початку 2022 року Кримський півострів набув нових функцій та специфічних напрямів спеціалізації прифронтового регіону:

• основний тиловий логістичний вузол для нарощування, поповнення та тилового забезпечення угруповання військ РФ на нових окупованих територіях України в Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях*;

*на півночі Криму – у Джанкої – функціонує основний військовий логістичний вузол РФ. Тут пересікаються залізничні та автомобільні шляхи, що з’єднують всі основні міста та райони Криму з окупованими південними регіонами України, а також з Краснодарським краєм РФ через Керченський міст.

*російські війська, що задіяні в бойових діях на півдні України зазнають значних втрат. Їх відновлення здійснюється переважно за рахунок мобілізованих з південних регіонів Російської Федерації, що прибувають через Керченський міст, а поповнення бойової техніки – за рахунок знятих зі зберігання одиниць техніки, в тому числі з 943-го центру забезпечення мобілізаційного розгортання в кримському селищі Новоозерне (оз. Донузлав). Постачання нових озброєнь здійснюється також залізницею з території РФ через Керченський міст, частково – військово-транспортною авіацією через кримські аеродроми.

• величезний військовий шпиталь та база для відновлення та реабілітації поранених військовослужбовців РФ.

Після початку Великої війни в 2022 році в окупованому Криму відбулись принципові зміни, що безпосередньо пов’язані з наслідками бойових дій:

• окупація РФ Херсонської області в лютому 2022 року призвела до захоплення російськими військовими головної споруди Північно-Кримського каналу та розблокування постачання дніпровської води до окупованого Криму;

• окупація Херсонської та південної частини Запорізької областей створили російським окупантам можливість організувати захоплення та вивезення транзитом через Крим на експорт морем великих обсягів українського зерна;

в перші тижні та місяці Великої війни серед кримських колаборантів та російських високопосадовців спостерігався нестримний сплеск оптимізму стосовно перспектив розвитку Криму, зокрема висувалися ідеї приєднання до нього окупованої Херсонщини на основі існування в часи Російської імперії Таврійської губернії**

** Таврійська губернія – адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії,
існувала з 8 (20) жовтня 1802 по 18 жовтня 1921. Адміністративним центром був Сімферополь.
Губернія охоплювала весь Кримський півострів та частину південних регіонів України
( Дніпровський, Мелітопольський, Бердянський повіти – південні частини
сучасних Херсонської та Запорізької областей України).

 

1.2. Зміна настроів. Війна приходить до Криму

 

Однак, вже за кілька місяців Великої війни в результаті дій Збройних сил України почала формуватися принципово інша ситуація (нагадаємо лише декілька подій):

• 13 квітня 2022 року ВМС України завдали удар по флагману Чорноморського флоту РФ (ЧФ РФ) – ракетному крейсеру «Москва» по крейсеру удару двома крилатими протикорабельними ракетами Р-360 «Нептун» берегового протикорабельного комплексу РК-360МЦ «Нептун». Внаслідок отриманих ушкоджень він перекинувся та затонув. Ввечері 14 квітня факт загибелі «Москви» визнало Міноборони Росії.

• 17 червня 2022 року ВМС України ударом протикорабельної ракети «Гарпун» виробництва США з берега знищили рятувально-буксирне судно ЧФ РФ «Спасатель Василий Бех» під час транспортування на острів Зміїний боєприпасів, озброєння та російських військових.

• 20-26 червня 2022 року українські військові ракетними ударами вивели з ладу морські газові платформи ПО «Чорноморнафтогаз», захопленого в 2014 році під час окупації Криму.

• В результаті цього на морському родовищі виникла пожежа – величезний газовий факел – що триває досі. Внаслідок цього повністю припинився морський видобуток природного газу, а Кримський півострів втратив близько 1,5 млрд куб метрів газу у річному вимірі.

• 30 червня 2022 року внаслідок проведеного військової операції України із нанесенням вогневих ударів ракетними та артилерійськими підрозділами по острову Зміїний, росіяни після 126-денної окупації поспіхом евакуювали гарнізон острова Зміїний.

• Втрата острова Зміїний разом з евакуацією російських військових та радіолокаційного обладнання з нафтогазових платформ означала втрату російськими військами повного контролю над північно-західною частиною акваторії Чорного моря.

• 9 серпня 2022 року українські військові нанесли удар по авіабазі «Саки» в селищі Новофедорівка на західному курортному узбережжі Криму поруч з містом Саки. Внаслідок вибухів було знищено 9 російських літаків.

• 16 серпня 2022 року несподівано вибухнув склад боєприпасів в Джанкойському районі в Північному Криму.

Ці події влітку 2022 року вперше викликали справжню паніку серед російських туристів та громадян РФ, що переїхали до півострову за роки окупації*.

*в наступні дні спостерігалися рекордні показники кількості легкових автомашин,
що виїздили з Криму мостом через Керченську протоку (за весь період існування мосту).

Таким чином, з середини 2022 року війна прийшла безпосередньо до Криму.

На військові об’єкти РФ в окупованому Криму було здійснено ще декілька атак, включно з ударом по Керченському мосту 8 жовтня 2022 року та першою в світовій практиці атакою морських дронів на військові кораблі в головній базі Чорноморського флоту Росії в Севастополі 29 жовтня 2022 року.

Нарешті, успіхі збройних сил України у відбитті спроб захопити Миколаїв, а далі у визволенні Херсону та окупованих районів Херсонської областей на північному березі Дніпра в листопаді 2022 року призвели до формування принципової позиції України щодо вимог деокупації не тільки територій, що були окуповані РФ в 2022 році, але й Кримського півострову.

1.3. Очкування українського наступу:
війна дронів

 

Події другої половини 2022 року фактично перетворили Кримський півострів. Крим з прифронтового регіону армії, що перемагає, став прифронтовою територію обмежених бойових дій армії, що зазнає поразки.

Все це створило у 2023 році на окупованому півострові та навколо нього принципово нову атмосферу очікування українського наступу на Крим, що впливає на всі сфери життя.

У 2023 році численні та регулярні атаки військових об'єктів в окупованому Криму за допомогою морських та повітряних дронів та ракетного озброєння продовжують посилювати цей загальний контекст.

З 1 січня по 20 травня 2023 року ми зафіксували більше 30 атак безпілотників та навіть ракетних ударів по об’єктах в окупованому Криму, а в реальності їх могло бути значно більше. 

Більше половини з них – 17 атак – було здійснено в Севастополі, головній базі Чорноморського флоту Росії. Крім нього, основними об’єктами атак були військові аеродроми та позиції ППО в різних регіонах Кримського півострову, а також скупчення військ та залізничні станції в північній частині Криму.

Перелік цих атак наведено у додатку наприкінці частини 1, тому наведемо тут лише найбільш значні події.

• 20.03.2023. Джанкой, атака ударних безпілотників-камікадзе по Джанкойському залізничному вузлу. Внаслідок удару ймовірно знищений вантаж з ракетами «Калібр НК» морського базування під час транспортування залізницею та пошкоджено вузлову залізничну станцію.

Прогриміло близько 10 вибухів. В деяких районах міста пропало освітлення. Серйозні пошкодження зафіксовано в локомотивному депо на залізничній станції, у будівлі охорони вокзалу, на паливному та товарному складах.

• 08.04.2023. Феодосія, удар 2-ма ракетами. Одна ракета влучила по позиціях дивізіону 18-го зенітного ракетного полку 31-ї дивізії ППО зенітних ракетних військ ВКС РФ (ЗРК С-400 «Триумф»). Поранено трьох військових.

За офіційною версією другу ракету, запущену “со стороны Украины» збила російська система ППО у Радянському районі над селом Урожайне

• 13.04.2023. поблизу м. Старий Крим, Кіровський район, вибух. Місцеві мешканці повідомляли про потужний вибух вранці, в районі розташування військового табору ЗС РФ (45.0868566, 35.0704649) за г. Агармиш.

Агармиш – це один з найбільших військових полігонів радянських часів Криму. Офіційних коментарів з жодного боку не було.

• 29.04.2023. Севастополь, Козача бухта. Удар 2-х БПЛА. Вибух та пожежа на нафтобазі Чорноморського флоту. Площа пожежі близько 1000 кв м. Знищено більш 10 резервуарів з нафтопродуктами - близько 40 тисяч тонн.

За російськими джерелами, «до нефтяного резервуара смог долететь только один беспилотник. Второй был поражён бойцами постов наружного наблюдения флота при помощи стрелкового оружия. Его обломки найдены на берегу рядом с терминалом».

• 01.05.2023. Західний Крим, БПЛА. Сліди роботи ППО бачили в небі над селищем Заозерне біля Євпаторії.

В цьому місці розташований 40-й окремий командно-вимірювальний комплекс (Центр далекого космічного зв'язку, військова частина 81415) у складі Головного випробувального космічного центру Повітряно-космічних сил РФ з унікальним радіотелескопом РТ-70 (П-2500) з діаметром дзеркала 70 м та площею радіотелескопа 2500 кв. м.

Це один із найбільших повнорухливих радіотелескопів у світі (захоплений при окупації Криму Національний центр управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України)

• 07.05.2023. Севастополь, масована атака понад 10 або 22-х БПЛА.

Офіційна версія з Севастополя: «Вночі сили ППО та підрозділи РЕБ відбили чергову атаку на Севастополь. 1-й БПЛА втратив управління та впав у лісосмузі. 2-й був збитий над морем у м. Херсонес. 3-й – над морем з боку Північного молу. Жодні об'єкти у місті не постраждали. Загалом на Крим та Севастополь було направлено понад 10 безпілотників».

Версія МО РФ: «Протягом ночі над акваторією Чорного моря засобами протиповітряної оборони виявлено 22 ударні українські безпілотні літальні апарати. Усі БПЛА знищені вогнем зенітних ракетних комплексів або пригнічені засобами радіоелектронної боротьби».

1.4. Очкування українського наступу:
будівництво оборонних споруд як маркер змін

11 листопада 2022 року українські війська увійшли в звільнений Херсон. Російські війська вранці цього дня залишили правий берег Дніпра. Створення нових та посилення існуючих оборонних споруд на Кримському півострові розпочалося за декілька днів до цього – коли в РФ зрозуміли, що втримати лівий берег не вдастся.

• 11 листопада 2022 року, тобто у самий день визволення Херсона, Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що війська РФ вдосконалюють фортифікаційні споруди оборонних рубежів на лівому березі Дніпра та на півночі анексованого Криму.

• 18 листопада 2022 року так званий "голова Республіки Крим" Сергій Аксьонов під час засідання окупаційного уряду повідомив, що під його особистим контролем в Криму продовжуються фортифікаційні роботи для забезпечення безпеки громадян.

• 5 лютого 2023 року на території міст Армянськ, Джанкой, Керч, Красноперекопськ, Джанкойського, Красноперекопського та Ленінського районів, а також на об'єктах "міністерств" транспорту, житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, палива та енергетики, промислової політики, комітету з водного господарства та меліорації Криму введений високий (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Він діє до ухвалення рішення про його скасування.

• 22 лютого 2023 року Аксьонов на зустрічі зі ЗМІ заявив, що створення в Криму оборонних споруд було схвалено у Москві:

«Это моя инициатива, спасибо президенту [Путину], он поддержал. <...> Оборонительная линия — это весь Крым, в границах. Если не пригодится — и ладно, будем потом водить на экскурсии. Пусть лучше сейчас будет так. Хочешь мира — готовься к войне». 

Цю інформацію треба розуміти так, що Путін 22 лютого 2023 року наказав виділити для будівництва оборонних споруд в Криму додаткові кошти.

Отже, перебіг війни наприкінці 2022 – початку 2023 року поставив хрест на галузях кримської економіки, що розглядалися в умовах окупації як основні, а саме:

• на перспективах розвитку оборонної промисловості,

• на нових інвестиційних проектах,

• на будівництві житла для громадян РФ, що переїхали до Криму після окупації 2014 року,

• на ринку нерухомості,

• на кримській курортно-туристичній галузі тощо.

 

Крим під час Великої війни. (2) «Нові форми туризму»: екстремальний туризм під обстрілами. Кількість екстремалів

* * *

Основні джерела карт і фото:

• Kherson Offensive as of 24 February 2022

• Map of the 2022 Kherson-Mykolaiv offensive

• Fires on the Snake island on the morning of June 30, 2022

• https://www.svoboda.org/a/glavkom-zaluzhnyy-udary-po-aviabaze-v-krymu-nanesla-ukraina/32022884.html

• Map of the 2022 Russian invasion of Ukraine.

• heohrafiya-znyshhenyx-ta-poshkodzhenyx-vijskovyx-ta-infrastrukturnyx-obyektiv-rf-u-krymu

• Map of the 2022 Kherson counteroffensive, during the Russo-Ukrainian War. Made using OpenTopoMap data

• https://rus.azattyq.org/a/satellite-images-russia-war-preparation-crimea/32361606.html

* * *

Додаток 1. Перелік атак дронів та ракетних атак на територію Кримського півострову з 1 січня по 20 травня 2023 року (за матеріалами власного моніторингу)

• 02.01.2023. Севастополь, атака 2-х БПЛА. Офіційно повідомлялося, що ППО збили спочатку один, а пізніше і другий безпілотник над морем. Водночас, в російських ЗМІ писали, що один безпілотник був збитий над містом

• 04.01.2023. Севастополь, атака 2-х БПЛА. Офіційно повідомлялося, що вранці ППО збили два БПЛА в районі аеродрому Бельбек

• 07.01.2023. Севастополь, атака БПЛА. Офіційно повідомлялося, що вранці збито один БПЛА над Північним молом (вхід до головної бухти)

• 15.01.2023. Севастополь, звуки вибухів. Кримські пабліки повідомляли про вибухи в декількох районах. Офіційних коментарів не було.

• 16.01.2023. Севастополь, авіабаза Бельбек, атака від 7-х до 10 БПЛА. . Офіційно повідомлялося, що: сили ППО та ЧФ збили 7 БПЛА над морем. Атака почалась після опівночі. Спочатку повідомлялося про збиття БПЛА над бухтою. Потім, що БПЛА збито над морем по напрямку до аеродрому Бельбек.

• 24.01.2023. Сімферополь, вибухи. Містяни повідомляли про звуки щонайменше 4-х вибухів в районі вулиці 51-армії. Окупаційна влада не коментувала.

• 16.02.202023. Севастополь, атака кількох БПЛА . Близько 05:00 ранку пролунало кілька вибухів над районами, в яких розташовані російські військові частини. Найсильніший вибух пролунав о 06:15 ранку. Офіційно повідомлялося, що в зоні Севастополя ППО та Чорноморський флот збили 2 з 2 БПЛА над морем.

• 17.02.2023. Севастополь, атака БПЛА, звуки 2-х вибухів. Севастопольці чули вибухи в районі вулиці Лукомській, на проспекті ген. Острякова, в Камишовій бухті, в Балаклавському районі (дуже потужний) тощо. Російська версія: НП на Балаклавській ТЕС і кораблі в бухті Стрілецькій. Офіційно повідомлялося, що в районі Балаклавської ТЕС "працювала ППО" і нібито було збито безпілотник. Теплова електростанція пошкоджень не отримала і працює у штатному режимі. Офіційно повідомлялося, що трапилася нештатна ситуація в Стрілецькій бухті - нібито через обігрівач загорілася розетка "на списаному малому протичовновому кораблі, що готується до утилізації", ЧФ РФ. Як наслідок – виникла пожежа, яку назвали "побутовою".

• 01.03.2023. Звуки вибухів вночі у Саках та Євпаторії, в Сімферопольському районі Криму, на ЮБК. Кримські пабліки повідомляли про звуки вибухів в Бахчисараї в районі військової частини на Сімферопольській вулиці, у багатьох селах Бахчисарайського району, Ялті, Гурзуфі та ще кількох населених пунктах. Зокрема, в Чорноморському та Міжводному. Російські блогери пояснювали звуки вибухів переходом літака на надзвук. Кримська «влада» не коментувала.

• 02.03.2023. Саки, атака 2-х БПЛА. Близько другої години ночі дві невідомі БПЛА впали на території військової частини в районі Сак. Російська сторона повідомляла про роботу ППО. Після падіння БПЛА один із них нібито вибухнув. Внаслідок цього стіну однієї з будівель посікло уламками. Також телеграм-канали публікували фото БПЛА Mugin-5 Pro, який нібито посадили засоби радіоелектронної боротьби в Сакському районі Криму.

• 04.03.2023. Симферопольський район, атака БПЛА, селище Гвардійське, авіабаза. Кримчани повідомляли, близько 16 години у селищі Гвардійське, спрацювала ППО, був збитий безпілотник, який впав на території садового товариства і вибухнув.

• 07.03.2023. Севастополь, вибух в районі аеродрома Бельбек. Офіційно повідомлялося, що «на внешнем рейде идет тренировка корабельных расчетов. В городе все спокойно»

• 20.03.2023. Джанкой, атака ударних безпілотників-камікадзе по Джанкойському залізничному вузлу. Внаслідок удару знищено вантаж з ракетами «Калібр НК» морського базування під час транспортування залізницею та пошкоджено вузлову залізничну станцію. Прогриміло близько 10 вибухів. В деяких районах міста пропало світло. Серйозні пошкодження зафіксовано в локомотивному депо на залізничній станції, у будівлі охорони вокзалу, на паливному та товарному складах.

• 22.03.2023. Севастополь, атака 3-ма морськими дронами або 2-ма морськими дронами та повітряним БПЛА. Офіційно повідомлялося, що було знищено 3 надводних безпілотника (інша версія - 2 надводних і один повітряний), військові кораблі не постраждали. «Один беспилотный надводный аппарат был остановлен защитными бонами, а два – уничтожены в гавани». Атака відбулася о 5-й ранку. “Первый дрон, надводный, уничтожили с корабля — дежурные увидели его с борта. Спустя 15 минут еще два на подходе к Севастопольскому рейду уничтожены стрелковыми отрядами. Від вибухів морських безпілотників пошкоджено деякі будівлі - повибивало вікна на вул. Леніна 2, в Домі Москви. Міністр оброни РФ доручив виписати грошову премію двом військовослужбовцям, які знищили дрони.

• 29.03.2023. Гвардійське, Сімферопольський район, атака БПЛА. Офіційно повідомлялося, що в Сімферопольському районі збито БПЛА. Нібито впав у полі. Жертв та руйнувань немає.

• 31.03.2023. Північно-західний Крим, район Раздольного, атака БПЛА. Пабліки повідомляли про звук вибуху та схожий на роботу ППО димний слід в небі, а також про стовп диму на землі в районі проходження ЛЕП. В районі Раздольного розташована радіотехнічна військова частина 85683-р Повітряно-космічних сил РФ

• 04.04.2023. Армянськ, удар 2-х БПЛА. безпілотники атакували закинуту ферму, де розміщувались російські військові. Виникла пожежа

• 08.04.2023. Феодосія, удар 2-ма ракетами. Одна ракета влучила по позиціях дивізіону 18-го зенітного ракетного полку 31-ї дивізії ППО зенітних ракетних військ ВКС РФ (ЗРК С-400 «Триумф»). Поранено трьох військових. За офіційною версією другу ракету, запущену “со стороны Украины» збила російська система ППО у Радянському районі над селом Урожайне

• 13.04.2023. поблизу м. Старий Крим, Кіровський район, вибух . Місцеві мешканці повідомляли про потужний вибух вранці, в районі розташування військового табору ЗС РФ (45.0868566, 35.0704649) за г. Агармиш. Офіційних коментарів з жодного боку не було.

• 19.04.2023. Севастополь, звуки пострілів і пуску ракет. Містяни повідомляли про звуки кулеметної стрілянини та пуску ракети. Навчання не анонсувалися. Але офіційні джерела повідомили про навчання з оборони рейду Севастопольської бухти.

• 20.04.2023. Севастополь, звуки вибухів. Офіційні джерела повідомили про «відпрацювання заходів в рамках проти-підводного протидиверсійного забезпечення».

• 22.04.2023. Східний Крим, Керченський півострів. Ленінський район, звук вибуху, повітряна ціль, ймовірно БПЛА. Мешканці Ленінського району чули гучні звуки. Проросійські пабліки: «Попередньо було збито ворожий об'єкт над Азовським морем. Руйнувань та постраждалих немає».

• 24.04.2023. Севастополь, атака 2-х або 3-х надводних дронів. В місті чули 2 вибухи. За офіційними повідомленнями дрони знищені на зовнішньому рейді Севастополя. З наслідків - вибите скло в чотирьох житлових будинках.

• 29.04.2023. Севастополь, Козача бухта. Удар 2-х БПЛА. Вибух та пожежа на нафтобазі Чорноморського флоту. Площа пожежі близько 1000 кв м. Знищено більш 10 резервуарів з нафтопродуктами - близько 40 тисяч тонн. За російськими джерелами, «до нефтяного резервуара смог долететь только один беспилотник. Второй был поражён бойцами постов наружного наблюдения флота при помощи стрелкового оружия. Его обломки найдены на берегу рядом с терминалом».

• 29.04.2023. Атака 2-х БПЛА. За російськими джерелами, у небі над Кримом силами ППО був збитий один БПЛА і ще один пригнічений засобами РЕБ. Жертв та руйнувань немає. Атака відбувалась начебто одночасно з атакою на Севастополь, місце збиття невідомо.

• 01.05.2023. Севастополь, удар 2-х БПЛА. Російська версія: відбито атаку на зовнішньому рейді, один БПЛА збитий при спробі наблизитись до Севастополя.

• 01.05.2023. Західний Крим, БПЛА. Сліди роботи ППО бачили в небі над селищем Заозерне біля Євпаторії. В цьому місці розташований 40-й окремий командно-вимірювальний комплекс (Центр далекого космічного зв'язку, військова частина 81415) у складі Головного випробувального космічного центру Повітряно-космічних сил РФ з унікальним радіотелескопом РТ-70 (П-2500) з діаметром дзеркала 70 м та площею радіотелескопа 2500 кв. м. Це один із найбільших повнорухливих радіотелескопів у світі (захоплений при окупації Криму Національний центр управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України)

• 03.05.2023. Крим, південний схід. За офіційними повідомленнями, «на південному сході Криму успішно відпрацювали сили ППО. Пошкоджень та постраждалих немає».

• 04.05.2023. Севастополь, атака БПЛА. За офіційними повідомленнями, близько 19.00 силами ППО знищено БПЛА в районі аеродрому Бельбек. Жодні об’єкти не постраждали.

• 06.05.2023. Східний Крим, атака 2-ма ракетами . Офіційна версія: «Над Кримом збито дві балістичні ракети ОТРК "Грім -2". Українські джерела: «У Совецькому районі був сильний вибух, відчувалася вібрація землі. Над селом Дмитрівка було збито ракету».

• 07.05.2023. Севастополь, масована атака понад 10 або 22-х БПЛА. Офіційна версія з Севастополя: «Вночі сили ППО та підрозділи РЕБ відбили чергову атаку на Севастополь. 1-й БПЛА втратив управління та впав у лісосмузі. 2-й був збитий над морем у м. Херсонес. 3-й – над морем з боку Північного молу. Жодні об'єкти у місті не постраждали. Загалом на Крим та Севастополь було направлено понад 10 безпілотників». Версія МО РФ: «Протягом ночі над акваторією Чорного моря засобами протиповітряної оборони виявлено 22 ударні українські безпілотні літальні апарати. Усі БПЛА знищені вогнем зенітних ракетних комплексів або пригнічені засобами радіоелектронної боротьби».

• 12.05.2023. Крим, атака БПЛА. Офіційні повідомлення: на заході Криму силами ППО був збитий ворожий БПЛА.

• 19.05.2023. Північний Крим, атака 4-х БПЛА. Офіційні повідомлення: у Північному Криму силами ППО збито чотири БПЛА.

* * *

Ця публікація створена за підтримки програми «Європа і світ» Міжнародного фонду «Відродження». Позиція Міжнародного фонду «Відродження» може не співпадати з думкою авторів