Для танків-камікадзе на базі Т-54/Т-55 рашисти можуть використати систему управління ще з 1980-х

Тим більш, що тут мова про не надто технологічну річ, яку начебто можна поставити на будь-який радянський танк

Російські окупанти вперше за час повномасштабного вторгнення застосували проти ЗСУ танк-камікадзе, базою став Т-54/Т-55, який "нашпигували" 6 тонами вибухівки. Епізод для ворога був невдалим, наші бійці знищили цей танк-камікадзе за 100 метрів від своїх позицій. Судячи з усього, саме в цьому випадку росіяни не використовували систему дистанційного керування, а просто заблокували педаль газу цеглиною чи чимось іншим, щоб танк просто сунув вперед по прямій лінії.

Але тут варто мати на увазі, що у рашистів "в запасі" можуть бути системи дистанційного управління для танків радянської розробки, перша апробація яких відбулась ще з 1980-х років.

У відкритому доступі є дані, що наприклад у 1982 році радянські військові проводили випробування дистанційно керованого танка Т-54, система управління якого забезпечувала запуск двигуна і рух машини з місця, управління рухом та "віддалений контроль", повороти та зупинки під час прямування до заданої точки.

Або ж – що для навчань у 1981 та 1983 роках радянські військові сформували кілька підрозділів на загалом 120 самохідних мішеней, виготовлених на базі САУ СУ-100 часів Другої світової. Функціонал таких дистанційно керованих машин дозволяв не тільки управляти рухом, але й вести "імітаційну стрільбу" також. Але були такі нюанси: треба було спочатку запускати першу передачу, а вже потім вмикати систему дистанційного керування, а дальність управління навряд чи перевищувала кілька кілометрів.

Тим не менш, навіть такий технологічний досвід СРСР сприйняв для себе позитивно, тому наступним кроком стало поява системи дистанційного керування для Т-72. Блок управління встановлювався на місце механіка водія, команди подавались по радіо, дальність управління складала 1-2 кілометри.

У відкритому доступі нема даних, який індекс мали радянські комплекти для дистанційного керування танками, і скільки таких систем могло бути виготовлено. Є хіба що згадки, що через "перевантаженість" під час навчань канал радіоуправління міг по суті вести лише один "танк-мішень", і що блок управління в таких системах начебто можна було поставити на будь-який ОБТ радянського зразка.

Але навіть при таких "стартових умовах" не варто виключати, що окупанти спробують масштабувати свою практику "танків-камікадзе", і для управління такою зброєю можуть використати системи дистанційного управління родом з 1980-х.