Рашисти зробили "дистанційно керовану" ЗУ-23-2, і це насправді цікаво

Цілком можливо, що подібна розробка в розпорядженні теж могла б знайти своє місце на фронті

В2013 році російське підприємство Подольский электромеханический завод (ПЭМЗ Спецмаш) показало свій проект модернізації зенітної установки ЗУ-23-2 під індексом ЗУ-23/30М1-3. За конфігурацією цю зенітку можна було б назвати скоріше аналогом польської Pilica. Але як водиться в подібних випадках, самі росіяни цю розробку теж поспішили назвати "аналоговнєтом", який суттєво підвищує можливості "класичної" ЗУ-23-2.

ЗУ-23/30М1-3 відрізнялась від "оригіналу" наявністю кронштейнів для установки двох ПЗРК "Игла", і оптико-електронного блоку із тепловізійним каналом та лазерним наведенням. Розробники стверджували, що цей блок апаратури начебто здатен самостійно захоплювати і супроводжувати ціль, навідник на ЗУ-23 мав би просто виконати "грубе наведення". Втім, ця розробка в серію так і не пішла.

Але схоже, що цей проект рашистського "апгрейду" ЗУ-23-2 отримав свою як мінімум часткову "реінкарнацію" вже влітку 2023 року. Російські ресурси пишуть, що зараз в РФ відбувається "інженерний" форум за "участі" губернатора Тульської області Дюміна, і під час цього форуму відбулась зокрема презентація "дистанційно керованої" версії зенітної установки ЗУ-23-2, до якої "прикрутили" блок оптико-електронної апаратури

Детальні характеристики цієї розробки самі рашисти не розкривають. Зокрема не деталізують, на якій дистанції блок апаратури забезпечує виявлення та супровід цілей, і на якій віддалі від самої зенітної установки можливий режим "дистанційного управління", який однак судячи за фото, явно забезпечується за допомогою електроніки військового призначення. Також не зрозуміло, а як відбувається живлення систем, які мають забезпечувати роботу ЗУ-23-2 в режимі дистаційного управління.

Рашисти демонструють "дистанційно керовану" ЗУ-23-2, червень 2023 року, зображення з відкритих джерел
Але цілком можливо, що розробка подібної конфігурації, тобто щось на кшалт ЗУ-23-2 із блоком дистанційного керування, могла б знайти своє місце і в строю ЗСУ, для боротьби проти повітряних цілей чи живої сили ворога. Зважаючи хоча б на те, що навіть волонтерські розробки із дистанційно керованими турелями під кулеметами знаходять свій палкий відгук у наших захисників.