Зерновий коридор: Турецькі ВМС готові супроводжувати судна з українських портів у разі виходу Росії з угоди

Туреччина дала згоду гарантувати безпеку суднам, які доставляють агропродукцію з українських портів у Чорному морі, на випадок припинення участі Росії у «Чорноморській зерновій угоді».

Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук на брифінгу в «Медіацентрі Україна — Укрінформ».

Сподіваємося, що навіть якщо не домовляться, все ж таки «зернова угода» буде працювати. Ми мали такі прецеденти в листопаді 2022 року, коли через вихід Росії все одно в рамках підписаних домовленостей між Україною, Туреччиною та ООН, кораблі рухалися. (…) Від Туреччини ми отримали підтвердження, що вони готові своїми військово-морськими силами гарантувати проходження коридором до Босфору, що також викликає певне оптимістичне бачення подальшої історії з експортом української продукції”, — сказав Марчук.

Заступник голови ВАР нагадав, що за майже рік роботи зернового коридору Росія постійно створювала перепони, і зараз так само продовжує їх створювати. Наразі, увага та діяльність профільних міністерств України, зокрема і Президента України під час міжнародної поїздки, спрямовані в тому числі для налагодження роботи в контексті продовження дії «зернової ініціативи».

Де-факто ми маємо зупинення роботи «коридору». З кінця червня місяця заблокована можливість кораблів на реєстрацію, на вхід з Босфору на територію України. Тобто протягом цих днів мали можливість довантажуватися ті кораблі, які стояли в портах Великої Одеси, і де-факто, на сьогодні нічого не відбувається. Хоча де-юре ми маємо продовження Стамбульської угоди до 18 липня 2023 року”, — наголосив він.

Утім, Марчук висловив припущення, що одразу після 18 липня активної фази продовження Стамбульської угоди очікувати не слід, бо фактично липень та серпень будуть часом перемовин.

Чому так? Бо з заяви президента Туреччини нам відомо, що він хотів би провести особисті перемовини з президентом країни-агресора Путіним. Особисті перемовини мають відбутися на території Туреччини в серпні, тобто дата ще не визначена. Тому ми самі розуміємо — липень-серпень фактично вивантажень з території портів Великої Одеси не буде відбуватися”, — зауважив він.

За словами президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, Туреччина веде роботу з продовження дії Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з портів у Чорному морі та докладає всіх зусиль, щоб збільшити термін її дії на два роки.

Наприкінці червня Росія заявила, що не бачить причин продовжувати «зернову угоду» після 17 липня, звинувативши Захід в «обурливих» діях щодо угоди. На переговорах за посередництва ООН Москва запропонувала план, який дозволить дочці Россєльхозбанку здійснювати платежі, пов’язані з експортом зерна. Окрім відновлення доступу до SWIFT, Росія також прагне відновити постачання сільськогосподарської техніки та запчастин до неї, а також зняти обмеження на страхування та перестрахування.

Крім того, представники Росії в Спільному координаційному центрі (СКЦ) з 26 червня повністю зупинили реєстрацію нових суден на вхід до українських портів у межах ініціативи щодо безпечного транспортування агропродукції через Чорне море.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця заявляв на засіданні Ради Безпеки ООН, що Росія вдає, ніби має збитки від Чорноморської зернової ініціативи, хоча насправді вдвічі збільшила експорт свого зерна.

«Зернова ініціатива» дозволила розблокувати порти Великої Одеси, які до війни на 80% були воротами для агроекспорту, підтримати українських аграріїв, збільшити надходження валютної виручки в Україну, стабілізувати світові ціни на продовольство та запобігти суттєвому погіршенню гуманітарної ситуації в державах, які знаходяться на межі голоду, зокрема Ефіопії, Сомалі, Афганістану.

З початку дії «зернової ініціативи» (з початку серпня 2022 року), за даними ООН, з українських портів у Чорному морі відправлено 1002 судна, які транспортували до країн Африки, Азії та Європи 32,8 млн тонн агропродукції, у тому числі кукурудзи — 16,8 млн тонн, пшениці — 8,9 млн тонн, соняшникової олії — 1,7 млн тонн.