За чим поїхав й що привіз до КНДР Шойгу: й мова точно йде не лише про боєприпаси

Навряд для того, щоб отримати від КНДР ще більше снарядів знадобився доволі тривалий візит Шойгу, інша справа - вкрай необхідне для РФ озброєння, яке щодня по 10-20 одиниць випалює ЗСУ

Міністр оборони РФ Шойгу прибув до КНДР, офіційно - з метою відсвяткувати 70-річчя підписання перемир'я у Корейській війні, яке було підписано 27 липня 1953 року. Сам візит, попри формальний привід, триває три дні з 25 по 27 липня. А кульмінацією має стати участь Шойгу у традиційно масштабному параді.

Враховуючи те, що офіційних візитів представників РФ до Пхеньяну взагалі було не так й багато, зокрема Путін лише один раз був у столиці КНДР у 2000 році, а Шойгу жодного разу, то такий вояж дійсно можливо вважати доволі знаковою подією.

Й головними питаннями залишаються за чим поїхав й що привіз до КНДР Шойгу. Бо ця країна залишається для Кремля однією з небагатьох, що активно підтримує російську агресію й була заскочена у постачанні до РФ озброєння.

Водночас у самій КНДР проглядається доволі значне просування у ракетних технологіях, наприклад, Пхеньян вкрай активно й вочевидь доволі успішно випробовує нову міжконтинентальну ракету Hwasong-17, яка була створена у доволі стислі строки. А ще за часи СРСР Кремль допомагав корейській ядерній програмі.

КНДР від РФ отримує не лише збройові технології, включно з готовими рішенням, а значно більшу економічну підтримку, наприклад, у 2014 році Москва пробачила Пхеньяну 90% всіх боргів, постачає до Північної Кореї зерно, нафту та інші товари.

Але зараз найбільш важливим є те, що саме Кремль хоче отримати за свої "інвестиції" й для чого знадобився тривалий візит Шойгу до Пхеньяна. Й на перше місце можливо поставити саме потребу РФ у озброєнні, й певний напрям це країна вже закривала. Мова йде про боєприпаси, бо КНДР є величезним артилерійським арсеналом, бо збройні сили країни мають понад 21,6 тисячі артилерійських систем у калібрах 122-, 152- та 170-мм та ще 5,5 тисяч РСЗВ, більшість у 122-мм калібрі стандартному для "Граду".

Така кількість артилерійських систем - це й відповідна кількість боєприпасів. Й КНДР вже продала близько 250 тисяч боєприпасів. І продаж такої кількості по орієнтовній ціні у 1 тисячу доларів становив для країни цілий 1% від ВВП. Але снарядів у Пхеньяна значно більше, хоча є й питання відносно їх якості та строків зберігання, бо основне створення запасів відбувалось за часи СРСР.

Але навряд розширення продажу боєприпасів вимагало б візиту Шойгу, тим паче, що їх продаж вкрай вигідний для КНДР. А ось передача вже готового озброєння вже більше нагадує причину доволі тривалого візиту, яка необхідна для проведення демонстрації покупцеві товару.

Й в умовах, коли завдяки успішним діям ЗСУ кількість артилерійських систем у ворога зменшується вкрай активними темпами, наприклад, з початку літа, відповідно до зведення Генштабу, знищено 583 одиниць артилерії, це питання також для Кремля більш ніж важливе.

Також треба враховувати природний "розстріл" самих стволів, що також впливає на кількість реально боєздатних артилерійських систем у РФ. Й тому, візит Шойгу цілком може бути направлений на те, щоб отримати не лише снаряди, а й самі артилерійські системи, передачу яких вже буде вкрай складно замаскувати, на відміну від боєприпасів.

Цілком можливо, що РФ зацікавлена не лише в артилерії, а й у всіх інших видах озброєння сухопутних військ. А ось розраховуватись за це Кремль цілком може ще більшою допомогою у створенні ракет, ядерного озброєння, передачі готових технологій взагалі, нафтою та зерном.