Справжні особливості кримського курортного сезону 2023. «Туризм» в камуфляжі

Моніторингова група редакції BlackSeaNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»

продовжує публікацію аналітичної доповіді
«Крим під час Великої війни. Ситуація на окупованому Кримському півострові в 2022-2023 роках»

Тетяна ГУЧАКОВА
Тетяна ІВАНЕВИЧ
Андрій КЛИМЕНКО

Ця доповідь є логічним продовженням попередніх робіт, що були опубліковані авторами в 2021, 2020, 2019 та 2018 роках – див. Кримська бібліотека. Терміном «Велика війна» автори називають те, що часто йменується науковоподібним канцеляризмом «широкомасштабне вторгнення»

Першу частину доповіді читайте тут: Ситуація в окупованому Криму в 2022-2023 роках. Воєнний контекст (1)

Другу частину доповіді читайте тут: Військові дії і «нові форми туризму» (2)

2.2. Справжні особливості кримського курортного сезону 2023

Нагадаємо важливий висновок, яким автори завершили попередню частину доповіді: 

Реальний розмір туристичного потоку до окупованого Криму до початку Великої війни складав до 2,5 млн осіб на рік – тобто в 2-2,5 рази менше, ніж розрахункова оцінка кількості туристів до окупації (5-6 млн осіб) та в 3,2 рази менше, ніж в радянські часи (8 млн осіб).

Реальний розмір туристичного потоку до окупованого півостріву в 2022 році можна оцінити в розмірі до 1,5 млн осіб, а в поточному 2023 році він за наявними даними бронювань може бути оцінений в розмірі до 1 млн осіб у річному вимірі (за умови, якщо сезон 2023 все ж буде продовжуватись у вигляді «екстремального туризму під обстрілами»).

• «Туризм» в камуфляжі

Для початку варто подивитися ось на цю таблицю зі свіжої російської офіційної статистики (копія, мовою оригіналу)

Рестораны, кафе и бары. Оборот общественного питания
	Январь-май 2023 г.		Май 2023 г. в %
	млн рублей	в % к январю-маю 2022 г	к маю 2022	к апрелю 2023
Южный федеральный округ	115412,2	146,8	143,5	104,6
Республика Адыгея	1582,7	103,2	117,8	102,4
Республика Калмыкия	473,3	73,2	57,4	99,1
Республика Крым	16406,8	187,8	163,8	106,8
Краснодарский край	39160,0	105,5	112,1	105,7
Астраханская область	4866,3	110,2	108,9	100,7
Волгоградская область	9097,9	116,4	121,8	104,4
Ростовская область	35065,4	177,2	177,6	101,8
г. Севастополь	8759,8	196,9	170,2	109,7

 

Отже, в період, що не є «високим туристичним сезоном», в січні-травні 2023 року в Криму оборот закладів громадського харчування зріс на величезні 87,8% проти аналогічного періоду 2023 року, а в травні проти травня попереднього року – на 63,8%, в Севастополі за 5 місяців – на 96,9%, в травні проти травня – на 70,2%.

Зауважимо ще одну більш показову деталь: в січні-лютому 2023, тобто в «мертвий туристичний сезон», в Севастополі оборот громадського харчування склав 288,9% до січня-лютого 2022. По території Криму без Севастополя пропорції приблизно такі ж самі: в січні-лютому 2023 року зростання обороту громадського харчування в Криму склало 294,9% порівняно із січнем-лютим 2022.

У Краснодарському краї курортно-туристична галузь значно більша за кримську (міста-курорти Сочі, Анапа, Геленджик), має практично всесезонний характер, але оборот громадського харчування там зріс лише на адекватні 5,5%.

Гігантський сплеск обороту роздрібної торгівлі в Криму та Севастополі зумовлений наявністю виключно величезної кількості російських військових – тобто чоловіків із гарним апетитом.

Показники у Ростовській області – регіону дислокації великих армійських угруповань Росії, що беруть участь у війні проти України – також пояснюються виключно цим. Таке зростання на 177% могло статися лише за рахунок «військових туристів в камуфляжній формі».

Отже, переважна частка «нових кримських туристів» у 2022-23 роках вдягнута в армійський камуфляж російської армії – тобто це російські військові, які або постійно дислокуються на території Криму, або тимчасово перебувають в Криму, або пересікають його транзитом до районів бойових дій в Херсонській та Запорізкій областях. 

Зауважимо, що у "власності" та/або в сфері управління окупаційних адміністрацій Севастополя і Криму, різних міністерств та відомств Росії, в тому числі міністерства оборони та спецслужб, а також окремих регіонів Росії, знаходяться десятки санаторіїв, пансіонатів, баз відпочинку, дитячих оздоровчих таборів. Вони були захоплені та привласнені за роки окупації. В багатьох з них може розміщуватися особовий склад частин російської армії.

• «Новий медичний туризм»

До Великої війни на окупованому півострові було кілька лікарень для російських військових: 1472-й військово-морський клінічний госпіталь у Севастополі на 640 ліжок та три його філії в інших містах на 410 ліжок, а також клінічний госпіталь для ветеранів воєн у Сімферополі на 200 ліжок.

1472-й госпіталь до Великої війни обслуговував не лише військовослужбовців РФ та членів їхніх сімей, а й містян. Для них були виділені спеціальні квоти. З весни 2022 року прийом цивільних пацієнтів фактично припинився.

У січні 2023 року стало відомо, що ще один військовий шпиталь збираються збудувати в Севастополі з нуля. Цього ж року в Севастополі після капітального ремонту передали військовим міську лікарню №3. Це був не одиничний випадок – системне виділення ліжок військовим у цивільних лікарнях почалося з 1 червня 2023 року. Всього військові хочуть отримати у своє розпорядження 5 тисяч місць.  

У червні 2023 року закрили для планових цивільних пацієнтів міську лікарню № 9 у Балаклавському районі Севастополя (має стаціонар на 220 ліжок). Севастопольська міська лікарня №1 наразі приймає цивільних пацієнтів лише в екстрених випадках. Ця лікарня – найстаріша та найбільша у Севастополі, має стаціонар на 893 пацієнти. У лікарні щороку проводилося 13 тисяч хірургічних операцій, майже половина загальної кількості операцій у місті. 

В червні 2023 року в Сімферополі для російських військових передали великий медичний центр ім. Семашко (732 ліжко-місця, комплекс будівель площею 65 тисяч квадратних метрів, 15 відділень), а також невдовзі можуть передати міську лікарню №7. На околицях Сімферополя Росія розгорнула наметовий шпиталь. Там на реабілітації перебувають близько сотні військовослужбовців РФ. 

У місті Саки на території міської лікарні збираються відкрити реабілітаційний центр для солдатів та офіцерів російської армії. Відділення реабілітації військових РФ з'явиться також у Сакській фізіотерапевтичній лікарні. У Джанкої поранених розміщують у будівлі школи.

Нагадаємо, що в кримських містах-курортах Євпаторія і Саки, що спеціалізуються на лікуванні важких захворювань опорно-рухового апарату, хребта, кінцівок тощо, ще з 2014-15 років у численних санаторіях проходили лікування та реабілітацію російські військові, що отримали поранення під час війни в Чечні та на Сході України. Аналогічний контингент, тільки в значно більшій кількості, перебуває там і зараз.

• «Живий щит»

Саме так доцільно назвати ситуацію, коли регіон бойових дій, яким все більш стає Кримський півострів, усвідомлено та цинічно використовується для відпочинку дітей та навіть проведення великих міжнародних дитячих заходів – фестивалей тощо.

Лише наприкінці липня 2023 року в кримському «Артеку» було організовано два міжнародних дитячих форуми та фестивалі, на які були привезені діти як з РФ, так і з інших країн або окупованих РФ територій України.

Так, 30 липня 2023 в кримському «Артеку» відбувся фестиваль національних культур «Язык мира – язык дружбы», в якому, за твердженнями організаторів, взяли участь діти з 44 країн, що пройшли попередній конкурсний відбір. 

«В Международный день дружбы в «Артеке» прошел Фестиваль национальных культур «Язык мира – язык дружбы». «Русскую поляну» парка «Горный» украсили флаги 44 стран. Каждый артековец всего за несколько часов смог побывать в Германии, Швеции, Испании, Израиле, Ливане, Сирии, Египте, Монголии, Сербии, Киргизии, Казахстан, Армении…». Також повідомлялось про маленьких учасників з Палестини, Йорданії, Південної Осетії.

Ще один захід – Форум «Артек» собирает друзей» – тривав з 31 липня – 2 серпня 2023 року. Повідомлялося про учасників з Туреччини, Ефіопії, Узбекистану, Південної Осетії, Вірменії, Білорусі, Уганди, Казахстану, Китаю та багатьох інших країн.

«Международный детский форум «Артек» собирает друзей». Он объединил ребят из всех российских регионов и более чем 50 государств. В программе форума – различные активности, которые помогут детям познакомиться с особенностями культуры и традиций разных стран мира… Праздничное действо украсили флаги всех государств, из которых ребята приехали в детский центр Каждый ребёнок вышел в национальном костюме своей страны…».

26 липня 2023 року президент Росії Володимир Путін доручив у 2023 (!) році відкрити філії «Артека» в Севастополі та... Бердянську. 

«Уряду Російської Федерації... забезпечити у 2023 році відкриття філій федеральної державної бюджетної освітньої установи «Міжнародний дитячий центр «Артек» – дитячих центрів «Корсунь» (Севастополь) та «Красная гвоздика» (Бердянськ, Запорізька область), передбачивши виділення з федерального бюджету на їх функціонування у 2023 році додаткових бюджетних асигнувань у вигляді 260,1 мільйона рублів», – йдеться у дорученні Путіна.

• «Туристичні об'єкти подвійного призначення»

З 2022 року в Криму розпочалось будівництво квазітуристичних об’єктів, та реалізація інфраструктурних проєктів, які можна використовувати як для цивільних, так і для військових потреб.

В квітні 2022 року уряд Росії виступив з ініціативою масово профінансувати будівництво швидкомонтуємих модульних готелів у низці регіонів РФ (в тому числі в окупованому Криму і Севастополі). На створення модульних готелів, які можуть функціонувати і влітку, і взимку, із резервного фонду кабінету міністрів виділено 4 мільярди рублів (розпорядження від 21.04.2022 р. N 958-р).

Зі згаданих федеральних 4 млрд рублів – 300 мільйонів спрямують на реалізацію проектів у Криму і 150 млн – в Севастополі. Про побудову таких модульних готелей Крим і Севастополь почали звітувати перед сезоном-2023.

Нещодавно управління туризму Севастополя повідомило, що існує 5 проектів: в Орлиному буде збудовано 19 модулів; в районі мису Фіолент – 10 модулів; в районі бухти «Ласпі» – 48 модулів; в Балаклавському районі – 10 модульних готелів; на Північній стороні Севастополя – 14 модулів.

В Криму з'явилося 11 модульних готелів у Сімферопольському, Ленінському та Бахчисарайському районах, а також неподалік Алушти на 942 місця.

Навіть просунуті російські фахівці туристичного бізнесу з обережністю ставляться до модульної ініціативи.

Обгрунтованим є питання – для чого насправді започатковане модульне готельне будівництво в Криму і Севастополі і хто насправді там житиме – туристи, біженці, російські військові? Поспіх із запровадженням і невідповідність «модульної» новації в Криму реальним потребам ринку змушують припускати, що ця ініціатива має камуфляжну підкладку.

• Пільги кримському турбізнесу і парадокси провальних сезонів

Провальний сезон 2022-го року вдарив по турбізнесу Криму, змусивши звернутись по федеральні дотації. Цього року бізнес очікує погіршення ситуації. Частина готелів може просто не відкритись, поставивши їх власників на межу банкрутства.

Вже на початку 2022 року кримська «влада» звернулась до федеральної влади РФ з проханням підтримати кримський та севастопольський турбізнес і виділити гроші на оплату МРОТ (рос.: минимальный размер оплаты труда") в зимові місяці. В жовтні торік на це було виділено 1,6 млрд руб.

Наприкінці березня 2023 року кримська окупаційна адміністрація анонсувала, що кримський бізнес отримає фінансову підтримку з федерального бюджету у розмірі 2 млрд руб., навіть якщо влітку росіяни не поїдуть відпочивати до Криму. Допомога буде надана підприємствам, які збережуть робочі місця працівників. Навіть за повної відсутності туристів, персонал із травня по серпень отримуватиме МРОТ.

В травні 2023 року Мінекономрозвитку Росії розробило проект постанови для додаткової підтримки зайнятості в тургалузі Криму та Севастополя - кошти з резервного фонду уряду у розмірі 2,7 млрд рублів планують розподілити на 3,5 тисяч організацій та індивідуальних підприємців Криму. Усі вони отримають одноразові виплати у розмірі чотирьох МРОТ одного співробітника. Кількість отримувачів – близько 40 тисяч осіб – відповідає кількості працівників, що постійно зайняті в цьому секторі цілий рік.

Можна припустити, що для отримання цієї підтримки приватний, державний чи комунальний курортно-туристичний заклад має виконати певні умови.

Скажімо, така нечувана щедрість як обіцянки кримської «влади» компенсувати втрати турпотоку не лише взимку, але й влітку, може пояснюватись лише одним – кримські перевізники-отельєри-ресторатори-оздоровниці в умовах відсутності звичайних туристів насправді працюють на обслуговування «туристів» в камуфляжі. Тобто йдеться про оплату поселення-годування-лікування-реабілітацію саме російських військових.

Щодо заповненості туристами державних та комунальних закладів, то складається враження, що Росії було б вигідно, якби цивільних туристів там взагалі 2023 року було поменше, бо й так є ким заповнити ліжка-їдальні.

Росії цього року достатньо наявності туристів в Криму не «в натурі», а лише в статистичних показниках, а кого втиснуть в ті статистичні показники – цивільних, військових чи біженців – то взагалі нікому не буде відомо.

Можна було б зробити парадоксальний висновок, що в умовах близькості до війни «туристичний сезон в Криму є провальним, але лояльний туристичний бізнес в основному не постраждає». Головне – бути подалі від "бавовнонебезпечних" районів північного, східного і західного Криму і потрапити в когорту субсидіантів – тих, кому компенсуватимуть провальність сезону. А субсидіанти – це ті, хто співпрацюватиме в мілітарних інтересах держави Росія.

Далі буде...

* * *

Ця публікація створена за підтримки Європейського Союзу (European Union in Ukraine). Зміст публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу