Експерти радять державі кроки з культурної деокупації Криму

Громадська організація «Кримський центр ділового і культурного співробітництва «Український дім» разом з групою «Гуманітарна політика» експертної мережі Кримської платформи представили в Українському кризовому медіа-центрі результати роботи над спільним проєктом «Формування комплексного бачення та рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції ТОТ АР Крим та м.Севастополя у 4-х сферах: інформаційній, освітньо-науковій, культурній, релігійній».

Про це повідомляе Прес-центр УКМЦ
«Ми вивчили велику кількість законодавчих нормативних актів у сфері релігії, культури, інформаційного простору, освіти та науки, – підкреслив представник КРУК (Крайової Ради Українців Криму) Андрій Щекун. – Також проаналізували, як ця політика реалізується щодо окупованих територій. В результати експерти Кримської платформи обговорили рекомендації у себе в мережі, мали зустріч з представництвом Президента в Автономній республіці Крим, яку сьогодні очолює Таміла Ташева і домовились до співпрацю в рамках проєкту». Андрій Щекун закликав товариство державних органів влади, громадськості до обговорення,і повідомив, що кінцевий результат рекомендацій планується у кінці листопаду, коли буде презентовано загальний звіт. «Наше суспільство дуже виросло за 10 років, і треба розуміти, що навіть при найоптимальнішій моделі деокупації зіткнемося із викликами нерозуміння того, що відбувається зараз в Криму.

Тому налагодженню комунікації між населенням півострова і материкової України треба приділити багато уваги», – таку думку висловила керівник Інкерманської експедиції Інституту археології НАН України в Севастополі, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, експерт групи “Гуманітарна політика” Міжнародної експертної мережі “Кримська платформа”, археолог Евеліна Кравченко. Моніторинг свідчить про те, що відбувається просто вивезення речей на територію Росії. У плані створення нової російської ідеології на основі пам’яток культурної спадщини України в Криму найбільш непокоїть ситуація з ландшафтними перетвореннями в Херсонесі Таврійському. Наразі залишки Херсонеського Некрополя і територія передмістя забудовується так званим археологічним парком «Новий Херсонес», і це відбувається під егідою фонду «Нова історія» руками міністерства оборони РФ. До цієї ж категорії порушень відноситься такт звана реставрація Бахчисарайського палацу.

Справжню кримськотатарську ідентичність намагаються замінити новою концепцією. Натомість велика кількість об’єктів попри їх критичний стан не реставрується. Аналіз демографічних змін на півострові Крим представила старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Тетяна Водотика. Якщо у 1944-67 роках у Крим прибули 468 тисяч людей з різних регіонів України і Росії, то у 2003-13 роках чисельність АРК зменшилась на 20,6 %. Водночас зменшилась питома вага українців і зросла кількість росіян та кримських татар. Зі слів вченої, серед викликів, які слід очікувати у кримському контексті – загроза штучної міграційної кризи, проблеми правового характеру, виклики сфери соціального забезпечення, маніпуляції настроями населення, громадянський неспокій та загроза територіальної цілісності. «Крим навряд чи вийде зробити українським етнічно, і це непотрібно, – зробила висновок спікерка. – Історії співіснування та співтворення важливіші за етнічну монолітність». Як же реагує українська вдала на те, що відбувається у Криму із культурною спадщиною? На це питання відповіли юристка Регіонального центру прав людини, експертка групи «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи Дарина Підгорна та експерт у сфері містобудування архітектури та охорони культурної спадщини Андрій Луцик Вони відмітили, що національне законодавство в цьому плані доволі слабке, і майже не містить норм, які б захищали культурну спадщину. Впродовж дискусії із пропозиціями щодо реалізації культурної політики через соціальну роботу ознайомив доцент кафедри соціальної роботи, соціальної педагогіки та соціології Херсонського державного університету Володимир Гуріч. В роботі Круглого столу також взяли участь заступник постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков, заступник генерального директора Національного заповідника “Софія Київська” В’ячеслав Корнієнко і представник КРУК Сергій Ковальський.