Експорт російської сирої нафти з морських портів Чорного моря за період дії ембарго ЄС і G7 – 05/12/2022 - 31/12/2023 (1)

Моніторингова група редакції BlackSeaNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» 

Моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції BlackSeaNews на основі результатів власного моніторингу (див. Кривава нафта) публікує аналіз експорту російської сирої нафти з морських портів Чорного моря за період дії ембарго ЄС і G7 – 05/12/2022 - 31/12/2023.

Довідково. Нагадаємо, що з 5 грудня 2022 року набула чинності заборона ЄС на імпорт російської нафти, що доставляється морем (крім Болгарії), доступними залишилися лише трубопровідні поставки.

На додачу до цього ембарго ЄС разом зі США та G7 запровадили механізм обмеження цін на російську нафту, що постачається до інших країн (тих, що не вводили санкцій щодо російської нафти). Цей механізм полягає в забороні надавати морські послуги для транспортування російської нафти в треті країни і страхувати такі вантажі, якщо її ціна перевищуватиме певну «стелю» – price cap. ЄС встановив price cap на рівні $60 за барель.

Метою цієї схеми було – скоротити доходи Росії від експорту енергоресурсів та водночас уникнути зростання цін на нафту, якщо припинення поставок призведе до тимчасового дефіциту палива на світовому ринку.

* * *

Важливість цього моніторингу та адекватного реагування на його результати є надзвичайно високою, оскільки експорт енергоресурсів складає значно більше половини експортних надходжень Росії: в залежності від світових цін, його частка в 2013–2021 роках, тобто в часи, коли ще можна було відносно довіряти російській статистиці, за даними Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», коливалася від 54,3% до 68,8%. 

Важливо звернути увагу, що в структурі надходжень від російського енергетичного експорту перше місце з великим відривом займають надходження не від експорту природного газу, а саме від експорту сирої нафти і нафтопродуктів: 71,13% у 2021 році; частка надходжень від експорту газу в той рік складала лише 21,92%, а вугілля – 6,95%.

З урахуванням того, що після початку Великої війни в 2022 році експорт російського природного газу значною мірою втратив свій основний ринок в Європі, а повністю замістити цей ринок просто немає чим, можна припустити, що зараз частка нафти і нафтопродуктів в структурі енергетичного експорту Росії значно перевищує 70%.

Отже, надходження від експорту енергоресурсів є найбільшим зовнішнім джерелом фінансування військових витрат Росії, в тому числі закупівлі за кордоном військової техніки та товарів подвійного призначення. Тобто тенденції експорту російської сирої нафти та нафтопродуктів – це один з найважливіших індикаторів подальшої тривалості війни...

Всього за термін дії ембарго ЄС з 05 грудня 2022 року станом на 31 грудня 2023 року з морських портів Росії в Чорному морі в різні країни світу було експортовано 47,5 млн тонн російської сирої нафти (діаграма 1, без врахування експорту до Болгарії та рейдових перевалок поблизу Румунії).

Зауважимо, що кількість російської нафти на ринку за цей період майже не змінилася: до введення ембарго в квітні–грудні 2022 року з Чорного моря в середньому експортувалося 3,57 млн тонн сирої нафти на місяць, а в січні–грудні 2023 – в середньому 3,52 млн тонн на місяць. 

Зниження обсягів експорту в листопаді-грудні 2023 року поки виглядає як сезонне, воно могло бути викликаним потужними штормами в Чорному морі ці місяці. Це стане зрозумілим кількома місяцями пізніше.

Однак, повної реалізації ембарго на імпорт російської сирої нафти до країн ЄС за рік дії ембарго досягти поки не вдалося.

До портів країн ЄС та до рейдових перевалок поблизу узбережжя країн ЄС протягом року дії ембарго було експортовано 9,6 млн тонн сирої нафти з чорноморських портів Росії або 20,22% загального обсягу експорту. До інших країн, було експортовано 37,9 млн тонн російської сирої нафти з чорноморських портів Росії або 79,78% загального обсягу (діаграма 2).

Тобто рівень дотримання ембарго склав близько 80%.

Детальний огляд порушень ембарго буде опублікований окремо в наступних публікаціях.

Зауважимо, що безпосередньо перед офіційним повідомленням ЄС (яке було в червні 2022) про те, що за півроку буде введено ембарго, країни ЄС в квітні-травні 2022 рокуі мпортували відповідно 46,6% та 53,9% російської нафти з портів Чорного моря, тобто не менше половини. Після чого розпочалася переорієнтація російського морського нафтового експорту на інші ринки.

Як можна наочно побачити (діаграма 3), щомісячна частка портів країн ЄС в експорті російської сирої нафти з морських портів Чорного моря має тенденцію до зменшення, хоча й демонструє значні коливання.

В березні, липні та жовтні 2023 року фіксувалися мінімальні значення частки країн ЄС в імпорті російської нафти на рівні 6-8%, але вони не стали правилом.

Природа цих коливань, за нашою оцінкою, пов'язана скоріше не з посиленням чи послабленням контролю за дотриманням ембарго в країнах ЄС, а з побоюваннями традиційних морських перевізників цього регіону щодо можливого застосування до компаній-судновласників санкцій ЄС та США.

Метою цієї аналітичної доповіді не є аналіз світових цін на нафту або дотримання price cap в перший рік дії ембарго, тим більше, що розслідування провідних інформаційних агенцій світу неодноразово довели, що price cap не дотримувався, а ретельний контроль за цим при експорті нафти до азійських та африканських країн неможливий...

В наступних частинах ми опублікуємо відповіді на не менш актуальні питання:

• хто перевозив російську «криваву нафту» в перший рік дії ембарго;
• з яких портів відвантажувалася ця нафта і куди вона доставлялася.

Не перемикайтеся, далі буде цікаво...

* * *

Ця публікація створена за підтримки Європейського Союзу (European Union in Ukraine). Зміст публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу