Чи може ПРО США у Європі перехопити ядерну ракету випущену РФ по Україні

Ще з 2022 року у Європі повноцінно працює два основні елементи протиракетної оборони США у Європі Aegis Ashore, які розміщені у Польщі та Румунії

Як повідомляе Війсковий портал «DEFENSE EXPRESS»
На фоні перманентних погроз Кремля щодо можливості використання ядерного озброєння для удару по Україні можливо згадати, що США у Європі вже з 2015 року розгорнута американська система протиракетної оборони вищого ешелону.

Це два об'єкти під назвою Aegis Ashore, один у Румунії у Девеселу, другий у Польщі у Редзіково, обидва ще у 2020 році мали отримати останню версію спеціальної ракети Standard Missile - 3 (SM-3). А самі є фактично наземними комплексами, які повторюють цю частину ракетних есмінців Aegis класу Arleigh Burke.

Aegis Ashore

Останні також несуть бойове чергування у Середземному морі та Атлантиці. Але через їх віддаленість їх можливо винести за дужки.

USS Arleigh Burke

Тому на питання чи зможе ця система ПРО США у Європі перехопити міжконтинентальні балістичні ядерні ракети по Україні, можливо сконцентруватися саме на питанні можливостей цих двох Aegis Ashore. І хоча "польський"комплекс знаходиться у 500 км від кордону з Україною та у 1000 км від Києва, а "румунський" у 380 км та 850 км відповідно, відповідь буде - це вкладається у їх відомі характеристики.

Вона у 2015 році була розкрита у презентації очільника Агентства протиракетної оборони міноборони США Патріка О'Райліна на конференції AUSA (на жаль доступна у доволі поганій якості, але достатній).

За нею номінальне покриття обох Aegis Ashoreне лише перекривають Україну, а заходять далеко у межі РФ. При цьому навіть перевищуючі офіційно оголошену дальність SM-3 у 1200 км. І хоча здається, що на цьому можливо завершувати розгляд теми - це не так.

Важливо те, що мова йде про перехоплення міжконтинентальних балістичних ракет, які під час польоту підіймаються вже у космос на висоти понад 1000 км - у рази вище за висоту орбіти МКС. Мова йде про такі ракети, як "Тополь", його модернізація "Ярс", Р-36М2 "Воєвода" чи її модернізація "Сармат" та інші.

І у цій ситуації будь-який пуск навіть однієї такої ракети, по-перше, майже одразу буде зафіксований, бо цим займається критично важливий елемент ядерного стримування із загоризонтними РЛС та мережею супутників. По-друге, таку ракету будуть намагатися максимально швидко збити. Бо чим довше летять міжконтинентальні балістичні ракети, тим складніше стає їх збивати, бо після відпрацювання третього ступеня починається процес розділення бойових частин та випуск хибних цілей.

Саме тому Aegis Ashore насправді прикриває не Україну, а накриває частину позиційних районів російських міжконтинентальних балістичних ракет 7-ї, 14-ї, 28-ї та 54-ї ракетних дивізій озброєних "Ярсами". Тобто збивати будь-яку запущену міжконтинентальну ракету з РФ будуть намагатися максимально швидко.

Пуск "Ярс" з мобільного комплексу

А це, скоріш за все, зумовлює максимальну автоматизацію роботи Aegis Ashore з мінімальною участі людини, реакція якої недостатня, коли мова заходить про протиракетну оборону.

Водночас у РФ, окрім міжконтинентальних балістичних ракет, є тактична ядерна зброя, що розміщується на ОТРК "Искандер". Для їх перехоплення на такій дальності SM-3 буде безпорадним. Але задачу перехопити ці ракети у США та багатьох країнах НАТО покладено на Patriot PAC3.