Три головних висновки далекобійного удару по "Алабабузі", що за Волгою

Значно потужніші українські дрони - це не лише про досяжність у 1200 км, не лише про нову категорію об'єктів для ураження у РФ, а про відсутність у ворога ППО для захисту навіть стратегічних об'єктів, до яких навіть виробництво Shahed-ів не належить

Як повідомляе Війсковий портал «DEFENSE EXPRESS»
Успішна атака по виробництву Shahed-ів та нафтопереробному заводу ТАНЕКО у російському Татарстані на дальності понад 1200 км дозволяє зробити три ключових висновки щодо нових можливостей України у далекобійних ударах.

І хоча наразі головним вбачається дальність дії, бо дістати ворожі об'єкти за Волгою - це абсолютно новий рівень, треба зазначити, що ця дальність вочевидь більша. Бо такі дрони не направляються по прямій, а по складному маршруту з обходженням районів ППО. Але у будь-якому випадку мінімальна географія ударів тепер виглядає так:

Зона ураження у 1200 км з урахуванням певного умовного відступу від кордону України

Але справа не лише у дальності. Бо ще одним фактором є те, що такі дрони мають значно більший розмір ніж, наприклад, "Лютий", з вагою бойової частини у 50 кг.

З огляду на все мова йде про дрони, які більше відповідають розмірами літакам малої авіації, таким, як Cessna 172. А цей бестселер у світі малої авіації має дальність під 1300 км та нести 376 кг (у гіпотетичній версії БПЛА - обидва параметри більші, бо можна зняти деяке зайве обладнання). Тобто є очевидна можливість оснастити такий дрон значно потужнішою бойовою частиною, яка призведе вже до більших наслідків у результаті ураження.

Cessna 172

Якщо для того ж "Лютого" було ідеально підібрано типову ціль у вигляді установок з первинної переробки нафти, виведення з ладу якої можливо незначною за розмірами бойовою частиною, то для результативного ураження промислових виробничих об'єктів необхідно мати більші більші можливості. Зокрема у такій крилатій ракеті, як Tomahawk зараз використовується бойова частина вагою у 317 кг, до цього - 454 кг.

Але окрім дальності та ваги бойової частини є ще один фактор, який максимально важливий. Дрон розміром з умовну Cessna 172 пролетів понад 1200 км, де його не змогли перехопити, а також уразив об'єкт, який мав бути прикритий засобами ППО, бо мова йде про виробництво Shahed-ів. А до цього ще треба додати, що у 25 км від місця удару знаходиться вже "КамАЗ" - найбільший виробник у РФ вантажних автомобілів, в тому числі - основних для армії РФ. А у 20 км - Нижньокамська ГЕС.

Тобто в одному районі одразу три об'єкти, а за будь-якою логікою вони мали бути прикрити не просто одним умовним "Панцирем", а повноцінним позиційним районом протиповітряної оборони. А це говорить лише про одне - у РФ немає можливості прикрити навіть такі групові об'єкти від атак.

Таким чином, поєднання можливого розміру бойової частини, дальності ураження із безліччю незахищеної від таких атак території у глибині РФ від узбережжя Каспійського моря до Казані та Онезького озера, відкриває абсолютно нові горизонти для атак по різноманітних об'єктів. Навіть враховуючи спробу РФ скопіювати мобільні групи ППО для відбиття атаки дронів.