У Румунії лідер ультраправих, нев'їзний в Україну, висунув кандидатуру у президенти

Румунський правий популіст і лідер націоналістичної партії AUR Джордже Сіміон у суботу став першим політиком, який оголосив про свою кандидатуру на посаду президента Румунії.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомило видання Euractiv.

Румунські соціал-демократи і ліберали ще не висунули своїх кандидатів. Спочатку обидві партії розглядали можливість висунення спільного кандидата, однак нещодавні заяви свідчать про те, що обидві партії вважають за краще мати власних кандидатів.

Нині у Румунії також існують спекуляції щодо кандидатури заступника генерального секретаря НАТО Мірчі Джоане, який поки не підтвердив і не спростував свого наміру балотуватися. Протягом останнього року Джоане провів у Румунії кілька конференцій, на яких обговорював майбутнє країни і необхідність "історичного стрибка в розвитку".

Згідно з останнім опитуванням INSCOP, опублікованим 30 травня, 23,7% румунів проголосували б за Джоане в першому турі президентських виборів.

За чинного прем’єра від соціал-демократів Марчела Чолаку готові віддати голоси 18,2% виборців, а за Джордже Сіміона з AUR – 13,5%.

Опитування свідчить про те, що у другому турі Джоане здобуде впевнену перемогу над будь-яким потенційним опонентом.

"Я постійно чув, що президента Румунії обирають звідкись з-за океану, з посольств. Я думаю, що настав час, щоб це було так, як хочемо ми, а не тільки так, як хочуть інші", – сказав Сіміон після свого висунення на з'їзді партії в суботу.

"Я чув, хто є кандидатом від німців, хто є кандидатом від французів, хто є кандидатом від росіян", – додав він, посилаючись на одну з улюблених тем ультраправих, а саме що президента Румунії визначають великі держави.

Настав час припинити "поводитися з нами як з другосортною колонією", сказав Сіміон.

Президентські вибори в Румунії відбудуться 15 вересня 2024 року, можливий другий тур запланований на 29 вересня.

Нагадаємо, у 2023 році СБУ підтвердила заборону в'їзду в Україну для Сіміону. Рішення ухвалили "в інтересах нацбезпеки". 

Колись маргінальна партія AUR, яка паплюжила етнічну угорську меншину та пропагувала антивакцинальні теорії під час пандемії COVID-19, після повномасштабного вторгнення РФ переключилася на Україну, заявляючи, що війна "не наша", і закликаючи уряд припинити допомагати Києву та переосмислити свої відносини з Вашингтоном і Брюсселем.

Раніше представник AUR Клаудіу Тирзіу заявив про територіальні претензії на українські землі Північної Буковини, Закарпаття, Бессарабії, а також всю Молдову.