Не підписали декларацію Саміту миру: без якого озброєння може залишиться Україна і чи дійсно це так

Часом небезпідставно вважається, що дипломатичні позиції якнайкраще символізують можливості оборонної співпраці, але чи працює це відносно країн, які не підписали декларацію Саміту миру

Як повідомляе Війсковий портал «DEFENSE EXPRESS»
Логічним завершенням Саміту миру, який на вихідних пройшов у Швейцарії, стало підписання підсумкового документа - декларації, яка закріплює звинувачення РФ у агресії проти України, вимогу до поваги територіальної цілісності, безпеки українських АЕС, включно із Запорізькою яка має повернутися під контроль України, продовольчої безпеки та пов'язаного із цим судноплавства з українських портів, а також обміну військовополоненими.

Але не всі країни, які були присутні Саміті миру підписали цю декларацію. Й часом вважається, що публічна дипломатія є дуже якісним маркером оборонної співпраці. А сам перелік "непідписантів" виглядає наступним чином:

• Словаччина
• Саудівська Аравія
• Вірменія
• Бахрейн
• Таїланд
• Індія
• Лівія
• Мексика
• ПАР
• Індонезія
• ОАЕ
• Ірак
• Йорданія
• Колумбія (не прибула)
• Бразилія (спостерігач)
• Ватикан (спостерігач).

Одразу необхідно зазначити, що Словаччина, хоча і висловила підтримку миру в Україні, але її підпис не зазначений під спільним комюніке. І це дійсно співпадає із тим, що проросійський уряд країни на чолі із Фіціо припинили постачання до України озброєння у вигляді допомоги. Також почали погрожувати представникам минулого уряду розслідуваннями щодо передачі зброї до України. Та нібито чинять перешкоди у виконанні поточних контрактів для України, зокрема постачання САУ Zuzana 2 для України.

Zuzana 2

Доволі показово, що не є підписантами угоди члени БРІКС: Бразилія, Індія, ОАЕ та ПАР, які були присутні, водночас Китай, Єгипет, Ефіопія, Іран та звісно РФ не були присутні. У цій ситуації вважати, що Україна могла щось втратити у питанні постачання озброєння - важко, бо більшість з цих країн ніколи й не розглядались, як донори озброєння, чи навпаки відкрито підтримують РФ, як Іран.

Єдине що може звернути увагу - ОАЕ, яка є оператором деяких видів озброєння, що потенційно цікаві для України. Зокрема ця країна має 6-9 батарей Patriot PAC-3, та ще 2 батареї PAC-2, які у теорії могла б постачати за круговими постачаннями. Окрім того, ОАЕ могла б бути частиною "коаліції Mirage 2000" на чолі із Францією.

Mirage 2000-9 ОАЕ

Позиція Саудівської Аравія також може бути маркером, а ця країна є оператором максимальної у регіоні кількості батарей Patriot - 18-25 (разом PAC-2 та PAC-3) та взагалі має величезний арсенал озброєння. Але навряд цю країну можливо було розглядати, як донора, через поточну безпекову ситуацію у регіоні.

Вірменія, Бахрейн, Таїланд, Лівія та Ірак - також ніколи не були та не розглядались, як можливі донори озброєння для України, або через його відсутність, або через позицію цих країн щодо агресії РФ проти України. Мексика та її позиція могла б заслуговувати окремої уваги, але треба враховувати традиційно слабкі збройні сили країн Південної Америки й те, що максимум що може бути цікавим у цій країні - до 19 російських вертольотів Ми-17, які б лише у теорії могли надійти через кругові постачання.

Мексиканські Ми-17

Водночас є приклад Йорданії, яка відкликала свій підпис під підсумковим документом. Але ця країна є чудовим прикладом, коли така позиція не заважає посилювати Україну, хоч і не на пряму. Зокрема країна погодила продати США для посилення України нерозголошену кількість Cheetah PRTL - голландських версій німецьких Gepard.

Але навіть підписання підсумкового комюніке не є гарантією того, що країна готова підтримувати Україну озброєнням. Чудовим прикладом цього є підписи Угорщини, Австрії та Ізраїлю, а також самої Швейцарії де і проходила зустріч.