Вісім країн ЄС: Росія бреше про силу своєї економіки, санкції потрібно посилювати
Міністри фінансів восьми країн Європейського Союзу заявили, що Росія поширює неправдивий наратив про силу своєї економіки, а західні санкції насправді вдарили по її військовій машині, хоча їх потрібно посилювати надалі.
Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться в їхній колонці для видання The Guardian.
Очільники Міністерств фінансів восьми країн ЄС підкреслюють, що економіка Росії все більше орієнтується на військову промисловість, яку підтримують значні фіскальні стимули. Це джерело зростання не є нескінченним: низький рівень безробіття тисне на ринок праці, а слабкий рубль збільшує ціни імпорту.
У колонці наводяться й інші ознаки слабкості російської економіки: заборона на експорт бензину та цукру, скорочення удвічі Фонду національного добробуту, виведення з країни мільярдів доларів попри обмеження на рух капіталу.
"Те, що можна сприйняти і помилково вважати "поштовхом" до російського зростання, насправді є початком ресовєтизації економіки", – констатують міністри фінансів. Вони прогнозують Росії перегрів економіки, стагнацію приватного сектору, зростання інфляції та виснаження валютних резервів.
У Мінфіні США розповіли, в які "слабкі місця" Росії намагаються бити санкціями
Автори також підкреслюють, що санкції Заходу насправді мають вплив: вони "змінили географію зовнішньої торгівлі Росії та обмежили її доступ до пріоритетних товарів для ведення бойових дій". Але "необхідні подальші кроки для стримування Росії та підтримки України", йдеться в колонці.
Міністри зокрема закликають до більш рішучих кроків із використання заморожених активів Росії, посилення санкцій "у стратегічно важливих секторах, таких як енергетика, фінанси і технології", а також посилення ефективності та запобігання ухилянням від цих обмежень.
"Зокрема необхідно посилити контроль за дотриманням верхньої межі ціни на російську сиру нафту, оскільки все ще триває її торгівля понад верхню межу в 60 доларів за барель. Також важливо запровадити дзеркальні санкції проти Білорусі та посилити тиск на інших головних пособників обходу санкцій у Східній Азії та на Близькому Сході", – пропонують вони.
Колонку підписали міністри фінансів та економіки Швеції (Елізабет Свантессон), Данії (Стефані Лозе), Естонії (Март Вирклаєв), Фінляндії (Рікка Пурра, Латвії (Арвілс Ашераденс), Литви (Гінтаре Скайсте), Нідерландів (Елко Хейнен) та Польщі (Анджей Доманський).
За місяць до того, як була опублікована колонка міністрів, Рада ЄС ухвалила 14-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти РФ, які вперше після повномасштабного вторгнення Росії в Україну передбачають санкції проти російського газу.
Ще на цю тему
- 16.09.2024 Финляндия усиливает экспортный контроль товаров двойного назначения
- 16.09.2024 Подсанкционный «Армалит» получит 82,3 млн рублей на модернизацию производства
- 16.09.2024 У Росії прогнозують уповільнення темпів зростання промислового виробництва у два рази
- 16.09.2024 Подсанкционный СПГ-танкер Asya Energy получил груз с проекта Арктик СПГ-2
- 16.09.2024 В России не смогли наладить «импортозамещение» оборудования для мобильной связи
- 16.09.2024 Запад продолжает закупать в России металлы, удобрения и ядерное топливо — СМИ
- 16.09.2024 Російські держабанки відкривають відділення на окупованих територіях України
- 16.09.2024 Последний крупный американский банк в России сворачивает работу
- 14.09.2024 RT збирає кошти для армії Росії й намагається втрутитися у вибори в Молдові – Блінкен
- 14.09.2024 Євросоюз обговорює способи продовження санкцій проти РФ – Reuters
- 13.09.2024 ЄС обговорює продовження санкцій проти РФ до 36 місяців для забезпечення кредиту Україні, - FT
- 13.09.2024 Боррель пообіцяв швидку відповідь ЄС за передачу іранських ракет Росії