Країни ЄС мають починати боротьбу з обходом санкцій із себе - Боррель
Обхід санкцій, які ЄС запровадив проти Росії, дозволяє країні-агресору отримувати електронні компоненти для виробництва зброї, які часто мають європейське походження.
Тож країни ЄС мають розпочинати боротьбу із обминанням санкцій не з третіх країн, а у себе вдома, з посилення контролю за експортною активністю компаній, що виробляють такі чутливі електронні елементи.
Про це у понеділок 14 жовтня у Люксембурзі на пресконференції за підсумками засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Обминання санкцій дозволяє Росії підтримувати свою машину війни. Ми бачимо прогрес у подоланні такого обминання санкцій, але має бути зроблено набагато більше. Електронне обладнання та елементи західних зразків продовжують потрапляти у зброю та у військову техніку Росії. Коли ви робите автопсію російських зброї, ви знаходите там західні електронні компоненти. Тож ми маємо продовжувати боротися проти обходу санкцій та починати цю роботу вдома. Ми маємо посилити контроль за компаніями, які експортують критичні елементи до третіх країн», - зазначив Боррель.
Він повідомив, що під час Ради ЄС у понеділок міністри закордонних справ заслухали спецпредставника ЄС з питань санкцій Девіда О’Саллівана, та обговорили шляхи посилення санкцій проти країни-агресора та підвищення їхньої ефективності.
«Нам потрібно більше санкцій проти російського "тіньового флоту" та проти російських спроможностей експортувати гідрокарбонати. Збільшується кількість суден, що дозволяють Росії продовжувати експорт нафти поза лімітами та поза ціновими стелями. Тож він (О’Салліван – ред.) просив розглянути пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності такого режиму санкцій». - підкреслив високий представник ЄС.
Він нагадав, що минулого тижня ЄС ухвалив новий правовий режим для санкцій, спрямованих на боротьбу із гібридними діями Росії проти ЄС, його країн-членів та країн-партнерів.
14 жовтня Рада ЄС вперше ухвалила санкції за постачання іранських балістичних ракет у Росію, під які потрапили сім персон та сім установ з Ірану.
Як повідомляв Укрінформ, за даними Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, ракети та безпілотники, які Росія використовує для щоденних атак на мирні міста і селища України, вміщують компоненти, виготовлені у більш ніж 20 країнах. Значна частина електроніки та запасних частин вироблені у країнах Заходу, включаючи США, Німеччину, Велику Британію та інші. Хоча більшість цих компонентів від початку не були призначені для використання у військовому виробництві, Росія й далі використовує їх для виробництва зброї.
У 2023 році, в обхід західних санкцій РФ змогла імпортувати чипи для виготовлення зброї на понад $1 мільярд. Від початку повномасштабного вторгнення Російська Федерація випустила по території України понад 8 тисяч ракет всіх типів, виготовлених із використанням згаданих компонентів.
Ще на цю тему
- 23.11.2024 Крупнейший банк Британии прекратил прием всех платежей из России
- 23.11.2024 Нові санкції США можуть перекрити платежі ЄС за російський газ через «Газпромбанк» – ЗМІ
- 22.11.2024 Курс рубля обвалився до мінімуму з початку повномасштабного вторгнення на тлі нових санкцій США
- 22.11.2024 На великому газовому заводі в Росії погасло світло через санкції
- 22.11.2024 Росія виділила на мікроелектроніку $7 мільярдів, але через санкції не змогла її закупити - ОПУ
- 22.11.2024 США ввели санкції проти Газпромбанку й десятків інших фінансових установ Росії
- 21.11.2024 Велика Британія запровадила санкції проти Фірташа, його дружини та банкіра
- 21.11.2024 Австрійська девелоперська компанія продала свій останній об’єкт зі збитками і остаточно пішла з Росії
- 21.11.2024 В Офісі президента відбулася зустріч із дипломатами ЄС щодо санкційної політики проти РФ
- 21.11.2024 Ліхтенштейн узгодив режими санкцій проти Білорусі та Росії
- 20.11.2024 Порти Ірану потрапили під санкції ЄС через військову допомогу Росії
- 19.11.2024 Чистый убыток Дальневосточного морского пароходства за январь‒сентябрь 2024 года превысил 2 млрд рублей