Окупований Крим в умовах санкцій і блокади в 2014-2016 роках: морський транспорт - ч.2

Тетяна ГУЧАКОВА,
Андрій КЛИМЕНКО,
Ольга КОРБУТ,
Юрій СМЕЛЯНСЬКИЙ,
Богдан ЯРЕМЕНКО

BSNews, «Майдан закордонних справ»

Щорічна доповідь фонду «Майдан закордонних справ», за участю редакції інтернет-порталу «Чорноморські новини» та «Інституту чорноморських стратегічних досліджень», в якій представлені моніторинг та розслідування фактів порушень міжнародних санкцій в окупованому Криму. 

Частина 2

Морський транспорт (продовження, частина 1)
 

Впродовж усього періоду окупації створена «Майданом закордонних справ» і редакцією кримського інтернет-порталу BlackSeaNews спеціальна моніторингова група проводить щоденний моніторинг порушення «кримських» санкцій. Особлива увага приділяється заходженню торгових суден до портів півострова.

Характер морських вантажних перевезень з портів окупованого Криму зараз такий:

• зерно до Сирії, Північного Кіпру, Лівану, Лівії, Єгипту з Севастополя, Керчі, Феодосії (насіння соняшника);
• металобрухт до Туреччини і Румунії з Севастополя та Феодосії;
• кальцинована сода до РФ та Румунії з Севастополя;
• зріджений вуглеводневий газ, Liquefied petroleum gas (Lpg), з газового терміналу в Керченському морському рибному порту в Болгарію, Туреччину та Ліван.

До портів Криму, крім всієї номенклатури товарів широкого вжитку, морським транспортом доставляються:

• нафтопродукти з Новоросійська, Темрюка і Ростова-на-Дону, в тому числі на головну нафтобазу Чорноморського флоту РФ в Севастополі і найбільшу в Криму нафтобазу в Феодосії;
• метал та нерудні будівельні матеріали (пісок, щебінь);
• хімічна сировина (ільменітова руда);
• склотара для виноробних та пивзаводів.

Вантажообіг основних портів Криму (млн. тонн) в 2012 - 2015 роках

Станом на 1 травня 2017 до «чорного списку» «Майдану закордонних справ» внесено 300 морських суден під прапорами 33 країн, які здійснювали за ці 3 роки вантажні й пасажирські перевезення до портів окупованого Криму, порушуючи українські та міжнародні санкції.

(Див. «Базу даних морських суден, які в порушення законодавства України та міжнародних санкцій заходили до портів окупованого Кримського півострова з моменту анексії 18 березня 2014 до 1 травня 2017»).

У 2014 до портів Кримського півострова з офіційного дня його незаконної анексії, 18 березня, тобто за 9,5 місяців, заходили 144 морських судна. З них належали судновласникам Росії – 59 суден, 41%; Туреччини – 39 суден, 27,1%; Греції – 20 суден, 13,9%.

У 2015 до кримських портів заходили 162 судна. З них належали судновласникам Росії – 107 суден, 66,1%; Туреччини – 30 суден, 18,5%.

З 2016 до кримських портів заходили теж 162 судна. З них належали судновласникам Росії – 113 суден, 69,8%; Туреччини – 19 суден, 11,7%.

За перші 4 місяці 2017 зафіксовано 112 суден-порушників. З них належать судновласникам Росії – 90 суден, 80,4%; Туреччини – 10 суден, 8,9%.

Тобто, Росія була змушена компенсувати ці процеси морськими суднами під прапором РФ, або такими, що належать російським судновласникам.

За три роки окупації кількість «держав прапора» суден-порушників знизилася з 33 до 15.

Турецький суховантаж DENIZ під навантаженням зерна у терміналу Авліта у Севастополі 25.08.2016

Загалом можна визначити такі основні тенденції, що є прямим наслідком дії українських та міжнародних морських санкцій щодо морського судноплавства, прийнятих у зв'язку з анексією Криму.

1) Відбувається різке скорочення кількості морських суден-порушників, що належать іноземним судновласникам (крім РФ).

За три роки окупації Криму частка торгового флоту Туреччини в числі суден-порушників, що заходять до кримських портів знизилася з 27,1% до 8,9%, а кількість суден-порушників майже в 4 рази – з 39 до 10.

За цей же час частка торгового флоту Греції знизилася з 13,9% до 0%, а кількість суден – з 20 до 0.

У 2014 році 35 (24,3%) суден-порушників належали судновласникам з країн ЄС і Швейцарії (включаючи, як зазначено вище, 20 суден грецьких власників, а також 6 румунських).

У 2015 році їх частка зменшилася до 17 суден (10,5%).

Але в 2016 році їх кількість майже не змінилася – 16 суден (9,9%), при тому, що судновласники Німеччини, Великобританії, Швейцарії, Латвії, Італії повністю припинили співпрацю з кримськими портами.

Це сталося виключно за рахунок зростання числа порушників, які належать судновласникам Румунії та Болгарії. Однак, загалом це серйозно не змінило загальних тенденцій.

Румунський суховантаж PRINCESS R прибуває під навантаження до Севастополя 18.02.2016

2) У зв'язку із зазначеними процесами, Росія була змушена заміщати дефіцит тоннажу морськими суднами, що належать судновласникам РФ.

За три роки окупації серед морських суден, що заходять до кримських портів, частка торгового флоту РФ вимушено зросла з 41% до 80,4%, а кількість – з 59 до 113.

3) внаслідок дефіциту суден у російських судновласників, РФ змушена залучати на кримські маршрути морські судна, що належать судновласникам Лівану, Сирії, Єгипту.

Крім того, на кримських рейсах РФ змушена експлуатувати старі, зношені судна. Вік 60% суден становить від 30 до 60 років.

Характерно, що для перевезень до Криму використовуються морські судна, «яких не шкода», - це не тільки застарілі судна, в яких підходить термін списання, а й судна, що знаходяться в інших санкційних списках.

Моніторинговою групою «Майдану закордонних справ» та BSNews встановлено, наприклад, що 7 морських суден-порушників режиму окупованої території в Криму водночас є фігурантами ще одного «чорного списку» – «Сирійського списку санкцій» США.

«Сирійський список» був розміщений 3 серпня 2015 року на офіційному сайті OFAC (Office of Foreign Assets Control/Офіс з контролю над іноземними активами) - спеціального підрозділу міністерства фінансів США. Він зобов'язаний своєю появою, перш за все, підозрами у підтримці міжнародного тероризму і нелегальних поставках озброєнь режиму Асада.

При заходах до кримських портів усі судна з цього списку відрізняються грубими порушеннями вимог, що є обов'язковими згідно міжнародних морських конвенцій - вони регулярно спотворюють дані АІС (автоматизованої ідентифікаційної системи), вказують неправдиву інформацію про порт призначення, або просто взагалі вимикають передавачі АІС.

6 суден «сирійського списку», що заходять до портів Криму, належать компанії Milenyum Denizcilik, Istanbul, Turkey, одне – державній адміністрації морського транспорту Сирії.

Детально див. «Сирійський список» в портах окупованого Криму.

Сирійський суховантаж LAODICEA, спеціалізоване судно, що здатне перевозити військову техніку, прибуває до окупованого Севастополя 10 вересня 2016 року

Після РФ найбільшим порушником морських санкцій за ознакою державної приналежності судновласника або оператора судна стала Туреччина.

З 300 суден-порушників, що заходили в порти Криму за час окупації станом на 1 квітня 2017 року, 69 суден, що працюють під різними прапорами, за ознакою реєстрації судновласників та/або операторів мали відношення до Туреччини. Це становить 23% загального числа порушників.

Два турецьких судновласника після фіксації порушень їх суднами режиму окупованої території в Криму продали судна-порушники міністерству оборони РФ.

1. Суховантаж ALICAN DEVAL, нині військовий транспорт Чорноморського флоту РФ «ДВІНІЦА-50» (IMO: 7500578), в липні 2014 року був зафіксований при навантаженні зерна на терміналі «Авліта» в окупованому Севастополі з доставкою в Іскендерун, Туреччина. У 2015 році судно викуплено РФ у компанії Deval Shipping & Trading, (Стамбул).

2. Суховантаж DADALI, нині військовий транспорт Чорноморського флоту РФ «ВОЛОГДА-50» (IMO: 8220759), в жовтні 2015 був зафіксований в Севастополі. У тому ж році був викуплений у турецької компанії Bulkhan Shipping & Trading Ltd. (Стамбул).

Обидва судна увійшли до складу 205-го загону суден забезпечення Чорноморського флоту РФ восени 2015. Нині використовуються для спеціальних перевезень в інтересах збройних сил РФ до Сирії, Тартус - військова техніка для контингенту РФ і режиму Асада

Турецький суховантаж Alican Deval біля причалу зернового терміналу "Авліта" в Севастополі 22 липня 2014

Водночас, внаслідок активної роботи громадянського суспільства, організацій кримськотатарського народу, ЗМІ, діаспори та українських дипломатів кількість турецьких суден-порушників рік від року має тенденцію до значного скорочення.

У березні 2017 року Туреччина офіційно відмовилася обслуговувати в своїх портах морські судна, що прибули з окупованого Криму.

Див. Список суден, що належать судновласникам Туреччини, які заходили в порти окупованого Криму.

Відзначимо, що тривають заходи до окупованого Криму двох танкерів-газовозів під прапором Болгарії: BRIZ і POLARIS.

Обидва судна належать компанії Bulmarket Shipping Ltd, Rousse, Bulgaria. На сьогоднішній день Болгарія - єдина країна, яка входить в ЄС і НАТО, що з самого початку окупації Криму демонстративно ігнорує санкції ЄС стосовно кримських портів.

Болгарський танкер-газовіз POLARIS. Фото зроблено в Керченському морському рибному порту 06.08.2015

Незважаючи на те, що морські судна під прапором Румунії не заходили до окупованого Криму, впродовж усіх років окупації спостерігаються заходи до кримських портів групи суден-порушників, які належать та/або управляються групою компаній, зареєстрованих в Констанці вихідцями з Близького Сходу. Всього таких суден 13 під прапорами Сьєрра-Леоне, Танзанії і Того.

Одне судно з цієї групи - SKY MOON під прапором Танзанії - 30 листопада 2016 року було затримано морськими прикордонниками України на Дунаї на шляху з Севастополя в Джурджулешти з вантажем кримської кальцинованої соди з 9 членами екіпажу (капітан - громадянин Лівії, 8 членів екіпажу - громадяни Сирії). Судно знаходиться в українському порту Рені. В судовому порядку вирішується питання про його конфіскацію та засудження капітана до реального терміну позбавлення волі.

Див. Реальні судновласники кримського «чорного списку» – розслідування BSNews.

* * *

Однак, головне значення з моменту окупації Криму набули поромні перевезення між портами окупованого Криму (особливо Керчю) і Росією, а також Туреччиною.

Пасажирські та вантажні перевезення через Керченську поромну переправу «порт Крим - порт Кавказ» до окупації Криму були незначними, переважно регіональними - між Автономною Республікою Крим і Краснодарським краєм РФ.

Пороми перевозили: пасажирів на легковому автотранспорті і автобусах, вантажний автотранспорт. Пасажирське залізничне сполучення через Керченську протоку відсутнє з кінця 1980-х через незатребуваність.

До 2014 року роботу Керченської переправи з перевезення пасажирів і автотранспорту повністю забезпечували два невеликих пороми: «Єйськ» і «Керченський-2», що належать українській державній судноплавної компанії «Керченська поромна переправа».

У грудні 2013 року до них додався новий автомобільно-пасажирський пором «Микола Аксененко» приватної російської компанії «Анрусстранс».

Вантажне залізничне сполучення через Керченську поромну переправу було відновлено наприкінці 2004 року. На переправі працювали два однотипних російських залізничних порома групи «Анрусстранс»: «Анненков» і «Петровськ», що перевозили залізничні цистерни з казахською нафтою для реекспорту через велику нафтобазу в Феодосії.

Крім Керченської поромної переправи, до окупації Криму здійснювалися такі поромні перевезення:

• залізничні поромні перевезення Порт Кавказ - Керченський морський рибний порт (цистерни зі зрідженим газом з РФ для реекспорту);
• вантажопасажирська поромна лінія Зонгулдак - Євпаторія (автофургони з товарами широкого вжитку);
• вантажопасажирська поромна лінія Зонгулдак - Севастополь (імпорт нових легкових автомобілів).

Після окупації Криму Росія була змушена різко збільшити кількість поромів і відкривати нові поромні лінії в інші порти, крім поромного порту «Крим».

Це було пов'язано з тим, що можливості Керченської поромної переправи по параметрах причальних стінок, глибині акваторії, наявності перехоплюючих паркувальних майданчиків та іншої інфраструктури не відповідали зростаючим потребам та не повністю відповідають їм і в цей час. Це викликало величезні черги на пороми, що доходили до декількох діб.

У 2014 році, після окупації Криму, працювали такі поромні лінії:

1. Керченська поромна переправа Порт Кавказ - Порт Крим (вантажопасажирська і залізнична).
2. Порт Кавказ - Керченський торгівельний порт (вантажопасажирська, автомобільна).
3. Порт Кавказ - Керченський рибний порт (вантажна, авто).
4. Темрюк - Керченський морський торгівельний порт (вантажна, авто).
5. Новоросійськ - Феодосія (вантажна, авто), працювала тільки в 2014.
6. Новоросійськ - Севастополь (вантажна, авто), з вересня 2014 замінена на контейнерну.
7. Зонгулдак - Севастополь (вантажна, авто), працювала до кінця 2015, а потім з листопада 2016 по березень 2017.
8. Зонгулдак - Євпаторія (вантажна, авто), працювала до кінця 2015.
9. Самсун - Керч (вантажна, авто), працювала до листопада 2014.

Початковий період роботи поромних ліній в 2014 році характеризувався залученням на них суден приватних операторів під різними прапорами - з Туреччини, Греції, Італії.

Після введення морських санкцій робота іноземних екіпажів і суден на кримських напрямках стала ризикованою. Так, наприклад, грецький пором IONAS під прапором Кіпру, що працював на Керченській поромній переправі з 13.05.14, покинув Керч 26.03.15 через протести екіпажу.

З 2015 року, у міру реконструкції причалів на поромній переправі та в інших портах Керчі, поступово відбулася заміна більшості різношерстих поромів на нові грецькі пороми великої місткості типу GLIKOFILOYSA та PROTOPOROS. Поступово ці пороми викуповувалися судновласниками з Росії, змінювали назву і перереєструвалися під прапором РФ.

Новий грецький паром великої місткості для Керченської переправи AGIOS LAVRENTIOS (LAVRENTIOS) 10.07.15 почав роботу на лінії Порт Кавказ - Керченський рибний порт

Станом на 01.05.2017 на Крим працюють три поромні лінії:

1. Керченська поромна переправа «Порт Кавказ - Порт Крим» (автомобільна вантажопасажирська і вантажна залізнична).
2. Порт Кавказ - Керченський торгівельний порт (автомобільна вантажопасажирська).
3. Порт Кавказ - Керченський рибний порт (автомобільна вантажна і вантажна залізнична).

Поромна лінія Зонгулдак - Севастополь скасована у березні 2017 року через відмову Туреччини приймати морські судна з Криму.

Усього за період окупації на кримському напрямку зафіксовано роботу 31 порома.

Станом на 01.05.2017 продовжує працювати 17 поромів, усі вони перереєстровані під прапором РФ. Вісім із них куплені в Греції, один - в Туреччині, один - в Італії, два експропрійовані в України.

Усього за три роки окупації Криму, у зв'язку з відмовою іноземних судновласників передавати у фрахт морські пороми, Росія була змушена викупити у судновласників за кордоном 15 поромів для Керченської поромної переправи: 8 грецьких, 2 італійських і 5 турецьких.

Відзначимо, що два сучасних грецьких пороми придбані спеціалізованим підприємством Міністерства оборони РФ «Оборонлогістика» спеціально для перевезення військ: AGIOS LAVRENTIOS (нова назва LAVRENTIY) і MARIA ELENI (нова назва: MARIA) місткістю по 500 пасажирів і до 24 вантажних автомобілів.

Новий грецький паром великої місткості MARIA ELENI (MARIA) 02.07.15 почав роботу на лінії Порт Кавказ - Керченський рибний порт (вантажний транспорт, в тому числі небезпечні вантажі)

Однак, крім них, масовані перевезення військ, військового спорядження та бойової техніки РФ на окупований півострів здійснюється на будь-яких поромах в пріоритетному порядку.

* * *

Одразу після окупації Криму (за єдиним винятком) були повністю припинені заходи круїзних лайнерів іноземних компаній до кримських портів.

До незаконної анексії кримські морські порти успішно розвивалися як міжнародні пасажирські термінали, мали великі перспективи розвитку та зацікавленість міжнародних інвесторів. Круїзний сезон 2013 року став найкращим в історії кримських портів.

У 2013 році Ялтинський морський порт прийняв 109 заходів круїзних лайнерів (не враховуючи лайнерів типу «річка-море», кількість заходів яких склала 25) та 77 880 пасажирів, трохи випередивши Одесу. Севастопольський морський порт прийняв 58 лайнерів та 23 400 пасажирів, Феодосійський морський порт - 18 лайнерів і 3479 пасажирів, по одному лайнеру відвідали Євпаторійський і Керченський морські порти.

Ялтинський порт в останній день круїзного сезону 2013 року – 5 листопада. Фото Юрія Югансона

Перспективи круїзного сезону 2014 року обґрунтовано прогнозувалися не просто як райдужні, а безпрецедентно блискучі. Підтверджені заявки на 2014 рік містили по Ялтинському порту 195 заходів круїзних лайнерів (плюс 16 заходів суден типу «ріка-море»).

Однак, через окупацію Криму (лютий 2014 року) круїзний сезон, який зазвичай починався наприкінці березня - на початку квітня, взагалі не почався, за єдиним винятком - 17 вересня 2014 року круїзний лайнер під прапором Португалії OCEAN MAJESTY, який належить грецькій компанії Majestic International Cruises, Athens та був зафрахтований німецьким оператором Hansa Touristik GmbH, Stuttgart, прибув із Сочі в Ялтинський морський порт.

Швидка реакція ЗМІ та громадянського суспільства призвели до того, що після цього випадку за весь час з початку окупації Криму не було жодного порушення режиму окупованої території та міжнародних санкцій в Криму іноземними круїзними судами, крім тих, що належать судновласникам РФ.

Таким чином, круїзне судноплавство стало однією з сфер, де міжнародні санкції у зв'язку з окупацією Криму діють в повній мірі та виконуються всіма економічними суб'єктами, крім РФ.

Три спроби російських круїзних операторів організувати морські круїзи до окупованого Криму в 2014 - 2015 роках закінчилися невдало.

Круїзні проекти на суднах під іноземними прапорами POSEIDON EXPRESS (прапор Belize) і ISABELLA 1 (прапор Belize) не відбулися.

Круїзний проект на невеликому застарілому лайнері ADRIANA (прапор St Kitts Nevis) в 2014 році був перерваний на середині та зрештою скасований через санкції.

Лайнер ADRIANA прибуває в Ялту із Стамбула 6 червня 2014 року. Фото BSNews

Єдиний вдалий досвід РФ у спробах організувати круїзне сполучення із Кримом – три заходи у Керч застарілого річкового круїзного лайнеру GRAND RUS (Русь Велика) в 2016 році та один у травні 2017. Цей лайнер за своїми технічними параметрами не має дозволу заходити в Чорне море далі Керчі.

На початку 2017 року, виконуючи особисте доручення В. Путіна, «Росморпорт» придбав у ізраїльської компанії Mano Maritime Ltd, Haifa, Israel. старий круїзний лайнер ROYAL IRIS, перейменований спочатку в ROY STAR, а потім в «Князь Володимир». Його планується з 11 червня 2017 року поставити на круїзний маршрут Сочі – Новоросійськ – Ялта – Севастополь – Сочі. Спроби включення до маршруту Стамбула і Хайфи провалилися на етапі переговорів через санкції.

* * *

За три роки окупації Криму з 300 суден-порушників, зафіксованих за роки окупації Криму, до теперішнього часу заарештовано в територіальних водах України – 2, затонув – 1, здано на металобрухт – 1. Заходи суден-порушників до портів материкової частини України, і навіть в її територіальні води, є поодинокими через побоювання арешту.

Внаслідок санкцій і блокади стала фактом деградація Євпаторійського, Ялтинського і Феодосійського портів. У так званій «Держраді Республіки Крим» оцінюють ситуацію в портах як катастрофічну: «У Феодосійському порту до 2016 року працювало понад 1 300 осіб, сьогодні залишилося тільки 400. В Євпаторії працювало 600-700 чоловік, в даний час тільки 136, порт паралізовано... »

Значно скоротився реекспорт скрапленого газу з Керченського рибного порту. Експорт через порти Севастополя порівняно з 2013 роком скоротився до 20 разів. Основну роль в постачанні Криму відіграють 3 керченських порти.

Морський транспорт, порти, особливо поромні лінії у трьох керченських портах залишаться критично важливими для постачання «острова Крим» до закінчення будівництва Керченського мосту.

Завершення будівництва мосту наприкінці 2018-2019 років призведе до нових кардинальних змін. Зокрема, в ситуації дії санкцій і континентальної блокади Криму порти півострова можуть виявитися практично непотрібними нікому, крім військово-морського флоту.

 

Далі буде...