Окупований Крим в умовах санкцій і блокади в 2014-2016 роках: Кримська залізниця

Тетяна ГУЧАКОВА,
Андрій КЛИМЕНКО,
Ольга КОРБУТ,
Юрій СМЕЛЯНСЬКИЙ,
Богдан ЯРЕМЕНКО
BSNews, «Майдан закордонних справ»

Щорічна доповідь фонду «Майдан закордонних справ», за участю редакції інтернет-порталу «Чорноморські новини» та «Інституту чорноморських стратегічних досліджень», в якій представлені моніторинг та розслідування фактів порушень міжнародних санкцій в окупованому Криму.

Продовження, початок тут: Морський транспорт (частина 1, частина 2), Цивільна авіація

Фото: interfax.ru

Кримська залізниця

У 2013 – останньому році перед окупацією Криму, за даними Управління статистики АР Крим 27,3% вантажних перевезень в Криму в 2013 році здійснювалося залізничним транспортом (70,8% – автомобільним, 1,9% - морським, 0,03% – повітряним).

Залізничний вокзал Сімферополя, 2013 рік. Фото: vokzal-simferopol.info

У тому ж 2013 році, за даними Міністерства курортів і туризму АР Крим, залізничним транспортом приїздили до півострову 66% пасажирів (24% - автотранспортом і 10% - авіаційним).

На території Кримського півострову діяла Кримська дирекція Придніпровської залізниці, що була в державній власності України.

В 2013 році у літній період щодоби до Криму прибувало і відправлялося 99 пар цілорічних і сезонних поїздів, у тому числі 45 пар з міст України та 54 пари з країн колишнього СССР.

У березні 2014 року – одразу після окупації – обсяги пасажирських перевезень між материковою частиною України і Кримом вже зменшилися на 40% в порівнянні з аналогічним періодом 2013 року. Також, за даними «Укрзалізниці» спостерігалося зменшення пасажиропотоку на 21-23% між Кримом та Російською Федерацією.

Рейси в напрямку Росії здійснювалися регулярно за графіком руху поїздів, але в зв'язку зі зменшенням попиту та, відповідно, пасажиропотоку були скорочені схеми поїздів. Якщо раніше поїзди курсували в складі 18-20 вагонів, то одразу після окупації Криму виявилось достатнім формувати поїзди в складі 8-10 вагонів. Їх завантаженість у той період становила від 24% до 75%, в залежності від часу відправлення поїзда і днів тижня.

Залізничний вокзал Сімферополя, 2013 рік. Фото: vokzal-simferopol.info

З 1 квітня 2014 року т. зв. «Кримська залізниця» в односторонньому порядку скасувала чи скоротила маршрути руху приміських електропоїздів, припинивши приміське сполучення з материковою частиною України.

Для забезпечення транспортного сполучення для жителів материкової частини України «Укрзалізницею» було призначено додаткові поїзди до станції Сиваш Херсонської обл. на адміністративному кордоні із Кримом.

В той же час в поїздах, що йшли через адмінкордон Криму з Херсонською областю, окупаційна влада запровадила «прикордонний контроль» – перевірку документів у пасажирів поїздів, аналогічні заходи були запроваджені на материковій частині України.

Наприкінці квітня 2014 року відбулося скорочення вдвічі кількості поїздів з РФ, прямуючих до Криму територією України. РЖД, «Укрзалізниця» і Білоруські залізниці на нараді в Мінську погодили пропуск 36 поїздів в Крим.

Приводом для скорочення став п.2 ст.10 (Порядок в’їзду осіб на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї) закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

На літо 2014 року були узгоджені графіки 11 російських, 4-х «кримських», 2-х білоруських і 8 українських поїздів. Для порівняння: влітку 2013 р. між Росією і Кримським півостровом ходили близько 70 поїздів, взимку 2013/14 – 45.

У зв’язку із переорієнтацією пасажиропотоку з материкової частини України з Кримського півострова на інші курортні регіони України, «Укрзалізниця» додала поїзди в напрямку Одеси, Бердянська, Генічеська, Херсона та Західної України.

За підсумками 2014 року пасажиропотік у сполученні між Кримським півостровом та регіонами РФ скоротився майже на 1,4 млн – це на 95 % менше у порівнянні з 2013 роком.

Також у 2014 році відбулося значне зменшення пасажиропотоку у кримському напрямку з материкової частини України. Так, у 2014 році на поїзди формування залізниць України до півострова пасажири купили майже на 2,5 млн менше квитків – на 60 %, ніж у 2013 році.

26 грудня 2014 року «Укрзалізниця» відмінила рух пасажирських та вантажних поїздів до Криму з міркувань безпеки. Причиною цього стала інформація про використання залізничних перевезень з окупованого Криму бойовиками, що пройшли вишкіл в Криму та направлялись на Донбас та в інші регіони України.

Залізничний вокзал Сімферополя, 2015 рік. Фото: hromadskeradio.org

З того часу маршрут прямування поїздів кримського напрямку обмежується станціями Новоолексіївка та Херсон. Конвенціями № ЦЗМ-14/2249 та № ЦЗМ-14/2250 від 26.12.2014 було заборонено перевезення всіх вантажів до/із станцій, які контролюються т. зв. «Кримською залізницею».

Проте, у вересні 2015 року колишній депутат Верховної Ради України, колишній віце-прем'єр уряду Криму Андрій Сенченко заявив, що підприємство «Кримський титан» в анексованому Криму, що розташоване у північній частині півострову, м. Армянськ, продовжує отримувати сировину і вивозити продукцію за допомогою залізниці:

«Річ у тому, що відомча залізнична гілка заводу «Титан» примикає до колій «Укрзалізниці» вже на території Херсонської області. Вони (Укрзалізниця) кажуть: «Нашою гілкою через кордон нічого не проходить».

Щодня через заводи Фірташа завозиться сировина, і щодня вивозиться продукція, тим самим «Укрзалізниця» допомагає Фірташу оминути санкції, які весь світ застосував до підприємств на окупованій території».

У відповіді прес-служби на офіційному сайті Укрзалізниці йшлося про те, що «Укрзалізниця з 26 грудня 2014 року не здійснює перевезень вантажів та пасажирів до Криму.

Конвенція від 26 грудня 2014 року ЦЗМ 14/2249 щодо припинення вантажних перевезень між АР Крим та материковою частиною України й конвенція від 17 серпня 2015 року ЦЗМ 14/113 щодо обмеження перевезень вантажів до контрольного пункту Вадим розміщені на офіційному сайті Укрзалізниці».

Залізничний під'їзд до заводу «Титан» в Криму. Фото: censor.net

Але на сьогоднішній день конвенція від 17 серпня 2015 року ЦЗМ 14/113 на офіційному сайті Укрзалізниці зі згаданими обмеженнями відсутня.

28 вересня 2015 року залізничне сполучення с заводом «Кримський титан» було припинене фізично: в районі селища Червоний Чабан Херсонської області активістами Громадянської блокади Криму була заблокована залізниця, яка веде до заводу. На залізничну колію були покладені два великих бетонних блока і протитанковий їжак.

Ця ситуація зберігається до теперішнього часу.

Фото: Айдер Муждабаєв

* * *

З 1 серпня 2015 року РФ здійснила спробу організувати залізничне сполучення з Кримом через Керченську поромну переправу. Планувалося перевезення вагонів «прямого» потягу «Сімферополь – Москва» залізничним поромом, а пасажирів – окремим пасажирським поромом. За розкладом час в дорозі до Москви складав понад 40 годин.

Але вже за кілька днів, з огляду на малу пропускну спроможність переправи і технічні складності, було прийняте рішення не перевозити потяг через Керченську протоку, а пасажирів після переправи поромом пересаджувати на інший потяг.

Фото: ru-an.info

В подальшому було організоване пасажирське перевезення за «єдиним квитком»: автобус до Керчі, пором через Керченську протоку, автобус до залізничної станції (Краснодар або Анапа), далі залізницею по території Російської Федерації. Ця схема перевезення працює щорічно з 30 квітня по 30 вересня.

Оцінити об’єм перевезень за «єдиним квитком» досить складно. Так, за повідомленням ТАСС, «за курортний сезон 2014 року з 1 травня по 30 вересня в Крим і назад за єдиним квитком було перевезено 370 тис. пасажирів». На офіційному сайті «Єдиної транспортної дирекції» (ЄТД) міститься інформація, що понад 350 тисяч пасажирів перевезено з 1 травня по 1 грудня 2014 року.

За підсумками 2015 року ЄТД повідомила, що «всього за курортний сезон 2015 року з 30 квітня по 30 вересня Єдиною транспортною дирекцією перевезено понад 355 тисяч пасажирів, з яких близько 183 тисяч – в Крим і більше 172 тисяч – з Криму».

* * *

Фото: Александр Полегенько, РИА Новости

На теперішній час залізничне сполучення в Криму існує виключно у вигляді перевезень місцевими поїздами та приміськими електричками за традиційними маршрутами Сімферополь - Севастополь, Сімферополь - Євпаторія, Феодосія - Армянськ, Феодосія – Керч, Керч – Джанкой, Сімферополь – Джанкой – Солене озеро.

* * *

Одним з перших рішень «Государственного совета» Криму після анексії в березні 2014 року була «націоналізація» Кримського відділення Придніпровської залізниці.

Рішенням президії «Госсовета» від 21 березня 2014 року № 1780-6/14 майно Кримського відділення було проголошено «власністю республіки Крим» та на його базі було створено державне підприємство «Крымская железная дорога» (КЖД). Це рішення було закріплене постановою «ГС РК» від 26.03.2014 № 1855-6/14.

Було проголошено, що підприємство є стратегічним і «не підлягає обмеженню в енергопостачанні, теплопостачанні, а також в інших ресурсах життєдіяльності».

 

Ще у квітні-серпні 2014 року керівник РЖД Володимир Якунін заявляв, що «Кримська залізниця» не буде інтегрована в «Российские железные дороги» (РЖД), обґрунтовуючи це «технологічними відмінностями залізничної системи на півострові від російської системи». Насправді це рішення було відповіддю на бажання кримської окупаційної влади негайно передати КЖД до РЖД на правах її структурного підрозділу. Воно збігалось в часі із рішеннями щодо відсутності на кримських ринках таких великих російських компаній як «Газпром», «Роснефть», «Сбербанк», «ВТБ» та ін.

В РФ тоді вважали, що РЖД не варто включати в свій склад КЖД, оскільки це може негативно вплинути на операції за кордоном і навіть привести до певних санкцій на кшталт арешту активів РЖД.

Але в грудні 2015 року «Кримську залізницю» розпорядженням уряду РФ від 29.12.2015 № 2729-р було передано у федеральну власність і віднесено до відання Федерального агентства залізничного транспорту («Росжелдор»).

А в червні 2016 року кримським «урядом» було погоджено рішення про передачу у федеральну власність майна підприємства, включно з транспортними засобами, об’єктами інфраструктури та земельними ділянками.

До переліку переданого РЖД державного майна України увійшли:

• 163 земельних ділянки;
• 4273 од. іншого нерухомого майна (будівлі, платформи та ін.);
• 651 од. особливо цінного майна, (тепловози, електропоїзди, вагони, автоматизовані системи та ін.);
• 587 транспортних засобів.​

«Націоналізований» РЖД рухомий склад «Укрзалізниці». Фото: tripsmile.ru

На думку авторів, це пов’язано із тим, що РЖД досі не є об’єктом санкцій ні з боку України, ні з боку ЕС, США та ін. Хоча експропріація власності є найважливішим чинників впровадження санкцій відносно інших суб’єктів в Криму та РФ.

На відміну від авіаційного сполучення між Україною та РФ, пасажирське залізничне сполучення між містами України та РФ продовжує діяти без будь-яких санкцій з української сторони.

Ця ситуація співробітництва між «Укрзалізницею» та РЖД робить майже неможливим судові позови української сторони з питань відшкодування вкраденого окупантами кримського майна «Укрзалізниці».

* * *

Розслідування фактів порушень міжнародних санкцій з вересня 2016 року проводилося в рамках проекту «Журналістське розслідування «Міжнародні санкції щодо анексії Криму: ефективність і вплив, дотримання і технології обходу» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. 

* * *

Моніторинг порушень міжнародних санкцій до РФ та правового режиму на тимчасово окупованій території Криму з листопада 2016 року здійснювався за підтримки Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження». Позиція Міжнародного фонду «Відродження» може не співпадати з думкою авторів.