Окупований Крим в умовах санкцій і блокади в 2014-2016 роках: Енергопостачання

Тетяна ГУЧАКОВА,
Андрій КЛИМЕНКО,
Ольга КОРБУТ,
Юрій СМЕЛЯНСЬКИЙ,
Богдан ЯРЕМЕНКО

BSNews, «Майдан закордонних справ»

Щорічна доповідь фонду «Майдан закордонних справ», за участю редакції інтернет-порталу «Чорноморські новини» та «Інституту чорноморських стратегічних досліджень», в якій представлені моніторинг та розслідування фактів порушень міжнародних санкцій в окупованому Криму.

Продовження, початок тут: Морський транспорт (частина 1, частина 2), Цивільна авіація, Кримська залізниця.

Фото: ipukr.com

Енергопостачання

Кримський півострів історично є енергодефіцитним регіоном. У різні роки він отримував від 80% до 90% електроенергії з материкової частини України лініями електропередачі з напругою 220/330 кВ через Перекопський перешийок та півострів Чонгар.

Власна генерація в АР Крим до окупації була представлена, в першу чергу, тепловими електростанціями, що працюють на природному газі (приведено реальну потужність ТЕЦ того періоду, що відрізняється від параметрів встановленої, тобто номінальної, потужності, а також не враховує модернізацію 2015-16 років):

1. Сімферопольська ТЕЦ - 103 МВт.
2. Севастопольська ТЕЦ - 25 МВт.
3. Камиш-Бурунська ТЕЦ - 18 МВт, м. Керч
4. Сакська ТЕЦ - 16 МВт, м Саки
5. ТЕЦ содового заводу - 11 МВт, м. Красноперекопськ,
6. ТЕЦ заводу «Титан» - 10 МВт, м. Армянськ.

За останні роки перед окупацією українські компанії зробили великий ривок у розвитку в Криму зеленої генерації, але вбудуватися в енергоринок РФ ці потужності не змогли.

Сонячні електростанції (300 МВт), найбільші в Європі, і вітрові станції (89 МВт) у 2014 р. позбулися українських «зелених» тарифів (€0,446 за 1 кВт⋅год) і не змогли виплачувати кредити. Зараз ці станції в заставі у «Сбербанка России», ВТБ, ВЭБ і Фонду захисту вкладників і не дають потрібного обсягу виручки.

У РФ не виключають, що після включення Криму до оптового енергоринку Росії «зелені» станції можуть отримати «якісь механізми підтримки», але ситуація до кінця неясна.

У 2014 р. власна генерація електроенергії ТЕЦ на Кримському півострові становила 1109 млн кВт⋅год (18,81% споживання, що склало 5895,4 млн кВт⋅год).

У 2015 власна генерація склала 1130,6 млн кВт⋅год (20,87% споживання, що склало 5416,6 млн кВт⋅год).

Припинення поставок електроенергії з материкової України до Криму внаслідок громадянської блокади викликало т.зв. «блекаут», що тривав півроку – з 23 листопада 2015 р. до кінця травня 2016 року.

У цей період припинено енергопостачання більшості підприємств, населення забезпечувалося електроенергією по кілька годин на день.

Фото: Влад Сергієнко. РІА Новини.

Першочергове енергопостачання військових об'єктів і критичної інфраструктури забезпечувалося мобільними дизель-генераторними установками (ДГУ) і мобільними газотурбінними електростанціями (ГТЕС), які працювали на дизельному пальному. Серед населення і малого бізнесу виник масовий ажіотажний попит на побутові дизель-генератори.

Міненерго РФ, передбачаючи проблеми забезпечення енергобезпеки Криму, ще навесні 2014 р. доставило та встановило на півострові 13 мобільних ГТЕС потужністю по 22,5 МВт. 9 були доставлені з олімпійського Сочі, ще 4 - з Підмосков'я. Усі - виробництва Pratt & Whitney Power Systems і вагою по 75 тон.

Також, на військових, інфраструктурних та соціально значущих об'єктах встановлені ще 1473 мобільних ДГУ загальною потужністю 310 МВт. Ще 315 одиниць ДГУ загальною потужністю 113,7 МВт, готових до запуску, склали оперативний резерв.

Міненерго РФ витратило близько 5,16 млрд руб. з федерального бюджету на компенсацію компаніям витрат на перевезення мобільних ГТЕС до Криму і Севастополя. На перебазування ДГУ виділено 2,3 млрд руб.

Після початку «блекауту» в грудні 2015 року двома рейсами літака Ан-124 «Руслан» до окупованого Криму екстрено доставлено ще 2 мобільних ГТЕС із Владивостока, що належали «РАО ЕС Сходу». 14-а мобільна ГТЕС підключена 31 грудня 2015 року, а 15-а - 14 січня 2016 року.

Усі мобільні ГТЕС загальною потужністю 337,5 МВт розміщуються на трьох майданчиках біля підстанцій:

• 6 ГТЕС - «Сімферопольська» (село Денисівка, Сімферопольський р-н),
• 4 ГТЕС - «Севастопольська» (село Штурмове, Балаклавський р-н),
• 5 ГТЕС - «Західно-Кримська» (село Кар'єрне, Сакський район).

Передбачливість Міненерго РФ щодо завчасного створення резерву мобільних ГТЕС та ДГУ дала змогу дещо пом'якшити наслідки «блекауту», однак не вирішила проблему віялових відключень і спричинила не лише величезні витрати на придбання мобільних генераторів, а й на доставку на Кримський півострів бензину й дизельного пального.

У зв'язку з цим, РФ змушена була екстрено пришвидшити будівництво чотирьох ниток підводного енергомосту дном Керченської протоки. 2 грудня 2015 р. запущено першу чергу, 15 грудня – другу, 14 квітня та 11 травня 2016 р. – третю і четверту. За планом, «енергоміст» мав бути збудованим до початку 2018 року, тобто на 1,5-2 роки пізніше.

Додаткові витрати держави-окупанта на підводний енергоміст склали 47,3 млрд. руб. або більше 0,8 млрд. дол. США. Також, треба було на 1,5-2 роки пришвидшити будівництво і реконструкцію відповідних електричних мереж, підстанцій тощо. Не тільки в окупованому Криму, але й у Краснодарському краї.

З 2016 р. власна генерація в Криму (з урахуванням мобільної генерації і перетікання з території РФ по енергомосту) склала 2779,5 млн кВт⋅год, споживання зросло на 32% і склало 7153,6 кВт⋅год, в тому числі за рахунок перетікання з ЄЕС РФ кВт⋅год.

Так, до 2017 року об'єкти теплової та мобільної генерації на Кримському півострові покривають 38,85%, а перетікання по енергомосту – 61,15% споживання електроенергії.

Енергоспоживання Криму і власна генерація електроенергії

Різке збільшення споживання електроенергії пов'язане з мілітаризацією Криму і прискореним розвитком підприємств ВПК.

Відзначимо, що вирішальний внесок у будівництво «Кримського енергомосту» внесли представники китайського бізнесу: Shanghai Foundation Engineering Group Co, Ltd, що спеціалізується на будівництві мостів, тунелів, залізниць і входить до складу однієї з найбільших китайських будівельних корпорацій - Shanghai Construction Group (SCG).

Моніторингова група «Майдану закордонних справ» і BSNews зафіксувала, що 11 жовтня 2015 року до одного з портів окупованої Керчі - Камиш-Бурунського порту, де розташований суднобудівний завод «Залив», порушуючи міжнародні санкції, прибув кабелеукладач JIAN JI 3001 під прапором Китаю (MMSI 413375460, судновласник і оператор - Shanghai Foundation Engineering Group Co, Ltd).

Задля маскування переходу судна з Шанхая до Криму, проведено «операцію прикриття»: у всіх онлайн-системах автоматизованої ідентифікації суден (АІС) судно-кабелеукладач JIAN JI 3001 відображалося як JIANGONG1. Водночас, у базах даних присутнє риболовецьке судно JIAN JI 3001 з тим же номером MMSI 413375460.

JIAN JI 3001 вийшов з Шанхаю 1 вересня 2015 року, 6-7 жовтня 2015 р. його було вивантажено в Новоросійську з борту спеціального судна-перевізника. Практично на всій протяжності маршруту передавач АІС було відключено.

Китайський кабелеукладач JIAN JI 3001

Весь екіпаж судна – громадяни КНР. Технічний персонал з обслуговування спеціального обладнання судна-кабелеукладача 60 осіб – також китайці, які отримали дозвіл Федеральної міграційної служби для роботи в РФ. Судно використовувалося на прокладці кабелів енергомосту з Краснодарського краю до Криму по дну Керченської протоки до 29 квітня 2016 року.

Довідка. Китай утримався при голосуванні Генеральною Асамблеєю ООН 27 березня 2014 року резолюції № 68/262 «Територіальна цілісність України», яка закликала всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати будь-які зміни статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і утримуватися від будь-яких дій або кроків, які можна було б витлумачити як визнання будь-якого такого зміненого статусу.

Найважливішою складовою планів РФ щодо енергозабезпечення Криму є будівництво 2-х нових парогазових ТЕС в Сімферополі та Севастополі сумарною потужністю 940 МВт. Передбачається, що це дозволить Криму надійно забезпечити регіон власними енергоресурсами. Введення в експлуатацію перших блоків обох станцій було заплановано на вересень 2017 р., а другої черги – на березень 2018 р. Ці терміни зірвані внаслідок санкцій. Більш того, майбутнє цих об’єктів – під великим питанням.

Будівництво цих ТЕС вартістю 71 млрд руб. здійснює російська інжинірингова компанія «Технопромекспорт», що входить до держкорпорації «Ростех». РФ планувала встановити на цих ТЕС турбіни німецького концерну Siemens. Однак, поставку обладнання до Криму європейським виробникам забороняють санкції ЄС і США, введені через анексії Криму. Siemens категорично заперечував, що його обладнання може бути використано в Криму, повідомивши, що єдиний варіант їх поставки – проект будівництва електростанції на Тамані в Краснодарському краї РФ.

Ще навесні 2015 року компанія «Технопромекспорт», прикриваючись будівництвом ТЕС на Тамані купила чотири газові турбіни для кримських ТЕС у російського заводу «Сіменс технології газових турбін», який на 65% належить німецькій Siemens.

Фото: DPA

Як і передбачалося, восени 2016 року «Технопромекспорт» передумав будувати ТЕС в Тамані і виставив турбіни на продаж.

Через це, наприкінці 2016 року Siemens загальмував поставки для Тамані, відвантаживши тільки турбіни без додаткового обладнання.

У квітні 2017 р. глава Міненерго РФ вперше публічно визнав проблеми з поставками обладнання для споруджуваних Севастопольської та Сімферопольської ТЕС. Розглядаються варіанти обходу санкцій і використання російського обладнання:

а) обладнання третіх країн; «Ростех» проводить переговори про закупівлю турбін в Ірані, де їх виробляє компанія Mapna за ліцензією Siemens;

б) обладнання, завезене до РФ до введення санкцій; це не вирішує проблему подальшого технічного обслуговування і постачання запчастин на окуповану територію, що перебуває під дією санкцій;

в) обладнання виробництва РФ; в Росії виробництво турбін великої потужності відсутнє.

Як вимушений захід, для компенсації затримки будівництва Севастопольської та Сімферопольської ТЕС в Криму буде побудовано 120 МВт генерації на Сакській ТЕЦ на основі невеликих турбін виробництва «Объединенной двигателестроительной корпорации», що виробляє двигуни для військової та цивільної авіації, космічних програм і корабельні турбіни. Вона є дочірньою компанією корпорації «Оборонпром».^*)

*) На дату електронної публікації цієї частини доповіді турбіни виробництва концерну Siemens були в порушення санкцій доставлені до Криму. Наприкінці червня 2017 року перша частина обладнання була доставлена в Камишову бухту Севастополя, 8 липня обладнання для Сімферопольської ТЕС були доставлені до Феодосії. У компанії Siemens оголосили про початок власного розслідування поставки турбін на Кримський півострів.

Перевезення турбін з Феодосії в Сімферополь. Фото crimea-news.net

Припинення постачань електроенергії на окупований півострів, що почалося з листопада 2015 року внаслідок громадянської блокади Криму, змусило державу-окупанта – Російську Федерацію – вживати екстрених і надзвичайно дорогих заходів та буквально на ходу переглядати початкові плани та стратегії.

Продовження дії санкцій на постачання до Криму іноземного енергетичного обладнання буде й надалі завдавати величезної шкоди економіці РФ.

* * *

Розслідування фактів порушень міжнародних санкцій з вересня 2016 року проводилося в рамках проекту «Журналістське розслідування «Міжнародні санкції щодо анексії Криму: ефективність і вплив, дотримання і технології обходу» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. 

* * *

Моніторинг порушень міжнародних санкцій до РФ та правового режиму на тимчасово окупованій території Криму з листопада 2016 року здійснювався за підтримки Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження». Позиція Міжнародного фонду «Відродження» може не співпадати з думкою авторів.