Банки під санкціями. База даних щодо синхронізації санкцій України, США та ЄС

20:26 03.10.2018
Україна

Тетяна ГУЧАКОВА,
експерт моніторингової групи
«Інституту чорноморських стратегічних досліджень»
і «Майдану закордонних справ», Ялта-Київ

Уже ні в кого немає сумніву, що Україні терміново потрібно щось робити зі своєю санкційною політикою щодо держави, яка окупує частину української території та продовжує війну у різних формах.

Вже не є новою думкою те, що українські санкції щодо РФ є навіть слабкішими, ніж санкції інших держав, і Україні потрібно, щонайменше, синхронізувати санкційний режим із США.

Навіть з’явився законопроект про внесення змін до Закону України «Про санкції» щодо синхронізації санкцій з міжнародним співтовариством. А сьогодні має відбутися засідання Комітету ВР України у закордонних справах «Про реалізацію санкційної політики України».

Моніторингова група Майдану закордонних справ, Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та інтернет-видання BlackSeaNews готова допомагати державним органам знаходити інформацію та аргументи для ефективної роботи із санкціями, та нагадувати про тих суб’єктів та ті зв’язки, про які можуть випадково «забути» держслужбовці.

У сьогоднішній публікації – те, що стосується санкційної політики щодо російських банківських установ.

* * *

Загалом у санкційних списках України, США та ЄС, які пов’язані з російською агресією в Україні, 76 банківських установ.

46 з них – банки, що зареєстровані в РФ, ще 5 банків розташовані та працюють в Криму, але зареєстровані за законодавством держави-окупанта. Дві установи знаходяться на окупованій території Донбасу – це так звані «Центральний Республіканський Банк Донецької Народної Республіки» і «Державний банк Луганської Народної Республіки». Ще 4 установи – «дочки» російських банків, що розташовані на території України.

Крім того, у списку американського Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) є ще 19 закордонних підрозділів російських банків.

Загалом в американському списку наприкінці вересня міститься 61 банківська установа, в українському – 56, в списку ЄС – 6.

Відзначимо, що один із банків, що нас цікавлять, – російський Темпбанк – міститься не в українському, а у так званому «сірійському» списку OFAC з аналогічним набором санкцій.

Але, якщо проаналізувати хронологію введення санкцій, можна побачити, що санкційні списки США, що з’явилися ще у квітні 2014 року, постійно доповнювалися, ЄС прийняв антиросійські санкції на початку агресії і на цьому зупинився, а Україна приймала рішення про санкції дуже повільно і не завжди логічно.

Кількість банківських установ в санкційних списках за роками з початку російської агресії

До речі, про логіку роботи з санкціонними списками.

Санкційні списки ЄС з’явилися на початку російської агресії в Україні. Далі регулярно приймалися тільки рішення про продовження дії санкцій. Це було не завжди просто через опір бізнесу та вплив російської пропаганди на політичне життя Європи, але в цілому логічно.

Робота підрозділів Мінфіну США по «українських санкціях», що розпочалася навесні 2014, не припинялася ніколи. Щорічно, зазвичай не один раз на рік, списки доповнювалися новими фігурантами.

І лише дії України щодо санкцій не завжди вдається логічно пояснити.

14 серпня 2014 року був прийнятий базовий закон «Про санкції», але перше рішення про застосування санкцій було ухвалено РНБО лише 2 вересня 2015 року.

Водночас українські «дочки» російських банків (Сбербанку, Внешекономбанку, ВТБ) з’явилися у санкційному списку лише після масових протестних акцій киян у березні 2017 року, а самі «материнські» банки – у травні 2018.

У Києві замуровують відділення «Сбербанку». Фото Громадське

Для порівняння: в списку OFAC банк ВТБ міститься з липня 2014 року, його «дочка» в Україні – з грудня 2015, інша «дочка» – БМ Банк, що раніше належала Банку Москви, – з вересня 2016. Внешекономбанк перебуває під американськими санкціями з липня 2014 року, його українська дочка Промінвестбанк – з липня 2015. Сбербанк опинився у списку у вересні 2014, Сбербанк в Україні – у грудні 2015.

Українська технологія роботи з санкційними списками дещо відрізняється від американської.

Практично щоразу в рішенні РНБО, а згодом і в указі президента, з’являлися нові списки всіх осіб, на які поширюються санкції. Ці списки змінювали попередні. А у травні 2017 указом Президента втратили чинність всі рішення 2015-16 років, замість них з’явився новий великий список. У травні 2018, а згодом через місяць – у червні 2018, з’явилися вже нові списки…

Хочеться думати, що це пов’язано з ретельною роботою над списками, відстеженням нових зв’язків, змін статусу та ін., тому списки регулярно переробляються.

Але.

15 банківських установ з українського списку вже втратили ліцензії на здійснення банківських операцій впродовж 2015-17 років, 11 з них оголошено банкрутами.

Три банки взагалі припинили існування як юридичні особи: банк Івестиційний Капітал відсутній у реєстрах юросіб з жовтня 2015, банк Верхньоволзький – з травня 2016, Аделантбанк – з березня 2017.

А, наприклад, публічне акціонерне товариство «Джипібі Мортгейдж», що потрапило до українського списку у травні 2018 року, міститься в російському держреєстрі як Банк «ГПБ-Іпотека» і знаходиться в стадії ліквідації з грудня 2016.

Банк «ГПБ-Іпотека» 01.09.2016 опинився в списку секторальних санкції США, а 30.12.2016 зборами його акціонерів прийнято рішення «про припинення діяльності в порядку добровільної ліквідації». Ліцензію на здійснення банківських операцій відкликано 21.02.2017.

Між тим, коли ТАСкомбанк, що належить Сергію Тигипко, в грудні 2017 купив львівський ВіЕс Банк у групи Сбербанк, цей банк був виключений з санкційного списку, який затверджував РНБО 1 березня 2018 року. До речі, ТАСкомбанк, як можна бачити на його сайті, досі активно співпрацює з російським Сбербанком.

Чимало питань виникає і через те, що кримські Чорноморський банк розвитку і реконструкції (ЧБРР) та Севастопольський морський банк потрапили під українські санкції лише у травні 2018 року. «Не помітили» раніше? Або вони комусь були дуже потрібні для фінансових операцій?

До речі, «не помітити» ці два банки було просто неможливо – це єдині українські банки, що залишилися в окупованому Криму та перереєструвалися за російським законодавством.

ЧБРР, що контролювався Михайлом Вітковим – головою Спостережної ради банку, колишнім міністром фінансів Криму, – вже з 18 березня 2014 року використовувався окупантами для акумулювання податкових платежів кримських підприємців, щоб всі податки залишалися в «Республіці Крим» (наказ «міністерства фінансів Республіки Крим» від 18.03.2014 №60). А кримський бізнес примусово змушували переходити на обслуговування для оплати податкових платежів в ЧБРР.

Севастопольський морський банк (до перереєстрації за російським законодавством – ПАТ Банк Морський) контролювався російським бізнесменом Олександром Анненковим.

Ліцензії цих двох банків були відкликані Національним банком України ще 6 травня 2014 року.

Як вже згадувалося, у списку американського Управління з контролю за іноземними активами є 19 закордонних «дочок» російських банків. Це наслідок секторальних санкцій США, під які потрапили установи, що пов'язані зі Сбербанком Росії, Внешекономбанком, Банком ВТБ, Газпромбанком, колишнім Банком Москви.

Українські санкції на ці установи не розповсюджуються. Між тим, чимало українських банків мають кореспондентські зв'язки із закордонними фігурантами американських списків.

Наприклад, на сайті білоруської «дочки» Сбербанку Росії «БПС-Сбербанк» у червні 2018 розміщена інформація о таких українських банках, що мають відкриті в цієї установі кореспондентські рахунки: ПУМБ, Кліринговий Дім, Банк «Грант», Укрексімбанк, Банк Кредит Дніпро, Промінвестбанк, Ощадбанк, Полтава-банк, Південний, Полікомбанк та «дочка» російського Сбербанку.

 

* * *

Рекомендації Моніторингової групи:

- щонайменше, терміново додати в списки ті установи, що містяться в списку OFAC та відсутні в українському. Але не просто механічно додати, а з урахуванням змін, що сталися з цими юридичними особами за роки (!) після потрапляння до американських списків;

- переглянути зміст санкцій до конкретних осіб з точки зору їх ефективності. Якщо щодо російських «дочок» в Україні, які мають в країні, на жаль, клієнтську базу та зобов’язання, «запобігання виведенню капіталів за межі України» є цілком логічно, то по відношенню до «материнських» банків в Росії це виглядає, щонайменше, недостатнім;

- запровадити відповідальність резидентів України за порушення санкцій;

- здійснювати постійний моніторинг зв’язків осіб з агресією проти України, своєчасно додавати таких до списків;

- і так, не соромитися ретельно перевіряти інформацію, щоб не виглядати смішними, застосовуючи санкції до неіснуючих осіб.

 

Перелік банківських установ,
що перебувають у санкційних списках України, США та ЄС
у зв’язку з агресією Росії в Україні

Скачати таблицю у форматі PDF можна тут.

 

* * *

Моніторинг порушень міжнародних санкцій до РФ та правового режиму на тимчасово окупованій території Криму здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження». Позиція Міжнародного фонду «Відродження» може не співпадати з думкою авторів

Теми:

Ще на цю тему