Відновлення судноплавства на Прип'яті розкриє транзитний потенціал за рахунок розвитку транспортного коридору Чорне море-Балтика
Відновлення судноплавства на Прип'яті дасть змогу розкрити транзитний потенціал України за рахунок розвитку річкового транспортного коридору від Балтійського до Чорного моря.
Таку думку висловив керівник Адміністрації морських портів України (АМПУ) Райвіс Вецкаганс в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
"За ініціативою Міністерства транспорту та комунікацій Республіки Білорусь, а також за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку компанія Royal Haskoning DHV у травні поточного року завершила обстеження на території Білорусі судноплавних гідротехнічних споруд водного шляху Е-40, що сполучає Балтійське та Чорне моря через Віслу, Західний Буг, Прип'ять і Дніпро. Найближчим часом робоча група за участю фахівців АМПУ, філії "Днопоглиблювальний флот" АМПУ і Держгідрографії виконає аналогічну роботу на українській ділянці річок Прип'ять і Дніпро", - сказав він.
Керівник АМПУ уточнив, що днопоглиблювальні роботи на Прип'яті передбачають розробку ґрунту на кількох перекатах, що утворилися в результаті наносів донних ґрунтів із Білорусі. Він додав, що перекати або наноси не містять радіоактивних речовин, але все одно роботи супроводжуватиметься постійним моніторингом.
"Технічне завдання на закупівлю послуг із ремчерпання на Прип'яті має свої особливості. Насамперед це стосується дотримання всіх вимог і процедур, встановлених адміністрацією зони відчуження. Отже, до початку робіт буде проведено попередні дослідження рівня радіологічного забруднення. Потім, після отримання погодження від адміністрації зони відчуження, роботи проводитимуться під їхнім постійним моніторингом", - зазначив Вецкаганс.
Як повідомлялося, Білорусь протягом кількох років розглядає можливість створення нового транспортного коридору для перевезень вантажів із республіки водним шляхом річкою Дніпро в порти Чорного, Середземного та Каспійського морів.
Будівництво порту й ідея відновлення повноцінного судноплавства річкою Дніпро підтримали президенти Білорусі й України у квітні 2017 року. Ці плани було підтверджено й на I Форумі регіонів Білорусі та України в Гомелі.
Українська сторона підтверджує технічну можливість проходження суден класу "річка-море" від Київської ГЕС до села Нижні Жари (Гомельська обл.). При цьому необхідно виконати роботи з днопоглиблення протяжністю 103 км.
Білоруська сторона підготувала три будівельні проекти в Брагінському районі. Зокрема, передбачено будівництво в Нижніх Жарах глибоководного порту площею 41 га, річкового порту з інженерною і транспортною інфраструктурою площею 68,1 га, мультимодального хабу та пристані для яхт-клубу з базою відпочинку площею 249,65 га.
Ще на цю тему
- 12.03.2022 Міжнародна морська організація засудила російську агресію
- 27.04.2021 Україна має встановити кордон з РФ у Азовському та Чорному морях — експерт
- 10.07.2020 «Відновили втрачені навички». Українські прикордонники вперше за 12 років прилетіли на острів Зміїний
- 04.06.2020 Наряди Нацгвардії підсилюють прибережні зони та зони відпочинку поблизу Азовського моря
- 02.06.2020 Українську бурову установку "Таврида" міжнародна база позначила прапором РФ
- 24.03.2020 Мінінфраструктури продовжує терміни дії кваліфікаційних документів моряків
- 06.03.2020 Страховщики призвали IMO внести поправки в правила пожарной безопасности на судах
- 21.10.2019 На українському Дунаї «виловили» італійських та румунських рибалок
- 21.10.2019 На Одещині затримано румунський катер з громадянами ЄС
- 09.10.2019 Прикордонна служба отримає 20 патрульних катерів
- 12.09.2019 Морська охорона оголосила тендер на ремонт артустановки корабля проєкту «Григорій Куроп’ятников»
- 23.07.2019 У ДПСУ розповіли про основні напрями розвитку Морської охорони