Викиди кримського "Титану": українські експерти сказали, як можна вплинути на Росію

Долучення України до "Декларації про зацікавленість у сфері зміни клімату за участі корінних народів" могло б дати механізми впливу на Росію у зв'язку з викидами хімічного підприємства "Титан" в Армянську.

Про це у вівторок, 3 серпня, на пресконференції у Києві заявив експерт Кримськотатарского ресурсного центру, доктор економічних наук Євген Хлобистов, повідомляє Укрінформ.

"Україна як держава не може впливати на діяльність підприємства "Титан", яке знаходиться в Армянську, тому що воно - поза контролем української держави і українською юрисдикцією. Але якби Україна долучилася до цієї декларації, це б був ще один спосіб впливу на Російську Федерацію щодо виконання нею вимог екологічної безпеки і забезпечення сприятливих умов роботи і функціонування цього підприємства", - наголосив експерт.

У свою чергу колишній постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін зазначив, що на роботу хімічних підприємств у Криму можуть впливати міжнародні правові акти. Декларація ж могла б мати ключовий вплив на теплоенергетичні підприємства Криму.

"Оскільки йдеться про глобальне потепління, ключового значення декларації і саміту ООН можна очікувати від підприємств енергетики. Це не стосується хімічних підприємств. Це стосується незаконного видобутку вуглеців і їх спалювання на двох електростанціях, які працюють у Криму", - пояснив Бабін.

Що стосується підприємства "Титан" на півночі Криму, зазначив він, є кілька механізмів міжнародно-правового впливу, "але те, що там зараз відбувається, ми не тільки не можемо контролювати, але ми, на жаль, констатуємо, що... ті кримінальні справи, які були гучно анонсовані після серії масових викидів минулого року, в правовому полі України наразі закінчилися нічим, оскільки рік минув, а результату немає".

Росія ж, вважає експерт, максимально довго експлуатуватиме підприємство "Титан", не замислюючись про знищення кримської екології і загрозу здоров'ю населення.

"Наше завдання - думати над тим, як це зупинити. Є два варіанти розвитку подій. Перший - зупинка цих підприємств, другий - деокупація цих територій, демілітаризація, міжнародний контроль і відновлення нормальних виробничих циклів підприємства, як вони були спроєктовані. Сьогодні всі вони працюють в екстремальному циклі, який не передбачений технічними планами цих заводів. Тому ми сьогодні маємо такі ризики", - резюмував Бабін.