Блокування українських портів Азовського моря: значне посилення під прикриттям штормів

Фото: Sergey Volkov https://twitter.com/wolchok_

Андрій КЛИМЕНКО
Керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»,
«Майдану закордонних справ» (Київ) та редакції інтернет-видання BlackSeaNews
головний редактор BlackSeaNews, Ялта-Київ

Моніторингова група повідомляє про актуальні тенденції літа-початку осені 2019 у відомому процесі створення перешкод свободі судноплавства у Керченські протоці для морських суден, що прямують до/з українських портів в Азовському морі – Маріуполя та Бердянська.

Отже, не будемо інтригувати читачів, а одразу про статистику.

Динаміка середньої затримки на 1 судно на вході до Азовського моря
з початку блокування в травні 2018 станом на 01.10.19, в годинах

Динаміка середньої затримки на 1 судно на виході з Азовського моря
до Чорного моря з початку блокування в травні 2018 станом на 01.10.19, в годинах

Наведені вище діаграми наочно свідчать про таке.

1. Значне зменшення часу затримки, що відбулося в грудні 2018 - січні 2019, було наслідком реальної загрози введення «азовського пакету санкцій» щодо портів РФ в Азовському та Чорному морях.

Ця загроза містилася у чисельних документах США та ЕС, виступах та телефонних дзвінках їхніх керівників до керівництва РФ, що були в той час.

Але «азовський пакет санкцій» у житті не відбувся (за винятком персональних санкцій до декількох керівників Берегової охорони ФСБ після захоплення українських кораблів в Чорному морі - ці санкції мали виключно символічне значення).

Разом з тим, зменшення часу затримки суден що прямують до/з українських портів в Азовському морі – Маріуполя та Бердянська, спостерігалося протягом січня - липня 2019.

Схоже, що в серпні-вересні 2019 дія загрози "азовського пакету санкцій" скінчилася.

2. В серпні 2019 розпочалося нове збільшення вимушеної затримки "маріупольських" та "бердянських" суден.

У порівнянні з липнем 2019 року штучне утримування "маріупольських" та "бердянських" суден "на вході" до Азовського моря зросло в серпні з 19,8 до 39,1 годин, тобто в 2 рази, а на "виході" з Азовського моря – з 27,7 до 65,8 годин, тобто в 2,4 рази.

У вересні, порівняно з серпнем, ситуація ще сильніше погіршилася: на "вході" - показник зріс від 39,1 до 48,5 годин (тобто ще в 1,2 рази), а на "виході" – з 65,8 до 89,7 годин (тобто ще в 1,4 рази).

В цілому за останні 2 місяці (серпень-вересень) у порівнянні з липнем 2019 тривалість очікування "на вході" до Азовського моря зросла в 2,4 рази, а на "виході" з Азовського моря – в 3,2 рази.

Довідка: про те, що таке "нормальний час очікування", читайте наприкінці статті.

3. Наше спеціальне дослідження показало, що штормова погода. що спостерігалася у вересні протягом 5 днів поспіль, коли рух у Керченській протоці був закритий, не дуже суттєво вплинула на ці показники.

Ми розуміли, що ця обставина (шторм) буде використовуватися російською стороною для виправдань на кшталт того, що зростання часу очікування "маріупольськими" та "бердянськими" суднами залежало тільки від штормової погоди. Тому використовували спеціальну технологію щодо відокремлення фактору штормів. Вона включає вивчення різних джерел стосовно штормових попереджень, реального стану погоди та часу приходу/відходу по кожному з сотень суден, що пройшли Керченською протокою у вересні 2019.

Щоб виключити виникнення можливих докорів у необ'єктивності, ми, нарешті, зовсім виключили з розрахунків 35 суден, що прибули до Керченської протоки під час цих штормових днів (8-12 вересня. а також 22 та 25 вересня 2019). Що з цього вийшло – показано на діаграмах окремим стовпчиком за вересень 2019.

Виключення фактору штормової погоди у вересні дало такі результати: розрахунковий середній час штучної затримки "на вході" до Азовського моря склав 43,7 годин (замість 48,5). Розрахунковий середній час штучної затримки "на виході" з Азовського до Чорного моря склав 78,5 годин (замість 89,7).

Тобто, штормова погода у вересні підвищила час затримки в середньому лише приблизно на 10-12%.

4. Виникає логічне запитання: якщо шторм вплинув не критично, то за рахунок чого сталося різке зростання у вересні (та й у серпні 2019)?

4.1. Зверніть увагу, що тривалість затримки суден "на виході" (тобто тих, що йдуть з українських портів з вантажем, переважно до портів країн ЄС, Туреччини та Північної Африки) майже вдвічі перевищує тривалість затримки суден "на вході" до Азовського моря (тобто коли вони йдуть в баласті, без вантажу до Маріуполя та Бердянська).

Так, у серпні ця пропорція склала 65,8 / 39,1 (годин) – тобто в серпні час затримки на виході перевищував час затримки на вході в 1,7 разів. У вересні ця пропорція склала 89,7 / 48,5 (годин) – тобто у вересні 2019 час затримки на виході перевищував час затримки на вході в 1,85 разів.

Що це означає? – що в той час, коли "маріупольські" та "бердянські" судна йдуть через Керченську протоку, тобто коли протока відкрита для руху суден, судна з вантажами з Маріуполя та Бердянська штучно утримуються майже вдвічі довше, ніж судна без вантажів, що йдуть до Маріуполя та Бердянська.

4.2. Ще один важливий елемент "технології штучного утримування" полягає в наданні першочергового пріоритету суднам, що прямують до/з російських портів Азовського моря перед тими, що йдуть до Маріуполя та Бердянська.

Це особливо проявляється напередодні або одразу після перекриття Керченської протоки через шторми (див. приклад №1 на наступному слайді):

4.3. Нарешті, протягом літа-початку осені 2019 року (на відміну від російських або інших суден, що йдуть до/з азовських портів РФ) "маріупольські" та "бердянські" судна проходять Керченську протоку не за традиційною чергою, а окремими караванами, що формуються один раз на декілька днів.

Такий порядок виявлений Моніторинговою групою навіть в дні, коли немає перепон для руху Керченською протокою через штормову погоду (див. приклад №2 на наступному слайді):

Отже, ситуація зі штучним утримуванням перед Керченською протокою "маріупольських" та "бердянських" суден повернулася до показників вересня-жовтня 2018 року.

Схоже, що настав час, коли знову потрібно активувати питання про "азовський пакет" санкцій до російських портів Азовського моря, з яких здійснюються регулярні перевезення до окупованого Криму: це порти Ростов-на-Дону, Азов, "Кавказ" та Темрюк.

* * *

Важливе роз’яснення. Яку ситуацію можна вважати «нормальною», тобто такою, коли блокади немає.

Нормальна ситуація – це коли час очікування дозволу диспетчера Керченського морського порту (знаходиться на окупованому Кримському півострові) на прохід Керченською протокою становить від 0 до 2-5 годин (за відсутності шторму), як це було до початку блокади в травні-червні 2018.

Довідково. Стандартна ситуація, відповідно до правил Керченського порту, є такою:

Інформацію про підхід судна капітан або судновий агент подають капітану морського порту (копію в Службу управління рухом суден СУРС "Керч") за 48 годин до підходу, повторно – за 24 години, а ще остаточно уточнюють її – за 4 години до підходу.

СУРС "Керч" на основі цих повідомлень формує "живу чергу" суден, незважаючи на країну прапора, державну належність судновласника та порт призначення. Це означає, що до моменту підходу судна порт зобов'язаний доставити на нього лоцмана. При цьому судну не обов'язково вставати на якір.

Постановка на якір відбувається у таких випадках:

1) очікування прибуття катера Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ для огляду на "терористичну загрозу", потім – очікування повідомлення від ФСБ диспетчеру СУРС "Керч" (ця опція з'явилася з травня 2018 – з початком блокади і після введення в експлуатацію Керченського мосту),
2) очікування лоцмана, коли він вчасно не прибув (лоцманська проводка по Керченській протоці є обов'язковою),
3) штормова погода, коли катер Берегової охорони ФСБ або лоцманський катер не можуть вийти в море.
2) очікування проходу зустрічного каравану - час проходу Керченської протоки від буя до буя - 2-3 години.