Гонка озброєннь: Світ, Україна, Росія

Зростання світових оборонних витрат збільшилося за останнє десятиліття на 7,2% і досягло в 2019 році майже 2 трлн доларів США.

62% цих витрат припадають на п’ять держав – США, Китай, Індію, Російську Федерацію і Саудівську Аравію. За останні три роки, вони збільшили свою частку в світових військових витратах більш ніж на 2%, пише Військовий навігатор України.

 Згідно з дослідженням Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), більше всіх в світі на оборонні витрати виділили США – 732 млрд дол. При цьому наголошується, що в період з 2009 по 2019 роки США зменшили цю статтю витрат на 15%. Найвище зростання серед країн з топ-5 продемонстрував Китай, збільшивши свої військові витрати за цей період на 85%. Індія збільшила на 37%, РФ – на 30%, а Саудівська Аравія – 14%.

Також варто звернути увагу на зростання загального оборонного бюджету країн-членів НАТО. У минулому році він склав понад 1,04 трлн доларів, при тому, що ще в 2016 році він був 918 млрд доларів. Примітно, що в Європі найдинамічніше зростання витрат за десятиліття продемонструвала Румунія – 154%, друге місце зайняла Україна – 132%. Але їх частка в світових оборонних витратах не перевищує 0,3%.

За оцінками аналітиків SIPRI, українські витрати на оборону в 2019 році зросли на 9,3%, в порівнянні з 2018-м. У грошовому вираженні йдеться про 5,2 млрд доларів. Для порівняння, витрати сусідніх Туреччини і Польщі склали 20,4 млрд доларів і 11,9 млрд доларів відповідно. Враховуючи те, що Україна знаходиться в стані війни с російським проксі на Донбасі, це порівняння свідчить не на нашу користь. Співдиректор зовнішньополітичних програм і безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник пояснив, що SIPRI вважає витрати на оборону, а не сектор оборони і безпеки, куди входять більше відомств.

“У нас ці витрати йдуть однією статтею на безпеку і оборону, а не тільки армію. Збройні сили отримують незначний відсоток від ВВП, якщо порівнювати зі світовими витратами. Але разом з тим, це кожна четверта гривня (з державної скарбниці), що чинить тиск на бюджет”, – говорить Мельник.

Зазначається, що в 2020 році фінансування Збройних сил становить 116 млрд грн з урахуванням коштів зі спеціального фонду, тобто приблизно на 14 млрд більше, ніж в минулому. При цьому в цілому на сектор оборони в державному бюджеті України на 2020 рік було виділено 245,8 млрд грн, що становить вже більше $9 млрд.

У той же час фінансування програм, пов’язаних з модернізацією, ремонтом і закупівлею нових озброєнь порівняно невелике і складає 22,7 млрд грн – менше 1 мільярда доларів. Це не дозволяє нашій армії зробити якісний стрибок вперед навіть в умовах збройного протистояння на Донбасі.

 Хоча все в цьому світі відносно. Наприклад, в першій редакції Держбюджету 2014 року, зверстаного до початку російської анексії Криму та війни на Сході України, все фінансування Міноборони становило 16 млрд грн, тобто було меншим, ніж та сума, яку ми зараз виділяємо лише на вдосконалення техніки.

Щодо Росії, то Путіну вдалося до введення санкцій (російсько-українська війна) провести переозброєння армії, вона отримала нову якість. На тлі падіння ціни на нафту, росіяни можуть скоротити військові витрати на 20-25%, це буде не критично, через пару років знову відновлять витрати. Важливо відзначити, що навіть в такому стані РФ буде створювати велику загрозу для України та світу.

З іншого боку, відзначають експерти, схоже на те, що в Кремлі на даний момент не мають наміру знижувати витрати на “оборонку”, що може їм серйозно відгукнутися вже найближчим часом.

Приріст військових витрат РФ з 2000 року становить 175%, з 2010-го – близько 30%. При тому, що витрати не можна порівняти із середньосвітовими в перерахунку на відсотки ВВП. Світовий показник становить 2,2%, Кремль витрачає – 3,9%.

У 2010 році Дмитро Медведєв, на той момент чинний президент РФ, заявляв, що готовий почати гонку озброєнь.

“В ближайшее десятилетие нас ждёт следующая альтернатива: или мы достигнем согласия по противоракетной обороне и создадим полноценный совместный механизм сотрудничества, или же начнётся новый виток гонки вооружений. И нам придётся принимать решение о размещении новых ударных средств. Совершенно очевидно, что этот сценарий был бы очень тяжёлым”, – говорив Медведєв у посланні Федеральним зборам.

Починаючи з 2010 року РФ щорічно збільшувала витрати – до 70,2 млрд доларів 2011 році, 81,5 млрд – в 2012 році, 90,4 млрд – до 2013 році, 85,7 млрд – 2014 році. Але в останні роки в Кремлі скорочували витрати на “воєнку”: в 2018 році, знизивши рівень витрат на оборону на 3,5%, до $61,4 млрд, Росія вперше з 2006 року випала з ТОП-5. Втім, в 2019 році військові витрати знову виросли, і сягнули 65,1 млрд доларів.

Росія має проблеми з державною програмою озброєнь. Не встигнувши в озвучені терміни до 2020 року, Міноборони вирішило продовжити її ще на сім років. На думку експертів, на тлі падіння цін на нафту і економічних санкцій, не знижуючи витрати на ВПК, РФ ризикує повторити долю СРСР. Нагадаємо, однією з ключових причин розвалу Союзу стала гонка озброєнь, яку економіка країни, ослаблена падінням цін на енергоресурси, просто не витримала.

Високі ціни на нафту дозволяли РФ не тільки збільшувати витрати, а й надолужити втрати від введених санкцій. При цьому у Кремля є низка закритих оборонних програм, фінансування яких не афішується. Сюди варто додати витрати на приватні військові компанії, які теж не відображаються в офіційних даних.

При таких витратах Кремлю доведеться знижувати витрати на сектор оборони або економити на соціальній сфері, що може привести до соціального вибуху. Вже зараз стає очевидним, що падіння рівня життя пересічних росіян навряд чи пройде без наслідків для влади. І в цьому контексті подальше вкладання коштів в посилення армії зараз може зіграти з Путіним злий жарт.