Як пандемія та заходи боротьби проти неї вплинули на рейтинги світових лідерів?

Пандемія часто потребувала непопулярних рішень – не всі підтримували, принаймні на перших етапах, запровадження карантину, припинення роботи малого бізнесу, носіння захисних масок та обмеження руху транспорту.

Перед політиками постала серйозна дилема, адже на одній шальці терезів була загроза епідемії та безпека людей, а на іншій – незадоволення електорату, удар по економіці, а, отже, і по держбюджету, пише Радіо Свобода.

Володимир Зеленський

В умовах нової загрози пандемії у березні рейтинг Володимира Зеленського піднявся з 44% до 46% у порівнянні з попереднім місяцем, згідно з даними КМІС.

Проте останнє опитування, проведене наприкінці квітня, показало, що рейтинг нинішнього президента знизився, повернувшись до позначки 43%.

Попри те, що зростання тривало недовго, Зеленський і надалі залишається найрейтинговішим українським політиком.

Для порівняння, колишній президент Петро Порошенко, займає друге місце у списку опитування КМІС, але зі значно меншим рейтингом у 15%.

Найпопулярнішим способом комунікації нинішнього президента, як і раніше, залишаються відеозвернення в інстаграмі. Український лідер розповідає громадянам останні новини, пов'язані з коронавірусом. Так, наприклад, у своїх відео Зеленський повідомляє про кількість хворих, роботу «Всеукраїнської онлайн школи» та отримане медичне обладнання.

Однак на тлі відеозвернень не вщухають також хвилі обурення та протесту громадян через інформацію про те, що бізнес деяких відомих осіб, продовжує працювати, порушуючи карантинні обмеження. Зокрема, це стосувалося ресторану «Велюр» у Києві, власником якого є депутат Микола Тищенко, та мережі «Епіцентр», співвласником якої є депутат Олександр Герега.

Дональд Трамп

Рейтинг президента США Дональда Трампа на тлі критики його адміністрації під час кризи коронавірусу у порівнянні з іншими світовими лідерами збільшився незначним чином.

Так, згідно з опитуванням, проведеним американським інститутом суспільної думки Gallup, у перші дні боротьби Америки з пандемією у середині березня, рейтинг Трампа піднявся з 44% до 49%, однак на цьому рівні тримався недовго. Після короткого сплеску громадської підтримки на початку карантину вже через місяць рейтинг схвалення президента упав до 43%. Це стало найрізкішим падінням за часи президенства Трампа, хоча така позначка все ж вища, ніж його середній рейтинг у 40%.

Президент США часто порівнював досвід пандемії з війною та, називавши себе «президентом воєнного часу», взяв на себе надзвичайні повноваження для мобілізації економіки задля боротьби з пандемією. Однак таку рішучість Трамп проявляв не одразу.

Протягом усього січня президент часто применшував серйознінсть вірусу, називаючи його звичайним грипом. До того ж, згідно з опитуванням дослідницького центру Pew, дві третини респондентів відповіли, що президент реагував на пандемію коронавірусу «занадто повільно».

З огляду на нинішню кризу в галузі охорони здоров’я та економіки, популярність президента США в останній рік його правління може опинитися під загрозою, тим паче, що Трамп серйозно налаштований на переобрання у листопаді цього року.

Борис Джонсон

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон, чий рейтинг до початку кризи тримався в межах 45-48%, наприкінці березня підскочив до позначки 62%, саме у той час, коли у нього виявили коронавірус.

Але попри тривалі дискусії про те, наскільки вчасно Лондон запровадив карантин, рейтинг Джонсона продовжує триматися на рівні 60%, згідно з даними компанії Morning Consult.

У той час, коли на початку березня більшість європейських країн скасовували спортивні заходи, навчання в школах та роботу ресторанів, Велика Битанія до таких заходів не вдалася.

Уряд Джонсона заявляв, що масове закриття закладів не зупинить спалах, тим паче, що таким чином населення зможе набути імунітет та обмежити майбутні випадки зараження.

Через декілька днів прем’єр все ж змінив свій підхід, оголосивши карантин та закликавши британців залишатися вдома. Після того, як прем’єр захворів на коронавірус та провів декілька днів в реанімації, він записав чергове відеозвернення у твіттері, у якому розповів про власний досвід боротьби з хворобою.

«Я хочу висловити власну подяку абсолютно блискучим лікарям, лідерам у своїй галузі, чоловікам та жінкам, які приймали важливі рішення декілька днів тому, за які я буду вдячний до кінця свого життя», – сказав Джонсон, запевнивши, що Великій Британії вдасться здобути перемогу над коронавірусом.

Однак поки що, станом на 6 травня, країна займає перше місце в Європі за кількістю смертельних випадків від COVID-19.

Володимир Путін

Згідно з опитуванням проведеним аналітичним центром Левада, у березні президента Володимира Путіна підтримували 63% населення. Результати іншого соціологічного опитування ФОМ свідчать про те, що після першого зверненння Путіна до росіян у зв’язку з пандемією 25 березня, його рівень довіри виріс до 62%.

Проте вже у квітні, згідно з новим опитуванням центру Левади, рейтинг схвалення російського лідера упав до історичного мінімуму вперше за 20 років його правління, а саме до 59%.

Політолог Гліб Павловський розповів в ефірі Настоящее время, що падіння рівня схвалення дій Путіна пов'язане з тим, що люди відійшли від активної діяльності та відчувають злість, адже їм доводиться продовжувати платити державі, яка заборонила їм працювати.

«У них беруть у борг. Хто бере у борг? Держава, тобто Путін, з їхньої точки зору, – сказав Павловський. – Звичайно, це може не подобатися. Я думаю, що це призведе найближчим часом до якихось претензій».

У різних регіонах Росії вже почалися мітинги через те, що уряд, на думку протестувальників, робить занадто мало для підтримки тих, хто втратив роботу та джерело доходу в умовах карантину.

Анґела Меркель

Серед лідерів, чий рейтинг схвалення суттєво збільшився, опинилася німецький канцлер Анґела Меркель. Згідно з опитуванням Morning Consult популярність канцлера за період березень-травень зросла з 40% до 58%.

У виданні The Guardian, посилаючись на інші дані опитування політичного барометра Forschungsgruppe Wahlen, повідомляли, що рейтинг схвалення Меркель навіть досягав рекордних 79% на початку кризи.

Свою рішучість та відвертість Меркель показала у телезверненні до нації 18 березня, яке відбулося вперше за 15 років роботи канцлера. У ньому лідер підкреслила, що звертається до громадян у «такий незвичний спосіб», щоб пояснити, як вона та уряд країни працює у цій ситуації.

«Це частина відкритої демократії: ми ухвалюємо політичні рішення прозоро та пояснюємо їх якнайдетальніше, щоб вони стали зрозумілими», – сказала Меркель.

Вона запевнила, що уряд зробить усе можливе, щоб зменшити економічний влив та зберегти робочі місця.

Нещодавно канцлер заявила, що Німеччина подолала «першу фазу» пандемії та оголосила про нові заходи пом’якшення обмежень.

Чому це відбувається?

Експерти пояснюють зростання рейтингу політиків так званим «ефектом згуртування під прапором» (rally-round-the-flag), який вперше помітив американський політолог Джон Мюллер, проаналізувавши популярність президентів США у кризові моменти.

Мюллер з'ясував, що «ефект згуртування» – це раптове та суттєве збільшення громадської підтримки лідера, яке відбувається у відповідь на певні драматичні міжнародні події, як це було у випадку нападу на Перл-Харбор, Карибської кризи чи терористичної атаки 11 вересня 2001 року.

Професор політології британського університету Ворика Тревор Маккірскен у статті видання The Times пояснив, що нинішня пандемія суттєво відрізняється від інших драматичних подій локального масштабу, коли громадяни згуртовувалися навколо лідера, який ставав для них взірцем.

«Пандемія так чи інакше стосується усіх, тому я можу припустити, що певним чином люди порівнюють лідерів. Наприклад, американці спостерігають за діями Дональда Трампа та порівнюють його позицію у боротьбі з пандемією з позицією (канадійця Джастіна) Трюдо» – сказав виданню Маккірскен.

Відкритим питанням також залишається те, як довго триматимуться високі рейтинги політиків після того, як криза мине. Адже коли політика повернеться у звичний режим, розпочнеться аналіз помилок, а разом з тим, критика виборців може почати набирати шалених обертів і зовсім не на користь світових лідерів.