Як діють кримські санкції (6-8). Деякі особливості економічних процесів в Росії та окупованому Криму в умовах санкцій

Тетяна ГУЧАКОВА,
Андрій КЛИМЕНКО,
Ольга КОРБУТ
Моніторингова група «Інституту Чорноморських
стратегічних досліджень» та BSNews

BlackSeaNews продовжує публікацію українською та англійською мовами нової книги наших журналістів «ЯК ДІЮТЬ КРИМСЬКІ САНКЦІЇ».

Вашій увазі пропонуються такі статті (глави):

Окупація Криму, санкції та блокада
Стан санкційного режиму на 1 лютого 2020 року
Вплив санкцій на банківську сферу в Криму
Вплив санкцій на морське сполучення з окупованим Кримським півостровом
Зрив термінів виробництва ракетних корветів проекту «Каракурт» на суднобудівному заводі «Море» в Феодосії
Запровадження санкцій США щодо заводів РФ за виробництво військових кораблів в Криму
Деякі особливості економічних процесів в Росії та окупованому Криму в умовах санкцій
Інвестиції РФ в основний капітал в окупованих Криму та Севастополі
На що витрачаються інвестиційні гроші РФ в Криму та Севастополі
Безнадійно дотаційна бюджетна модель Криму та Севастополя
Оновлений «Кримський пакет санкцій»
Політика невизнання спроби анексії Кримського півострову
Що очікує Крим? Висновки та прогнози

Деякі особливості економічних процесів в Росії та окупованому Криму в умовах санкцій

Протягом періоду окупації Криму автори неодноразово зверталися в своїх дослідженнях не тільки до аналізу окремих галузей чи видів економічної діяльності, але й до особливостей загальних процесів кримської економіки в умовах санкцій (1).

На час цієї публікації економічні процеси на півострові (за всієї «екзотичності» в світі ринкової економіки) вже набули усталеного характеру на тривалу перспективу. Допоки існуватимуть окупація та режим санкцій, принципових змін очікувати не варто.

Нагадаємо, що перший рік окупації – до літа 2015 – був роком своєрідного імперського романтизму. Він був позначений «всеросійським фонтаном оптимізму та інвестиційних ідей» стосовно створення на захопленому півострові «нової вітрини Росії» – із Кремнієвої долиною, «нанотехнологіями», гральною та «флагманською» вільною економічною зонами, 7-зірковими курортами...

Для цього 31 березня 2014 створили Міністерство РФ у справах Криму, а до півострову поїхали тисячі «інвестиційних розвідників» з великих та малих корпорацій Росії та не тільки.

Режим міжнародних санкцій та блокади став величезною несподіванкою для керівництва РФ.

Уже у першій половині 2015 воно усвідомило помилковість своєї початкової концепції, а 15 липня 2015 міністерство у справах Криму ліквідували.

За рік, 28 липня 2016, був знижений статус «нової Росії»: ліквідували «Кримський федеральний округ», створений 21 березня 2014 – на третій день після акту анексії. Так звані «суб'єкти федерації» Республіка Крим і місто Севастополь включили до складу Південного федерального округу РФ із центром в Ростові-на-Дону.

Особливості справжньої «економічної моделі Криму», яка описується двома ключовими словами – «мілітаризація» та «санкції», треба враховувати при аналізі російської статистики загалом, а по Криму і Севастополю зокрема.

Після окупації та введення санкцій ця статистика перетворилася на комбінований інструмент пропаганди та приховування реального стану.

Крім того, введення санкцій спонукає РФ періодично закривати дедалі більші масиви інформації, пов'язаної з окупованим півостровом та видами діяльності, що підпадають або можуть підпасти під санкції. Стала закритою вся раніше публічна інформація РФ з держоборонзамовлення.

Тому деякі висновки та узагальнення можливо робити тільки шляхом співставлення статистики та інформаційного потоку.

При аналізі ситуації в Криму треба враховувати особливості «російської моделі півострова», перетворення офіційної статистики РФ після введення санкцій на інструмент пропаганди та приховування реального стану економіки, закриття величезних масивів інформації

(1) -Т. Гучакова, А. Клименко. «Соціально-економічна ситуація в окупованому Криму 2014–2018». – Київ. 2019. «Сіра зона». Кримський півострів: чотири роки окупації». (Щорічна доповідь «Окупований Крим в умовах санкцій і блокади в 2014–2017 роках»). Під загальною редакцією А. Клименка. – Київ. 2018

Інвестиції РФ в основний
капітал в окупованих Криму
та Севастополі

За даними Росстату, за роки окупації інвестиції в основний капітал в Криму та Севастополі становили відповідно 8,6 та 1,9 млрд USD. З них за бюджетні кошти – 6,03 млрд USD (70,2%) в Криму та 1,34 млрд USD (71,6%) в Севастополі (див. діаграму 1).

 

Це переважно інвестиції в об'єкти так званої Федеральної цільової програми «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополь до 2020 року», надалі – ФЦП.

Автори детально аналізували ФЦП на різних етапах її прийняття, корекції та реалізації.

Нагадаємо, що обсяг ФЦП на 2015–2020 роки становив 837 174,19 млн рублів, зокрема за рахунок коштів федерального бюджету – 94,5%, бюджетів суб'єктів РФ – 1,9% і позабюджетних джерел – 3,6%.

Майже 76% коштів ФЦП витрачалися на реалізацію мегапроектів у сфері транспорту (56,12%), енергетики (10,49%), інженерної інфраструктури та водопостачання (9,09%):

 

• переходи через Керченську протоку – підводні енергоміст та газопровід, автомобільний та залізничний мости;
• дві електростанції зі скандальними турбінами Siemens у Севастополі та Сімферополі;
• автомобільна дорога (траса «Таврида) від Керчі до Севастополя;
• реконструкція аеропорту в Сімферополі та багато менших за масштабами проектів.

Крім 70% бюджетних інвестицій в основний капітал, варто звернути увагу на чималенький розмір інвестицій «з інших джерел» в окупованих Севастополі та Криму за роки окупації – 532,6 та 2559,6 млн дол. США відповідно (діаграма 1).

«Інші джерела» інвестицій в Крим та Севастополь є такими:

• інвестиції підприємств військово-промислового комплексу РФ у виробництво продукції військового призначення на захоплених внаслідок окупації українських заводах;

• інвестиції в будівництво дорожньої та енергетичної інфраструктури, інших об'єктів у рамках ФЦП, кошти на які виділялися не напряму з бюджету РФ, а через російські державні та квазіприватні корпорації та/або банківські кредити;

• приватні інвестиції в будівництво житла для покупців з РФ – майже єдиний тип інвестиційних проектів, що орієнтовані на попит покупців, які, щоправда, в свою чергу являють собою специфічну групу з переведених до півострову російських військових та чиновників; а також торговельно-складської інфраструктури оптово-роздрібного бізнесу з регіонів РФ.

За 2014–2019 інвестиції Росії в основний капітал в «Республіці Крим» та місті Севастополь становили $8,6 млрд та $1,9 млрд відповідно. З них за рахунок бюджету РФ – 70,2% інвестицій в Криму та 71,6% у Севастополі

Зауважимо, що вся ця «острівна історія», коли інвестиції в основний капітал в Криму до 2019 зростали за рахунок державних коштів РФ, розгортається на тлі величезної проблеми обвального падіння інвестицій в основний капітал в економіці РФ загалом, що є наслідком агресії проти України та міжнародних санкцій.

Інвестиції в основний капітал в РФ за даними Росстату в 2010–2018, млрд дол. США. Діаграма 3

Як пояснював російський економіст Владислав Іноземцев, «з 2014 року в Росії припинили свою діяльність понад 200 іноземних компаній, а російські підприємці в 2018 році закривали бізнес в 2,15 раза частіше, ніж створювали нові. Від обвального падіння інвестиції в основний капітал утримували тільки зусилля держави, чия частка в сукупних капіталовкладеннях досягла 18%, не враховуючи інвестпрограм держкомпаній» (3).

Зумовлені блокадою Криму $26,6 млрд інвестицій РФ в основний капітал на окупованому півострові треба співставляти зі втратою $200 млрд таких інвестицій в РФ через виведення іноземного капіталу та згортання російського бізнесу внаслідок війни та санкцій

Зауважимо, що інвестиції РФ в інфраструктурні мегапроекти на території Кримського півострова були для РФ значною мірою вимушеними – їхня позачергова необхідність стала прямим наслідком окупації Криму, тобто викликаними нею режимом міжнародних санкцій та материкової торговельно-транспортної, водної та інфраструктурної блокади півострова.

 

На що витрачаються інвестиційні гроші РФ в Криму та Севастополі

Оскільки наступна тема є доволі специфічною, нагадаємо читачам, які не кожного дня стикаються з бухгалтерським обліком, про таке:

основні засоби – це матеріальні активи (об'єкти нерухомості, машини та обладнання тощо), які підприємство чи організація утримує з метою використання їх у процесі виробництва або для здійснення управлінських функцій, очікуваний строк експлуатації яких перевищує один рік (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Введення в дію основних засобів за видами економічної діяльності
в окупованому Криму, дані Росстату, 2014–2018, млрд руб.
Діаграма 4

Введення в дію основних засобів за видами економічної діяльності
в Севастополі, за даними Росстату, 2014–2019, млрд руб. діаграма 5

Наявність в нашому огляді цієї теми обумовлено результатами, наведеними на діаграмах 4 та 5, перш за все – тим видом економічної діяльності, що виділений червоним кольором.

Цей вид діяльності має в офіційному класифікаторі РФ (4) код 84 і назву «Діяльність органів державного управління щодо забезпечення військової безпеки, обов'язкового соціального забезпечення».

Основний інгредієнт цього російського коктейлю з військової безпеки та соцзабезпечення – код 84.22 «Діяльність, пов'язана із забезпеченням воєнної безпеки».

«...Ця група включає управління, контроль та регулювання питань, пов'язаних з обороною і діяльністю сухопутних, морських, повітряних та космічних збройних сил:

• бойових частин сухопутних сил, морського флоту, військово-повітряних сил, інженерних і транспортних військ, зв'язку, розвідки, матеріально-технічного забезпечення,
• особового складу штабів, резервних та допоміжних сил оборонної установи,
• військової логістики (забезпечення військовою технікою, продовольством та спорядженням, інженерно-технічними спорудами тощо),
• медичним обслуговуванням особистого складу армії в польових умовах...»

Тобто червоний сегмент на діаграмах, особливо на діаграмі 5, що стосується виключно Севастополя – головної бази Чорноморського флоту РФ, – свідчить про те, що за роки окупації в Севастополі введено в дію військових об'єктів, техніки та озброєння, підпорядкованих севастопольським штабам, на суму до 150 млрд рублів.

А питома вага військової діяльності – близько 70% – наочно свідчить про пріоритетну галузь економіки Севастополя.

У так званій «Республіці Крим» головні завдання дещо інші, і це знайшло відповідне відображення на діаграмі 4.

Наш аналіз російської інвестиційної діяльності на півострові свідчить про таке.

Головній сенс існування території окупованого Криму для РФ – забезпечення транспортного та критичного інфраструктурного транзиту з материкової частини РФ до військової бази в Севастополі.

Ця «місія» складається з таких пріоритетів:

• забезпечення військової логістики з території РФ – стабільних і швидких перевезень з Росії до військових баз та аеродромів, які знаходяться або керуються з Севастополя, військ, танків, ракет і снарядів, палива та інших видів постачання;

• забезпечення військової логістики до військових баз РФ у Сирії та ескадри ВМФ РФ у Середземному морі;

• забезпечення об'єктів військової бази інженерною інфраструктурою – системами водопостачання, каналізації, тепло-, енерго-, газопостачання та зв'язку (і за остаточним принципом – населення півострову);

• забезпечення критичними послугами російських військово-службовців, держслужбовців, праців-ників силових структур і членів їхніх родин (та за остаточним принципом – решти населення) – лікуванням, торгівлею та ін.

Головній сенс існування окупованого Криму для РФ – бути територією для перевезень з материкової частини РФ усього необхідного до військової бази в Севастополі

(4) ОКВЭД 2 — Общероссийский классификатор видов экономической деятельности ОК 029–2014 (КДЕС Ред. 2)[6] Утверждён Приказом Росстандарта от 31.01.2014 № 14-ст с введением в действие c 1 февраля 2014 года и отменой с 1 января 2015 года предыдущих редакций ОКВЭД]