«Трофейна економіка». Скільки риби видобуває Росія в захоплених водах навколо Криму
Моніторингова група редакції BlackSeaNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»
представляє оновлений цикл публікацій
«Соціально-економічна ситуація в окупованому Криму 2014 – 2020»:
Зворотна структурна перебудова економіки Криму в умовах окупації – повернення до СРСР
«Трофейна економіка». Мілітаризація Криму як фактор промислового зростання
«Трофейна економіка». Пограбування вкраденого українського шельфу Чорного моря
«Трофейна економіка». Скільки риби видобуває Росія в захоплених водах навколо Криму
Кримська «трофейна економіка». Розпродаж українського майна
Окупований туризм. Як змінився туристичний потік в Криму
Економіка окупованого Криму. Експортна катастрофа
Банківська система та інвестиції в Крим – що насправді відбувається на окупованому півострові
Заміна населення Криму: скільки колонізаторів насправді переїхали до півострова
Вода в окупованому Криму: ніякої катастрофи. Просто повернення на 50 років в минуле
Окупаційна стабільність за рахунок бюджету РФ – Крим стабільно в останніх за рівнем життя
* * *
До окупації Криму Росія видобувала в Азово-Чорноморському басейні в середньому близько 30 тисяч тон біоресурсів. Це сумарні об’єми вилову підприємств Краснодарського краю, Ростовської області, Ставропольського краю, Волгоградської області та Республіки Адигея.
Об’єм вилову залишався майже стабільним впродовж 2007 – 2013. У 2014 кримські риболовецькі господарства впродовж декількох місяців не мали ліцензій й не виходили в море. Однак навіть за цей перший рік окупації загальний об’єм російського видобутку в Азово-Чорноморському басейні помітно зріс за рахунок кримської частини (див. діаграми).
В останні роки РФ припинила оприлюднювати дані щодо власне «кримського улову», але оцінити масштаб придбань окупантів в цій галузі не важко. Якщо порівнювати російський видобуток тільки у Чорному морі по окремих видах промислової риби, то можна побачити, що за п’ять років (2015–2019) вилов шпрота (кільки) зрос в 3,9 разів у порівнянні з п'ятьма останніми передвоєнними роками (діаграма 2). Вилов калкану збільшився у 9,2 разів, а вилов ставриди – у 20 (діаграма 3).
За повідомленнями Федерального агентства РФ з риболовлі, кількість користувачів водних біоресурсів Криму зросла більш ніж втричі після «входження півострова до складу Росії». В Азово-Чорноморському територіальному управління Росриболовлі цю тенденцію пояснили «особливостями дозвільної і податкової політики».
До березня 2014 риболовлею в Криму займалися 89 підприємців. За результатами 2015 рибалив вже 181 господарський суб’єкт; наприкінці 2016-го – 267. А з 2017 кількість користувачів вже утримується на рівні щонайменше 300.
До окупації риболовні підприємства Криму використовували для промислу 42 одиниці реєстрового флоту. Станом на 1 квітня 2015 право на плавання під прапором Російської Федерації та право власності на судна російського зразка отримали 32 рибопромислових судна. У серпні 2016 року окупаційна влада відзвітувала про майже повне завершення процесу перереєстрації рибопромислового флоту – під прапором РФ зареєстровано 38 кримських риболовецьких суден. Тобто збільшення кількості промислових суден у кримських рибалок не сталося.
Таким чином, приріст у декілька разів кількості риболовецьких підприємств, які працюють у водах і за квотами захопленого Криму, відбувся саме за рахунок російських суб’єктів підприємницької діяльності.
Навіть при поверхневому огляді переліку тих, хто отримав дозвіл на вилов риби можна побачити, що, наприклад, Сімферопольське ТОВ «Крим-ресурс» засноване у січні 2015 року товариством з обмеженою відповідальністю «Мангуст» із російського міста Курган. А засновниками ТОВ із гучною назвою «Великий Крим» у липні 2015 року стали двоє мешканців Чечні.
За даними Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції інтернет-видання www.blackseanews.net, промисловий лов риби біля узбережжя окупованого Криму в Чорному і Азовському морях ведуть, як мінімум, 94 середніх промислових судна.
Крім того, авторами постійно фіксується масове прибережне тралення групами сейнерів до 10 суден одночасно. Ці сейнери йдуть уступом один до одного на відстані декількох сотень метрів. Вони фактично виконують суцільну зачистку кримського узбережжя від Керчі до Євпаторії (придонне тралення активними різноглибинними тралами), починаючи зі 100-200 метрів від берега.
* * *
Ця публікація створена за підтримки Центру прав людини ZMINA.
Зміст публікації є предметом виключної відповідальності авторів.
Ще на цю тему
- 19.08.2023 Справжні особливості кримського курортного сезону 2023. «Туризм» в камуфляжі
- 05.08.2023 Крим під час Великої війни. (2) «Нові форми туризму»: екстремальний туризм під обстрілами. Кількість екстремалів
- 07.06.2023 Крим під час Великої війни. Ситуація в окупованому Криму в 2022-2023 роках. Воєнний контекст (1)
- 03.11.2022 Виробництво військової продукції РФ на захоплених кримських заводах у 2014-2022
- 23.11.2021 Економіка окупованого Криму. Експортна катастрофа / 2014-2021
- 23.11.2021 «Трофейна економіка». Скільки риби видобуває Росія в захоплених водах навколо Криму / 2014-2021
- 23.11.2021 Стан водопостачання в окупованому Криму / 2014-2021
- 23.11.2021 Правда про Кримський окупаційний бюджет, малий та середній бізнес, зарплати та пенсії в умовах окупації / 2014-2021
- 22.11.2021 Банківська система Криму – що насправді відбувається на окупованому півострові (оновлено)
- 21.11.2021 «Трофейна економіка». Мілітаризація Криму як фактор промислового зростання / 2014-2021
- 21.11.2021 Зворотна структурна перебудова економіки Криму в умовах окупації – повернення до СРСР / 2014-2021
- 20.11.2021 Інвестиції в Криму. Що фінансує «кримська» Федеральна цільова програма РФ / 2014-2021