Економіка окупованого Криму. Експортна катастрофа

Моніторингова група редакції BlackSeaNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»

представляє оновлений цикл публікацій
«Соціально-економічна ситуація в окупованому Криму 2014 – 2020»:

Зворотна структурна перебудова економіки Криму в умовах окупації – повернення до СРСР

«Трофейна економіка». Мілітаризація Криму як фактор промислового зростання

«Трофейна економіка». Пограбування вкраденого українського шельфу Чорного моря

«Трофейна економіка». Скільки риби видобуває Росія в захоплених водах навколо Криму

Кримська «трофейна економіка». Розпродаж українського майна

Окупований туризм. Як змінився туристичний потік в Криму

Економіка окупованого Криму. Експортна катастрофа

Банківська система та інвестиції в Крим – що насправді відбувається на окупованому півострові

Заміна населення Криму: скільки колонізаторів насправді переїхали до півострова

Вода в окупованому Криму: ніякої катастрофи. Просто повернення на 50 років в минуле

Окупаційна стабільність за рахунок бюджету РФ – Крим стабільно в останніх за рівнем життя

* * *

У 2013 році експорт за кордон з Кримського півострова становив 904,9 млн доларів, а імпорт – 1,044 млрд доларів США а з міста Севастополь – відповідно 99,8 та 106,9 млн. долл.

У 2019 році відповідні показники по Криму становили 33,7 та 60,4 млн. долларів США, а по Севастополю – 6,4 та 6,3 млн. долл. США.

Кримська окупаційна статистика з самого початку не є достовірним джерелом інформації. Але навіть вона публікує красномовні результати «зовнішньоекономічної діяльності» (див. Діагр. 1 та Діагр. 2).

Таким чином,

Експорт з Криму у 2019 році порівняно з 2013, останнім передвоєнним роком, в доларовому еквіваленті зменшився в 26,9 разів, а експорт з Севастополя – у 15,6 разів.

Зменшення імпорту за той же період склало по Криму 17,3 разів та по Севастополю – 16,97 разів.

Проілюструємо деякі параметри зовнішньоекономічної діяльності на основі власних розслідувань авторів.

В 2014-2020 характер морського експорту з портів окупованого Криму був таким:

• зерно до Сирії, Північного Кіпру, Лівану, Лівії, Єгипту, Туреччини (2014 - 2017) з Севастополя, Керчі, Феодосії;

• металобрухт до Туреччини (2014 - 2018), Румунії (2014 - 2016) та Албанії з Севастополя та Феодосії;

• кальцинована сода до РФ, Румунії (2014 - 2016), Сирії, Лівану, Єгипту з Севастополя та Феодосії;

• зріджений вуглеводневий газ, Liquefied petroleum gas (Lpg), реекспорт з РФ через газовий термінал в Керченському морському рибному порту до Болгарії (2014 - 2016), Туреччини (2014 - 2018), Сирії та Лівану (2014 - 2018);

• паливно-мастильні матеріали, реекспорт з РФ з Феодосійської нафтобази до Сирії (2020).

Морський імпорт до портів Криму мав такий характер:

• будівельні матеріали (цемент, клінкер, гіпс, будівельні суміші, щебінь) з Туреччини; щебінь з Абхазії (до 2019);

• ільменітова руда (хімічна сировина)– з Норвегії (2017) та Туреччини (реекспорт).

Головним експортним товаром окупованого Криму є зерно (див. Діагр. 3).

Чимала частина експорту зерна здійснюється через рейдову перевалку в Керченській протоці – рейдова стоянка №451 російського порту «Кавказ» на Тамані. Це дозволяє змішувати кримське зерно із зерном з регіонів РФ, щоб прихововати його походження з окупованої території. Таке зерно йде до країн, що дотримуються міжнародних санкцій.

Максимальний обсяг експорту зерна зафіксовано у 2017 році – 588 тис. т, в наступні роки він зменшився у 2018 до 422 тис. т, у 2019 – до 300 тис. т.

Головні товарні позиції імпорту – ільменітова руда (хімічна сировина для виробництва двоокису титану на заводі «Кримський титан» в Армянську, Північний Крим) та будівельні матеріали. Частина ільменітової руди також імпортується через рейдову перевалку в обхід санкцій.

(див. Табл.1).

* * *

Ця публікація створена за підтримки Центру прав людини ZMINA.
Зміст публікації є предметом виключної відповідальності авторів