Екологічна бомба сповільненої дії: крейсер «Україна» залишився без нагляду

Банкрутство «Миколаївського суднобудівного заводу», що входить до складу ДК «Укроборонпром», загрожує масштабною екологічною катастрофою. Підприємство власним коштом утримувало недобудований ракетний крейсер проекту 1164 «Атлант», більш відомого за колишньою назвою - «Україна». Проте хто тепер буде цим займатись - невідомо.

Річ у тому, що на кораблі з моменту його спуску на воду у 1990 році тривала чергово-вахтена служба. Її задачею було оглядати крейсер, час від часу вмикати помпи для відкачування забортної води, охолоджувати обладнання та запускати двигуни для прогріву корпусу взимку. Вартість цих робіт, приблизно, 1 млн доларів на рік, пише Діфенс Експрес.

До 2015 року ці задачі виконувались коштом Міноборони, а останні п’ять років - у ініціативному порядку за гроші потерпаючого від заборгованостей судобудівного підприємства.

Як систематично попереджав «Укроборонпром» з 2016 року: «Якщо роботи з його утримання не будуть проводитись, крейсер може затонути, що призведе до екологічної катастрофи, забруднення акваторії річок Інгул та Південний Буг, а також Чорного моря».

З боку Defense Express підкреслимо, що під терміном «екологічна катастрофа» мається на увазі розлив великої кількості паливно-мастильних матеріалів, які зберігаються на крейсері. А під «ударом» знаходиться не тільки сам Миколаїв, а і значна частина чорноморського узбережжя.

При цьому розміри корабля становлять за повним тоннажем - 11 500 тонн, за довжиною - 186 метрів, за шириною - 21 метр. Для порівняння, танкер «Делфі», який сів на мілину поблизу Одеси у 2019 році, мав повний тоннаж у 2 287 тонн, довжину 60 метрів та ширину у 10 метрів. І на підйом цього судна, який менший за параметрами у 3-5 разів, знадобилось цілих 11 місяців.

Зазначимо, що доля ракетного крейсера проекту «Аталант» з 2015 року залишається невизначеною. Саме тоді Міноборони повідомило про те, що добудова крейсеру є недоцільною та припинило фінансування його утримання.

З огляду навіть на те, що корабель був добудований на 95%, це рішення цілком логічне. Бо ракетний крейсер ніяким чином не вписується у концепцію оборони країни. По-перше, для нього немає озброєння, зокрема «головного калібру» – протикорабельних ракет П-500 «Базальт», які до того ж оснащувались ядерною головною частиною та призначались для знищення авіаносців.

По-друге, навіть якщо, виключно теоретично, замінити ці ракети на інші, цей корабель все одно не може ефективно діяти у Чорному морі. Бо для його ефективного застосування він має «працювати» на відкритих океанських просторах, в іншому випадку - це просто ціль для авіації та берегових ракетних комплексів противника.

Щобільше, для корабля такого класу, який призначений для знищення авіаносців, необхідна «свита» з інших кораблів, авіації та супутників-розвідників, а також просто величезна кількість пального. Для розуміння, палива у повних баках крейсера вистачить на танкову бригаду.

Саме тому у 2019 році було прийнято рішення про демілітаризацію крейсера, про що повідомив директор підприємства Валерій Калашников. Водночас частину з обладнання мали встановити на бойові кораблі Військово-морських сил України.

Надалі розглядалась можливість продати демілітаризований корабель іноземному партнеру. Проте кроків у цих напрямках зроблено не було.

Тому, враховуючи банкрутство «Миколаївського суднобудівного заводу» проблема з ракетним крейсером, яку намагались «заморозити» з десяток років, знову стала більш ніж актуальною.

Сподіваємось, що її розв'яжуть раніше, ніж вся країна та світ буде спостерігати за тим, як ракетний крейсер, який колись назвали «Україною», потоне прямо біля причальної стінки у центрі півмільйонного міста.